Постанова

від 30.06.2015 по справі 921/223/15-г/1

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р. Справа № 921/223/15-г/1

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді М.І. Хабіб

суддів В.М.Гриців

Я.О.Юрченка

при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вих. № 1468/18 від 08.05.2015

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2015

у справі № 921/223/15-г/1

за позовом: Тернопільської Української гімназії ім. І.Франка Тернопільської міської ради Тернопільської області, м. Тернопіль

до відповідача: комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Тернопільська об'єднана державна фінансова інспекція Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, м. Тернопіль

про стягнення 11 277,48 грн зайво нарахованих коштів

За участю представників:

позивача - не з'явився ( належно повідомлений);:

відповідача - Решетуха А.В. - представник ( довіреність в матеріалах справи);

третьої особи- Піхіровський Н.М. - представник( довіреність в матеріалах справи);

ВСТАНОВИВ:

26.02.2015 Тернопільська Українська гімназія ім. І. Франка Тернопільської міської ради (далі - гімназія) звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (далі - підприємство), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Тернопільській області (далі - інспекція) про стягнення зайво нарахованих коштів в сумі 11 277, 48 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у 2010 - 2013 роках на підставі договорів про постачання теплової енергії в гарячій воді відповідач постачав теплову енергію до приміщень позивача, а позивач оплачував спожиту теплову енергію, зокрема сплачував плату за приєднане теплове навантаження (щомісячну абонентську плату), виходячи із загальної опалювальної площі 4 261,8 кв. м, передбаченої в додатках №1 до договорів.

При проведенні планової ревізії фінансово - господарської діяльності позивача за період з 01.03.2010 по 31.05.2014 Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області встановлено розбіжність між фактично опалювальними площами та опалювальними площами, зазначеними в додатках № 1 до договорів, а саме: встановлено, що в приміщеннях загальною площею 156,9 кв.м. відсутні батареї центрального теплопостачання і вони не опалювались. Проведеним перерахунком вартості приєднаного теплового навантаження встановлено завищення оплати комунальних послуг на суму 11 277,48 грн. Претензія про повернення цих коштів відповідачем відхилена. Посилаючись на ст. 193, 224 ГК України позивач просив задоволити позов.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2015 у справі № 921/223/15-г/1 (суддя Чопко Ю.О.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» на користь Тернопільської української гімназії ім. І.Франка 11 277,48 грн. зайво нарахованих коштів та 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення мотивоване положеннями ст.ст. 632, 692, 1212 Цивільного кодексу України. При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при застосуванні двоставкового тарифу значення теплового навантаження залежить від площі опалювальних приміщень, їх висоти. Актом ревізії № 17-22/311 від 29.07.2014, актами контрольних обмірів приміщень встановлено завищення в 2010 - 2013 роках площі опалювальних приміщень на 156,9 кв. м та завищення показника приєднаного теплового навантаження. Оскільки упродовж 2010 - 2013 років приміщення площею 156, 9 кв. м фактично не опалювалися, суд дійшов висновку, що послуги з постачання теплової енергії у відповідному обсязі не надані, тому позивач не має обов'язку оплачувати ці ненадані послуги , а відповідач не має права вимагати їх оплати.

Відтак відповідач повинен повернути зайво сплачені позивачем кошти на оплату комунальних послуг.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Тернопільської області, відповідач - комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт вважає рішення незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує? що акт ревізії, акти контрольних обмірів складені в 2014 році, тому не можуть бути належними та допустимими доказами відсутності приладів опалення в окремих приміщеннях в 2010-2013роках.

Скаржник також зазначає, що сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договорів, укладених в 2010-2013 роках, в тому числі і щодо площі опалювальних приміщень, плати за приєднане теплове навантаження. Умовами договорів встановлено обов'язок споживача при зміні площі приміщень, максимального теплового навантаження тощо повідомляти енергопостачальну організацію. Проте споживач не повідомляв про зміну площі, максимальних теплових навантажень, зміни чи доповнення до договорів не вносилися.

Позивач та третя особа подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких не погоджуються з доводами скаржника, вважають, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та встановив усі обставини справи та прийняв законне рішення.

В судовому засіданні 30.06.2015 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої скасувати , прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Позивач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, у клопотанні від 04.06.2015 (вх. 01-04/3613/15 від 08.06.2015) просив розглянути спір без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Представник третьої особи заперечив проти доводів скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позивачем та відповідачем були укладені договори про постачання теплової енергії в гарячій воді № 136 від 01.10.2010, 26.12.2012, 10.12.2013, 18.12.2013 та від 24.12.2013 , договори про закупівлю послуг за державні кошти №136 від 15.03.2012, про закупівлю постачання теплової енергії за державні кошти №136 від 14.02.2013 відповідно до яких енергопостачальна організація (КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго») зобов'язується постачати споживачеві (Тернопільській Українській гімназії ім. І. Франка Тернопільської міської ради) теплову енергію в обсягах згідно з додатком 1 до договорів, а споживач зобов'язується оплачувати вартість фактично спожитої теплової енергії та сплачувати щомісячну плату за приєднане теплове навантаження відповідно до встановлених тарифів.

Згідно з додатками 1 до договорів теплова енергія постачається на опалення приміщень Української гімназії по вул. Коперніка,14 загальною площею 4 261, 8 кв. м, в т.ч.: приміщення гімназії - 2966, 10 м.кв., приміщення спортивного, актового залів гімназії - 492,60 м.кв., приміщення прибудови ДЮСШ№ 1 - 544,6 м.кв., приміщення майстерні - 196, 30 м.кв. та приміщення прибудови - 62,20 м.кв. В додатках 1 вказана також висота цих приміщень, з урахуванням яких визначено теплове навантаження при використанні теплової енергії на опалення приміщень.

Як зазначено в акті ревізії Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції № 17-22/311 від 29.07.2014, при перевірці фінансово-господарської діяльності гімназії за період з 01.03.2010 по 31.05.2014 інспекцією встановлено, що загальна площа опалювальних приміщень гімназії по вул. Коперніка,14 протягом ревізійного періоду становила 4104,9 м.кв., а саме: приміщення гімназії - 2878,3 м.кв., приміщення спортивного, актового залів гімназії - 492,60 м.кв., приміщення прибудови ДЮСШ№ 1- 544,6 м.кв., приміщення майстерні - 127, 2 м.кв. та приміщення прибудови - 62,20 м.кв, тобто, менше на 156,9 кв.м. ніж зазначено в додатках 1 до договорів.

Як вбачається з названого акту ревізії, різниця в опалювальних площах встановлена на підставі проведених позивачем контрольних обмірів приміщень, при яких встановлено відсутність батерей центрального теплопостачання в приміщеннях площею 156,9 кв м., та пояснень директора гімназії, який пояснив, що приміщення площею 156,9 кв м не опалювалися упродовж 2010 - 2013 років.

До акту ревізії додані акти контрольного обміру приміщень від 14.07.2014 та запитання, адресовані директору та головному бухгалтеру гімназії, а також їх відповіді на запитання.

Згідно з актом ревізії, інспекція провела перерахунок вартості приєднаного теплового навантаження та встановила завищення оплати комунальних послуг за період з 2010р. по 2013 р. на загальну суму 11 277,48 грн.

Дослідивши обставини справи, доводи сторін, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору ( ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання укладених позивачем та відповідачем договорів відповідач постачав в 2010 - 2013 роках до приміщень позивача на вул. Коперника,14 теплову енергію, зокрема, на опалення приміщень, а позивач оплачував вартість фактично спожитої теплової енергії та сплачував щомісячну плату за приєднане теплове навантаження відповідно до встановлених тарифів. Згідно з договорами загальна площа приміщень, на опалення яких постачалась теплова енергія, становить 4 261, 8 кв. м. На підставі акту ревізії фінансової інспекції № 17-22/311 від 29.07.2014, актів контрольних обмірів приміщень від 14.07.2014 та пояснень директора гімназії, позивач стверджує, що фактична опалювальна площа приміщень була меншою на 156,9 кв. м у зв'язку з відсутністю в приміщеннях площею 156,9 кв. м. батерей центрального опалення. Відтак стверджує про завищення плати за приєднане теплове навантаження за період з 2010 по 2013 роки на суму 11 277,48 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що теплове навантаження при опаленні залежить від об'єму приміщень (від площі та висоти). Водночас колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне. В додатках 1 до договорів вказана загальна площа 4 261, 8 кв. м. приміщень, на опалення яких постачалась теплова енергія. Умовами договорів встановлений обов'язок споживача при зміні площі приміщень, максимального теплового навантаження тощо повідомляти енергопостачальну організацію. В 2010 - 2013 роках позивач не повідомляв про зміну опалювальної площі приміщень, максимального теплового навантаження, зміни чи доповнення до договорів не вносилися, що не заперечується позивачем.

Враховуючи те, що ревізія проводилася в 2014 році, акт ревізії фінансової інспекції № 17-22/311, акти контрольних обмірів приміщень та пояснення директора гімназії складені в 2014 році, вони не можуть вважатися належними та допустимими доказами того, що в 2010-2013 роках фактична опалювальна площа приміщень була меншою на 156,9кв м , від площі, вказаної в договорах, та доказом відсутності в приміщеннях площею 156,9 кв м. батерей центрального опалення. Відтак не можуть підставою для перерахунку сплаченої позивачем плати за приєднане теплове навантаження у розмірі, визначеному договорами, та доказом завищення цієї плати і безпідставного набуття відповідачем в 2010 - 2013 роках коштів в сумі 11 277,48 грн.

Таким чином апеляційний суд погоджується з доводами скаржника та вважає посилання суду першої інстанції на норми ст. 1212 ЦК України як на підставу задоволення позову помилковими, а задоволення позову неправомірним.

З огляду на викладене інші доводи сторін не беруться до уваги.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку, що внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції визнав встановленими ті обставини, які не доведені позивачем, та дійшов помилкового висновку про задоволення позову. Отже, апеляційну скаргу належить задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір , сплачений позивачем за подання позову, покладається на позивача, а судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги, підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.04.2015 у справі № 921/223/15-г/1 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

2. Стягнути з Тернопільської Української гімназії ім. І.Франка Тернопільської міської ради Тернопільської області, ідентифікаційний код 14039879, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. Коперніка, 14, на користь комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, ідентифікаційний код 14034534, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. І. Франка, 16, - 913,50 грн. судового збору.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в касаційному порядку .

4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова підписана 02.07.2015

Головуюча - суддя М.І. Хабіб

суддя В.М. Гриців

суддя Я.О. Юрченко