Постанова

від 30.06.2015 по справі 826/298/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2015 року № 826/298/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія» (далі - позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що податковим органам про приведенні перевірки та відповідно винесенні спірного податкового повідомлення-рішення не враховано наявну первинну документацію та безпідставно зроблено висновки щодо безтоварності угод, укладених позивачем у грудні 2012 року з ТОВ «Фалкон-2011», ТОВ «Карденвол» , ТОВ «Фокрас» та ТОВ «Даніус».

В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, в обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що при проведенні перевірки встановлено фіктивність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Фалкон-2011», ТОВ «Карденвол» , ТОВ «Фокрас», ТОВ «Даніус», такі обставини позивачем не спростовано, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

В судове засідання 04.06.2015р. представник відповідача не з'явився.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Працівниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Фалкон-2011», ТОВ «Карденвол» , ТОВ «Фокрас», ТОВ «Даніус» за період - грудень 2012 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Київська Насосна Компанія»:

- ст. 134, пп. 1387.1.1 п. 138.1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження об'єкту оподаткування прибутку підприємств за грудень 2012року у розмірі 209 167,00гн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 43 925,00грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 41 833,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 23.04.2014 № 3594/26-51-22-01/36628110 та винесено податкові повідомлення-рішення від 15.05.2014р. № 0002312201 по зобов'язанню зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 52 749,50 грн., з яких за основним платежем 41 833,00 грн. та штрафними санкціями 20 916,50 грн.; № 0002322201 по зобов'язанню зі сплати податку на прибуток на загальну суму 65 887,50 грн., з яких за основним платежем 43 925,00 грн. та штрафними санкціями 21 962,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями слугувало встановлення перевіркою формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за рахунок сум, сплачених при взаємовідносинах з ТОВ «Фалкон-2011», ТОВ «Карденвол», ТОВ «Фокрас», ТОВ «Даніус» за правочинами які укладено без мети настання реальних наслідків.

В обґрунтування позову, представником позивача зазначено, що податковим органом зроблено хибний висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ТОВ «Фалкон-2011», ТОВ «Карденвол» , ТОВ «Фокрас», ТОВ «Даніус», при цьому реальність настання наслідків за правочинами, укладеними з такими контрагентами на переконання позивача у повній мірі підтверджуються первинною документацією яка надана позивачем до матеріалів справи.

В підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту у перевіряємий період позивачем додано копії договорів, податкових та видаткових накладних, акти виконаних робіт та ін. документація, яка на переконання позивача у повній мірі підтверджує правомірність формування звітності.

Так зокрема, з наявних матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фокрас» 26.11.2012р. укладено договір про надання послуг № 34, який від імені ТОВ «Фокрас» підписана директором товариства ОСОБА_1

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Фокрас» зобов'язувалось поставити позивачу послуги з редагування та заповнення сторінок сайту.

В підтвердження виконання ТОВ «Фокрас» своїх зобов'язань за вказаним договором позивачем до матеріалів справи додано копії акту надання послуг № 172 від 27.12.2012р., відповідно до змісту якого позивачу надано послуги з редагування та наповнення сторінок сайту на загальну суму 51 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 500,00 грн., копію податкової накладної № 80 від 27.12.2012 р. та виписку по особовому рахунку, з якої вбачається, що вартість послуг позивачем було сплачено 24.01.2013 р.

Слід зауважити, що як акт надання послуг так і податкова накладна, від імені ТОВ «Фокрас» підписані гр. ОСОБА_1

Разом з тим як встановлено перевіряючими, та вбачається із змісту наявної в матеріалах справи копії Вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. у справі № 761/22932/13-к про визнання гр. ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, вбачається, що судом встановлено що ТОВ «Фокрас» створено з метою прикриття злочинної діяльності засудженого, також встановлено, що хоча на рахунки товариства і надходили кошти за надання послуг, однак фактично ТОВ «Фокрас» жодної діяльності не здійснювало та послуг третім особам не надавало.

Крім того із пояснень гр. ОСОБА_1, який будучи допитаним 29.01.2013р. в якості свідка в рамках кримінального розслідування № 12012110070000949, пояснив, що жодних підприємств у органах влади не реєстрував, а погодився зареєструвати ТОВ «Фокрас» на своє ім'я на прохання гр. ОСОБА_2 за винагороду, діяльності від імені ТОВ «Фокрас» не здійснював, та більш того не підписував жодної документації в якості директора ТОВ «Фокрас» .

Також відповідачем при проведенні перевірки з акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фокрас» від 30.05.2013 р. № 1695/2240/38320427, складеного працівниками ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено, що ТОВ «Фокрас» відсутнє за місцем реєстрації, у товариства відсутні основні фонди та будь-які засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Також із наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 28.11.2012 року укладено договір № 49 про надання послуг з ТОВ «Карденвол», який від імені ТОВ «Карденвол» підписаний директором товариства ОСОБА_3

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Карденвол» зобов'язувалось надати позивачу консультаційні послуги з питань змін законодавства, що відбудуться у 2013 році. Разом з тим із змісту вказаного договору не можливо встановити, яким чином повинні надаватись такі консультаційні послуги.

В підтвердження виконання ТОВ «Карденвол» своїх зобов'язань за вказаним договором позивачем до матеріалів справи додано копію акту надання послуг № 239 від 29.12.2012 р., відповідно до змісту якого позивачу надано консультаційні послуги на загальну суму 52 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 666,00 грн., копію податкової накладної № 27 від 29.12.2012 р. та виписку по особовому рахунку, з якої вбачається, що вартість послуг позивачем було сплачено 24.01.2013 р.

Слід зауважити, що як акт надання послуг так і податкова накладна, від імені ТОВ «Карденвол» підписані гр.. ОСОБА_3

Разом з тим як встановлено перевіряючими, та вбачається із змісту наявної в матеріалах справи копії Вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. у справі № 761/22932/13-к про визнання гр. ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, вбачається, що судом встановлено, що ТОВ «Карденвол» створено з метою прикриття злочинної діяльності засудженого, також встановлено, що протягом 2012-2013 років на рахунки товариства надходили кошти за надання послуг та продаж товарів, однак фактично ТОВ «Карденвол» жодної діяльності не здійснювало та послуг третім особам не надавало.

Крім того гр. ОСОБА_3, який будучи допитаним 03.01.2013 р. в якості свідка в рамках кримінального розслідування № 12012110070000949, пояснив, що погодився зареєструвати ТОВ «Карденвол» на своє ім'я на прохання гр. ОСОБА_2 за винагороду, діяльності від імені ТОВ «Карденвол» не здійснював, та більш того зазначив, що бухгалтерський та податковий облік не вів, податкову звітність не складав та до податкових інспекцій не подавав, ніяких фінансово-господарських операцій з іншими підприємствами та організаціями як службова особа вказаного підприємства не проводив та нікому цього не доручав.

Також відповідачем при проведенні перевірки з акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Карденвол» від 03.06.2013 р. № 1720/2240/38320469, складеного працівниками ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, встановлено, що ТОВ «Карденвол» відсутнє за місцем реєстрації, у товариства відсутні основні фонди та будь-які засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до наявних матеріалів справи у перевіряємий період позивачем також було сформовано валові витрати та податковий кредит за результатами взаємовідносин з ТОВ «Фалкон-2011» на підставі укладеного договору № 44 від 28.11.2012 р.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Фалкон-2011» зобов'язувалось виконати роботи з монтажу обладнання насосної станції водопостачання.

Також умовами вказаного договору передбачено, що обсяг робіт, строки, умови та вартість робіт визначаються протоколом узгодження.

В підтвердження виконання ТОВ «Фалкон-2011» своїх зобов'язань за вказаним договором позивачем до матеріалів справи додано копії акту надання послуг № 853 від 13.12.2012р., відповідно до змісту якого ТОВ «Фалкон-2011» виконано роботи з монтажу обладнання насосної станції водопостачання на загальну суму 50 000,00грн., в тому числі ПДВ на суму 8 333,33 грн., та № 854 від 14.12.2012 р. про виконання робіт з монтажу обладнання насосної станції водопостачання на загальну суму 50 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 333,33 грн., копії податкових накладних № 56 від 13.12.2012 р. та № 57 від 14.12.2012 р. та виписку по особовому рахунку, з якої вбачається, що вартість послуг позивачем було сплачено 24.01.2013 р.

Разом з тим позивачем до матеріалів справи не надано протоколів узгодження строків, об'єму та вартості робіт, а також із наданої документації не можливо встановити на яких саме об'єктах позивача проводились такі роботи.

Слід зауважити, що уся надана позивачем документація від імені ТОВ «Фалкон-2011» підписані гр. ОСОБА_4

Разом з тим як встановлено перевіряючими, та вбачається із змісту наявної в матеріалах справи копії Вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. у справі № 761/22932/13-к про визнання гр. ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, вбачається, що судом встановлено, що ТОВ «Фалкон-2011» створено з метою прикриття злочинної діяльності засудженого, також встановлено, що протягом 2012-2013 років на рахунки товариства надходили кошти за надання послуг та продаж товарів, однак фактично ТОВ «Фалкон-2011» жодної діяльності не здійснювало та послуг третім особам не надавало.

Також відповідачем при проведенні перевірки з акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фалкон-2011» від 03.06.2013 р. № 1733/2240/37649519, складеного працівниками ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, встановлено, неможливість фактичного здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу та встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того відповідно до висновку експерта № 395 від 15.05.2013р., складеного в рамках кримінального провадження № 32012110100000032 встановлено, що підписи виконані від імені ОСОБА_4 в картці реєстрації електронної заявки на посилений сертифікат ЕЦП, в наказах ТОВ «Фалкон-2011» та іншій документації виконано іншою особою.

Крім того судом встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ «Даніус» договір про надання послуг № 58 від 26.11.2012 р., відповідно до змісту якого ТОВ «Даніус» зобов'язувалось надати позивачу послуги з налагодження та обслуговування комп'ютерної техніки.

В підтвердження виконання ТОВ «Даніус» своїх зобов'язань за вказаним договором позивачем до матеріалів справи додано копію акту надання послуг № 554 від 28.12.2012 р., відповідно до змісту якого ТОВ «Даніус» надало послуги з обслуговування та налагодження комп'ютерної техніки на загальну суму 48 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 000,00грн., копію податкової накладної № 46 від 28.12.2012 р. та виписку по особовому рахунку, з якої вбачається, що вартість послуг позивачем було сплачено 24.01.2013 р.

Однак, із наданої позивачем документації не можливо встановити, які саме послуги з обслуговування та налагодження комп'ютерної техніки ТОВ «Даніус» надавались, в яких об'ємах, та яким чином було сформовано їх вартість.

Таким чином, аналіз первинних документів позивача свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

Разом з тим, з наявних матеріалів справи вбачається, що за результатами вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Даніус» працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 17 червня 2013 року № 102/2201/38261414 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніус" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 вересня 2012 року по 31 квітня 2013 року. В ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу та встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. В акті перевірки також вказано про те, що службовою запискою від ГВПМ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 2750/ДПІ/07-10/3 від 13 червня 2013 року надано висновок щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, а також надано копію висновку експертизи № 464 від 13 червня 2013 року, в якому зазначено, що під час порівняння підпису, виконаного від імені директора ТОВ «Даніус» ОСОБА_5 встановлено розбіжність.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витратами відповідно до пп. 14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигоду вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість або до складу витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням товарів та послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеними контрагентами.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Статтею 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач довів належними документально підтвердженими доказами правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Насосна Компанія» відмовити.

2. Стягнути з ТОВ «Київська Насосна Компанія» (код ЄДРПОУ 36628110) решту суми судового збору у розмірі 278,74 грн. до Державного бюджету України.

3. Стягнення решти суми судового збору у розмірі 278,74грн. з ТОВ «Київська Насосна Компанія» (код ЄДРПОУ 36628110) доручити ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук