Ухвала

від 18.06.2015 по справі 2а-9046/12/0170/19

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2015 р. м. Київ К/800/8897/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Бутенка В.І., Штульман І.В.,

розглянувши в касаційному порядку в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом прокурора Сімферопольського району Автономної Республіки Крим (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Сімферопольського районного центру зайнятості (далі - Сімферопольський РЦЗ) до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за касаційною скаргою представника позивача на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Сімферопольського РЦЗ, відповідно до якого просив стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1854,55 грн.

Посилався на те, що відповідач під час перебування на обліку в Сімферопольському РЦЗ не повідомив про факт зміни реєстрації місця проживання, що призвело до незаконного отримання ним допомоги по безробіттю.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2012 року позовні вимоги задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Сімферопольського РЦЗ незаконно отримані кошти, виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 1854,55 грн.

Севастопольський апеляційний адміністративний суд рішенням від 22 січня 2013 року постанову окружного суду скасував та ухвалив нову про відмову в позові.

У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зміни місця проживання.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 16.09.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Сімферопольського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги до вирішення питання про працевлаштування. Рішеннями від 16.09.2008 року йому надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. 07.05.2009 року знято з обліку в зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю, а саме встановлено, що відповідач змінив місце проживання у зв'язку з чим наказом від 08.05.2009 року стягнуто незаконно одержану допомогу по безробіттю за період з 10.12.2008 року по 11.03.2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність стягнення грошової допомоги по безробіттю, у зв'язку з умисним невиконанням обов'язків безробітного - не повідомленням про зміну місця проживання.

Апеляційний суд при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що відповідачу не доведений обов'язок повідомляти центр зайнятості про зміну місця проживання, а отже зазначені обставини не можуть бути підставою до стягнення грошової допомоги.

Висновок апеляційного суду не відповідає нормам матеріального права та дійсним обставинам справи.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначається Законом України від 2 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон № 1533-III).

При цьому, підстави припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості наведені у статті 31 цього Закону. Однією з таких підстав, відповідно до пункту 11 у редакції Закону України від 16.04.2009 р. N 1276-VI, є зміна місця проживання. Аналогічне положення наведено у підпункті 12 пункту 5.5. Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.02.2008 року №81), згідно якого виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після виписки) або закінчення строку реєстрації місця проживання (з наступного дня після закінчення строку реєстрації).

Як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що відповідач змінив місце проживання, будучи безробітним, при цьому не повідомив про це центр зайнятості, хоча згідно частини другої статті 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу першого частини третьої вище згаданої статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасовано апеляційним судом помилково, тому згідно статті 226 КАС України постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника Сімферопольського районного центру зайнятості задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

І.В. Штульман