Постанова

від 12.03.2009 по справі 14/217пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

року                                                           

Справа №

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                       

Бойченка К.І.

Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання                     Антонова І.В.

та за участю

представників сторін:

від позивача                              юрисконсульт 1

категорії

Юрченко С.С., довіреність №б/н

від 27.04.2007;

юрисконсульт 1 категорії

Берчак С.В., довіреність №38

від 01.12.2008;         

від 

1-го відповідача                    

приватний підприємець ОСОБА_1,

паспорт НОМЕР_1, виданий

Кремінським РВ УМВС України в

Луганській області 08.12.1999;         

представник за довіреністю

ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_2

від 03.12.2008;

від 2-го відповідача                    повноважний та компетентний

представник не прибув;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1

ОСОБА_1, АДРЕСА_1

АДРЕСА_1

на рішення         

господарського суду                    АДРЕСА_1

від                                                 

26.01.2009

по справі                                        

№14/217пн (суддя -Лісовицький Є.А.)

за позовом                                       

Дочірнього підприємства „Кремінський

ринок” Луганської обласної спілки

споживчих товариств, АДРЕСА_1

АДРЕСА_1

до  відповідача                              Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1

ОСОБА_1, АДРЕСА_1

АДРЕСА_1

про                                              

звільнення земельної ділянки та

стягнення 3596 грн. 25 коп.

та за зустрічним позовом          Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

ОСОБА_1, АДРЕСА_1

АДРЕСА_1

до 1-го відповідача                    Дочірнього підприємства

„Кремінський

ринок” Луганської обласної спілки

споживчих товариств, АДРЕСА_1

АДРЕСА_1

до 2-го відповідача                    Кремінської міської ради,

АДРЕСА_1

АДРЕСА_1

про                                                 

визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство „Кремінський ринок” Луганської

обласної спілки споживчих товариств, АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 звернулося до

господарського суду АДРЕСА_1 з позовом до фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1ОСОБА_1, АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 про усунення перешкод в користуванні

земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення кіоску та стягнення

неодержаного доходу у сумі 3596 грн. 25 коп.

Заявою від 16.12.2008 позивач уточнив позовні вимоги та

просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною

ділянкою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення земельної ділянки від належного

відповідачу кіоску та стягнути з відповідача суму неодержаних доходів 3596 грн.

25 коп.

08.01.2009 відповідач за первісним позовом звернувся з

зустрічною позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства

„Кремінський ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств, АДРЕСА_1

АДРЕСА_1, про визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2004 №95/04.

Ухвалою господарського суду АДРЕСА_1 від 12.01.2009 по

справі №14/217пн до участі у справі залучено у якості 2-го відповідача

-Кремінську міську раду, АДРЕСА_1 АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду АДРЕСА_1 від 26.01.2009 у

задоволенні зустрічного позову відмовлено. Первісний позов задоволено частково:

зобов'язано відповідача негайно після набрання законної сили даним рішенням

усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою у АДРЕСА_2,

шляхом звільнення земельної ділянки від належного відповідачу кіоску; стягнуто

з відповідача на користь позивача державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118 грн. 00 коп.; в решті вимог

первісного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 26.01.2009

фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 звернувся до Луганського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати

оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та

прийняти нове, яким задовольнити зустрічний позов.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на

те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та

процесуального права.

Заявник апеляційної скарги 10.03.2009 надав до апеляційної

інстанції доповнення до апеляційної скарги, відповідно до яких доповнив

мотивувальну частину апеляційної скарги п.8 і доповнив резолютивну частину

апеляційної скарги п.3 та п.4, якими просить скасувати оскаржуване рішення у

частині негайного звільнення земельної ділянки від належного ОСОБА_1 кіоску та

відмовити у позові ДП „Кремінський ринок” про звільнення відповідачем земельної

ділянки за мотивів пропущення строку позовної давності.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського

апеляційного господарського суду від 11.02.2009 відповідно до ст. 28 Закону

України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1ОСОБА_1, АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 на рішення господарського

суду АДРЕСА_1 від 26.01.2009 по справі №14/217пн призначена судова колегія у

складі: Єжова С.С.- суддя -головуючий, 

Бойченко К.І. - суддя, Журавльова Л.І.-суддя.

Позивач за первісним позовом відзивом на апеляційну скаргу

б/н та без дати  вимоги апеляційної

скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

2-ий відповідач за зустрічним позовом відзивом на

апеляційну скаргу б/н та без дати  вимоги

апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та

обґрунтованим.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу

України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у

справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і

перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у

повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції

(ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи за апеляційним провадженням був призначений

на 05.03.2009. В судовому засіданні 05.03.2009 згідно ст.77 Господарського

процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.03.2009. Постанова

приймається 12.03.2009.

Від 2-го відповідача за зустрічним позовом надійшла заява

про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши представників позивача та 1-го відповідача,

обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга

не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом АДРЕСА_1 при розгляді

даної справи і підтверджено матеріалами справи, позивач у справі за первісним

позовом користується земельною ділянкою площею 0,8494 га, розташованою у

АДРЕСА_2 спочатку на підставі Державного акту на право постійного користування

землею зареєстрованого під № 104 від 12.11.2001, а потім -на підставі договорів

оренди.

29.12.2004 виконавчий комітет Кремінської міської ради в

особі міського голови та Дочірнє підприємство „Кремінський ринок” на підставі

рішення ХХІІІ сесії 4 скликання Кремінської міської ради від 27.12.2004 №25/23

уклали договір оренди земельної ділянки площею 0,8494га, розташованого у

АДРЕСА_2 строком на 1 рік.

Даний договір підписаний та скріплений печаткою

Кремінської міської ради, зареєстрований у Державному реєстрі земель 30.12.2004

за №95/04 (а.с.15-25).

Доповненням №1 до договору оренди землі, зареєстрованого

30.12.2004 за №95/04 виправлено помилку в преамбулі договору, замінивши слова

„Виконком Кремінської міської ради” на „Кремінська міська рада АДРЕСА_1” і

внесені відповідні зміни у розділ „Реквізити сторін” (а.с.94).

Додаткова угода №1 зареєстрована за №59/05 від 22.12.2005.

У подальшому рішеннями Кремінської міської ради №25/23 від

27.12.2004, №20/28 від 20.12.2005, №7/26 від 26.12.2006, №16/37 від 26.12.2007

та додатковими угодами до даного договору строк дії даного договору

продовжувався на 1 рік, останній раз -до 30.12.2008.

На підставі даного договору оренди між позивачем та відповідачем

за первісним позовом був укладений договір №7 від 01.01.2006, згідно якому

відповідачу надавалося торгівельне місце площею 10,5 м2 для торгівлі

з належного відповідачу кіоску.

Після закінчення дії даного договору відповідач відмовився

від встановлення з позивачем в подальшому договірних відносин, що стало

підставою для звернення позивача з вимогами за первісним позовом.

З 23.01.2009 між цими сторонами укладений новий договір

оренди цієї ж ділянки реєстровий за № 216101/040942200010.

За актом приймання-передачі від 23.01.2009 зазначена

земельна ділянка передана позивачу.

Відповідач оспорює доводи позивача за первісним позовом,

вважає їх необґрунтованими на підставі наступного.

За доводами відповідача рішенням виконавчого комітету

Кремінської міської ради №403 від 20.06.2003 йому надана у користування

земельна ділянка площею 10,5 м2 для встановлення торгівельного

кіоску за адресою: АДРЕСА_2, і тому він не зобов'язаний укладати договір з

позивачем.

Крім того, фізична особа-приватний підприємець ОСОБА_1

звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди землі від

29 грудня 2004 №95/04, оскільки той не посвідчений нотаріально, як того вимагає

ст.290 Господарського кодексу України, продовження дії договору  12.02.2008 на 2008 рік здійснено без аукціону

на підставі рішення виконавчого комітету Кремінської міської ради, який не має

відповідних повноважень.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги та доповнень до

апеляційної скарги, судова колегія вважає, що господарський суд, приймаючи оскаржуване

рішення, дійшов правильного висновку про часткове задоволення вимог позивача за

первісним позовом і відмови в задоволенні вимог за зустрічним позовом,

враховуючи наступне.

До правовідносин, які виникають з питань

землекористування, застосовуються норми земельного законодавства, які регулюють

ці відносини, до яких відносяться Земельний кодекс України, Закон України „Про

оренду землі” та інші.

Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України

регулюють тільки загальні питання цих правовідносин.

Законом України „Про оренду землі” визначено, що землі,

які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є

комунальною власністю (ст.83 Земельного кодексу України). Це положення

закріплено Конституцією України.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України „Про

місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин ( у

тому числі надання земельних ділянок в оренду та поновлення договору оренди

земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради шляхом прийняття

рішення.

Враховуючи приписи вищевказаних норм права позивач отримав

в оренду земельну ділянку відповідно до діючого на той період законодавства.

Порядок укладення договорів оренди землі чітко регулюється

Законом України „Про оренду землі”.

Стаття 16 вищевказаного закону в редакції, що діяла на

момент оформлення доповнення №3 від 12.02.2008 до договору оренди землі від

29.12.2004 №95/04 передбачає набуття права оренди земельних ділянок, що

перебувають у державній або комунальній власності, виключно на аукціонах.

Але, позивач набув таке право у 2004 на підставі рішення

Кремінської міської ради №25/23 від 27.12.2004 строком на 5 років шляхом

укладення договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004, зареєстрованого за

№95/04 30.12.2004, строк дії якого продовжувався відповідно до чинного

законодавства.

Ті обставини, що рішенням Кремінської міської ради №16/37

від 26.12.2007 продовжено строк дії даного договору і це оформлено доповненням

№3 від 12.02.2008 не тягнуть за собою недійсність договору, оскільки рішенням

Кремінської міської ради від 27.12.2004 №25/23 дана земельна ділянка була

надана позивачу строком на 5 років.

Посилання позивача за зустрічним позовом на ст.290 п.2

Господарського кодексу України як на підставу визнання договору оренди землі

від 29.12.2004 недійсним, судова колегія вважає необґрунтованим і вважає, що

господарський суд дав належну оцінку цим доводам, оскільки норми Цивільного

кодексу України та Господарського кодексу України з питань земельного

законодавства носять загальний характер з посиланням на законодавство, яке

регулює безпосередньо ці відносини.

Стаття 14  Закону

України „Про оренду землі” зі змінами визначає, що договір оренди землі

укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути

посвідчений нотаріально, а ст.18 даного закону визначає, що договір оренди

землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Спірний договір зареєстрований відповідно до вимог чинного

законодавства.

Закон України „Про оренду землі” є спеціальним законом,

який регулює земельні правовідносини. Господарський кодекс України та й самі

норми ст.4, п.1 ст.290 цього кодексу зазначають, що цей кодекс не

розповсюджується на відносини з оренди землі.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд

обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав недійсності

договору оренди земельної ділянки від 29.12.2004, зареєстрованого 30.12.2004 за

№95/04 і відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Необґрунтованими судова колегія вважає і доводи заявника

апеляційної скарги в частині задоволення первісного позову про зобов'язання

відповідача звільнити земельну ділянку, враховуючи наступне.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна

давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про

захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлений

загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Стаття 253 Цивільного кодексу України визначає, що перебіг

строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події,

з якою пов'язано його початок.

За матеріалами справи вбачається, що 01.01.2006 між

позивачем і відповідачем укладений договір №7 на користування територією ринку

зі строком дії до 31.12.2006. Відповідач відмовився від укладення з позивачем

договору на користування територією ринку на 2007 і 2008 роки.

Таким чином, право позивача на користування земельною

ділянкою порушено з 01.01.2007 після закінчення строку дії договору №7 від

01.01.2006.

На день звернення позивача з даним позовом передбачений

ст.257 Цивільного кодексу України строк позовної давності не сплинув.

Доводи відповідача -заявника апеляційної скарги в частині

того, що йому рішенням виконкому Кремінської міської ради №403 від 20.06.2006

виділена земельна ділянка площею 10,5 м2 для індивідуального

будівництва -встановлення кіоску, судова колегія вважає необґрунтованими,

виходячи з наступного.

Дане рішення правомірно не застосоване господарським судом

при розгляді справи, оскільки воно суперечить п.12 Перехідних положень

Земельного кодексу України який визначає, що до розмежування земель державної і

комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених

пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні

сільські, селищні, міські ради.

Виконавчий комітет Кремінської міської ради перевищив свої

повноваження.

Крім того, відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного

Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну

ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що

посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою,

та його державній реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після

укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до

використання земельної ділянки, до встановлення її меж в натурі (на

місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, забороняється.

Договір оренди з першим відповідачем не укладався,

земельна ділянка, на якій розміщений кіоск, передана в оренду позивачу.

Таким чином, у першого відповідача не виникло право

користування земельною ділянкою, на якій розміщений кіоск.

Згідно п.13 Правил торгівлі на ринках, затверджених

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України,

Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації

України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України

№ 57/188/84/105 від 26.02.2002 торговельне 

місце  -   площа,  

відведена   для   розміщення необхідного   для 

торгівлі  інвентарю  ( ваг, 

лотків  тощо)  та здійснення продажу продукції з  прилавків 

(столів),  транспортних

засобів,  причепів,  візків (у тому числі ручних),  у контейнерах, кіосках,  палатках тощо. Розмір торговельного місця

визначається в правилах  торгівлі  на 

ринках,  що  затверджуються  відповідно до законодавства.

Відповідно до п.13 Правил торгівлі на ринках, затверджених

рішенням Кремінської міської ради № 3/28 від 20.12.2005, торговельне місце

-площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (ваг,

лотків, тощо), та здійснення продажу продукції з прилавків (столів),

транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах,

кіосках, палатках тощо.

Отже, торговельне місце є спеціально визначена площа

території ринку, яка розташована на земельній ділянці, що орендує позивач, і

призначена для здійснення торгівлі. Дане торговельне місце може бути обладнане

позивачем (столи, контейнери) і надаватись особам, що здійснюють роздрібну

торгівлю у подібному вигляді. Але може передаватись право на місце розташування

особі, що здійснює торгівлю, на території ринку, саме це благо вона отримує від

ринку, як підприємства, що здійснює організацію торгівлі на певній території.

Право визначення місця розташування суб'єктів, що

здійснюють торгівлю, належить позивачу, відповідно до п.14 вищезазначених

Правил торгівлі на ринках,  оскільки він

є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований ринок, і даний вид

діяльності не суперечить його статуту.

При укладенні договору № 7 від 01.01.2006 зі строком дії

до 31.12.2006  на користування територією

ринку між позивачем та першим відповідачем не виникли правовідносини з

суборенди земельної ділянки, наданої в оренду позивачу. Відповідач лише отримав

право на зайняття певного місця на території ринку на певний строк.

Зазначене підтверджується відсутністю дозволу на суборенду

зі сторони другого відповідача.

Після закінчення строку дії договору № 7 від 01.01.2006

нові договори на користування торговельним місцем, не укладались і

правовідносини щодо користування торговельним місцем не виникли. Але кіоск

першого відповідача продовжує знаходитись на земельній ділянці, що орендується

позивачем, що підтверджується сумісним актом обстеження від 05.12.2008.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу

України суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не

відповідають законодавству України.

За таких підстав судова колегія вважає, що заявником

апеляційної скарги не доведено обґрунтованість викладених в апеляційній скарзі

доводів.

Рішення господарського суду в частині відмови у

задоволенні первісного позову про стягнення неодержаних доходів обґрунтоване і

сторонами не оспорюється.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного

господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43

Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду

АДРЕСА_1 від 26.01.2009 по справі №14/217пн ґрунтується на всебічному, повному

і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та

процесуального права.

          Відповідно

до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті

державного мита відносяться на заявника - фізичну особу-підприємця

ОСОБА_1ОСОБА_1, АДРЕСА_1 АДРЕСА_1.

          Державне

мито у сумі 08 грн. 50 коп., що було зайве сплачене відповідачем при поданні

апеляційної скарги, повертається йому із державного бюджету на підставі п.1 ст.

8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

          У судовому

засіданні за згодою представників позивача та 1-го відповідача оголошені

вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись

ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1ОСОБА_1, АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 на рішення господарського суду АДРЕСА_1 від

26.01.2009 по справі №14/217пн залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду АДРЕСА_1 від 26.01.2009 по

справі №14/217пн -без змін.

          3. У

відповідності з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”

повернути на р/р фізичної особи-підприємця ОСОБА_1ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_3 державне мито в сумі 08 грн. 50 коп., що зайве

сплачене за квитанцією №44081700 від 05.02.2009, яка знаходиться в матеріалах

справи.

          Повернення

державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою

печаткою суду.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                 

С.С. Єжова

Суддя                                                                     

К.І. Бойченко

Суддя                                                                     

Л.І. Журавльова

Помічник судді          С.І.Заєць