Постанова

від 25.06.2015 по справі 927/302/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. Справа№ 927/302/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Половинко Б.М. - дов. від 17.02.2015 року б/н

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Урожай"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.03.2015 року

у справі № 927/302/15 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротрейд продукт" (м. Харків)

до Селянського (фермерського) господарства „Урожай" (м. Корюківка Корюківського р-ну Чернігівської обл.)

про стягнення 92 214 грн. 98 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Чернігівської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Агротрейд продукт" з позовом до Селянського (фермерського) господарства „Урожай" про стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми заборгованості у розмірі 92 214 грн. 98 коп., з яких: 80 584 грн. 06 коп. основна заборгованість та 11 630 грн. 92 коп. - пеня.

Рішенням від 17.03.2015 року господарський суд Чернігівської області припинив провадження у справі в частині стягнення 4 500 грн. боргу, позов задовольнив частково і стягнув з СФГ „Урожай" на користь ТОВ „Агротрейд продукт" 76 084 грн. 06 коп. боргу, 10 577 грн. 06 коп. пені та 1 823 грн. 22 коп. судового збору. В іншій частині позову про стягнення 1 053 грн. 86 коп. пені відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду СФГ „Урожай" звернулося до апеляційного господарського суду з заявою про відновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 17.03.2015 року по справі № 927/302/15 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року СФГ „Урожай" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 927/302/15 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В зв'язку з перебуванням судді учасника колегії Коротун О.М у відпустці розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 року склад судової колегії змінювався.

В судове засідання 25.06.2015 року повноважні представники відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 25.06.2015 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Cт. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

17.05.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Агротрейд продукт" (постачальник) та Селянське фермерське господарство „Урожай" (покупець) уклали договір поставки № ПКП-01/1305/17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язався його прийняти та оплатити на умовах договору.

У договорі від 17.05.2013 року № ПКП-01/1305-17, з урахуванням додаткової угоди до нього від 28.05.2013 року, сторонами було узгоджено, що:

- п.1.2 товаром є насіння кукурудзи „Інагуа" F1 2012 загальною вартістю 7168,44 (еквівалент доларів США), в гривні за курсом згідно п. 4.5 договору (підлягає перерахуванню згідно п. 4.6 договору) 58 425 грн.;

- п. 4.2 оплата товару здійснюється в два етапи: 30% вартості товару сплачується покупцем за курсом, передбаченим п. 4.5 договору протягом 7 банківських днів з дати підписання договору; остаточний розрахунок у розмірі 70% загальної вартості товару перераховуються та сплачуються покупцем в порядку, передбаченому п. 4.6 договору в строк 136 календарних днів з дати поставки, однак не пізніше 01.10.2013 року;

- п. 4.3 спосіб оплати покупцем: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. У призначенні платежу має бути вказаний цей договір і відповідний рахунок-фактура;

- п. 4.5 станом на день підписання цього договору середньозважений курс на міжбанківському ринку складає 8,15 гривень за 1 долар США (надалі - „початковий курс");

- п. 4.6 у випадку, якщо середньозважений курс на міжбанківському ринку станом на останній банківський день, що передує дню здійснення покупцем платежу, зазначеного в п. 4.2.2. договору, (надалі - „новий курс") є вищим за початковий курс більш ніж на 1 (відсоток), вартість товару (окрім вартості товару, що була оплачена згідно п. 4.2.1. договору) в національній валюті України перераховується та сплачується у відповідності до „нового курсу". У інших випадках застосовуватиметься „початковий курс";

- п. 4.8 середньозважений курс на міжбанківському ринку на відповідну дату операції в межах цього договору визначатиметься сторонами на підставі відповідних показників на сайті: http://www.undinform.com (зазначення показників таблиці - Межбанк: Forex);

На виконання умов договору постачальник передав, а покупець прийняв товар:

- за видатковою накладною від 20.05.2013 року № 9П/20-05 на суму 51 300 грн.;

- за видатковою накладною від 28.05.2013 року № 10П-28-05 на суму 7 125 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем була здійснена часткова оплата товару, що підтверджується банківськими виписками:

- 27.12.2013 року 6 000 грн., що за початковим курсом відповідно до п. 4.5 договору складає 736,20 доларів США;

- 26.05.2014 року 5 000 грн., що за початковим курсом відповідно до п. 4.5 договору складає 613,50 доларів США;

- 30.09.2014 року 30 000 грн., яка була зарахована позивачем: 6 527 грн. 50 коп. в оплату 30% вартості товару, що складає 800,92 доларів США (відповідно до 4.2.1, 4.5 договору); 23 472 грн. 50 коп. в оплату 70% вартості товару, що за новим курсом визначеним п. 4.6 договору складає 1 818,43 долара США;

- 13.01.2015 року 4 000 грн., що за новим курсом відповідно до п. 4.6 договору складає 253,84 доларів США.

Інших доказів про оплату боргу в установлений договором строк відповідачем надано не було.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що станом на день складення позовної заяви позивачем правильно, у відповідності до умов договору, визначено розмір заборгованості за поставлений товар у 2 945,55 (еквівалент доларів США, 7168,44 вартості переданого товару - 4 222,89 проведеної оплати).

Згідно з п. 7.2 договору від 17.05.2013 року № ПКП-01/1305-17, незважаючи на зазначене в п .4.6 договору, в разі прострочення здійснення покупцем остаточної оплати за товар згідно п. 4.2.2 договору, постачальник при зверненні до суду має право для підрахунку суми заборгованості у якості нового курсу використати, на вибір постачальника, курс гривні до долару США, що діяв на останній день строку, коли товар мав бути оплачений покупцем або курс гривні до долару США, що діяв на день, що передує дню звернення постачальника до суду за показниками згідно п. 4.8 договору.

Користуючись своїм правом відповідно до п. 7.2 договору від 17.05.2013 року № ПКП-01/1305-17, позивачем здійснено перерахунок основного боргу за курсом гривні до долару США, що діяв на день, що передує дню звернення постачальника до суду за показниками згідно п. 4.8 договору (http://www.undinform.com).

Розмір боргу за розрахунком позивача складає 80 584 грн. 06 коп. (2 945,55 доларів США х 27,3579 грн./долар США - курс згідно виписки з сайту www.udinform.com станом на 19.02.2015 року).

Таким чином розмір заборгованості має становити 80 584 грн. 06 коп.

Після порушення провадження у справі і до винесення оскаржуваного рішення, 06.03.2015 року відповідачем було сплачено 4 500 грн. боргу за отриманий товар, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою АТ „ОТП Банк".

В зв'язку з цим місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі у частині стягнення 4 500 грн. боргу за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що станом на день розгляду справи у суді сума заборгованості за поставлений товар складала 76 084 грн. 06 коп. (80 584 грн. 06 коп. - 4 500 грн.).

Оскільки відповідачем не було надано доказів оплати боргу, то місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов та стягнув з відповідача 76 084 грн. 06 коп. основного боргу.

Колегія суддів вважає заперечення відповідача щодо факту чинності договору поставки від 17.05.2013 року № ПКП-01/1305-17 в зв'язку з підписанням його заступником, який не мав повноважень, так як цей договір не оспорювався та е був визнаний у судового порядку нечинним. А відтак на нього розповсюджується презумпція правомірності правочину, встановлена ст. 204 ЦК України.

Крім того як вбачається зі змісту договору від 17.05.2013 року № ПКП-01/1305-17 від СФГ „Урожай" підпис поставив директор Петренко В.М., який відповідно до інформаційно-ресурсного центру (http://search.irc.gov.ua/edr.html) значиться як його керівник.

Рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін в цій частині.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 6.2.1, 6.4 договору від 17.05.2013 року № ПКП-01/1305-17 сторонами встановлено, що у разі прострочення здійснення оплати товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором припиняється через три роки від дня, коли такі зобов'язання мали бути ним виконані.

Позивачем було заявлено до стягнення 11 630 грн. 92 коп. пені за період з 02.10.2013 року по 20.02.2015 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно обмежив розмір стягуваної пені до 10 577 грн. 06 коп., так як при розрахунку пені позивачем не було враховано сплату позивачем 26.05.2014 року 5 000 грн.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Урожай" на рішення господарського суду Чернігівської області від 24.02.2015 року по справі № 927/302/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Чернігівської області від 24.02.2015 року по справі № 927/302/15 залишити без змін.

3. Справу № 927/302/15 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

С.А. Гончаров