Ухвала

від 30.06.2015 по справі 826/4277/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Кривенка В.В., Самсіна І.Л.,-

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2015 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 6 грудня 2013 року № 000110/26-56-17-01-09.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 березня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інспекції на попередні рішення судів.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, Інспекція подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві Інспекція посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 138.2 статті 138, пункту 167.1 статті 167, пункту 177.4 статті 177, статті 198 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року (справа № К/9991/26540/11), 17 березня 2015 року (справа № К/800/18024/14), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: В.В. Кривенко І.Л. Самсін