Постанова

від 24.06.2015 по справі 810/2133/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року 12 год. 29 хв. 810/2133/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Сімейко А.А.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«НовбудВ» доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новбуд» (далі - ТОВ «Новбуд» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2015 №0001542201, №0001552201.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо придбання будівельних робіт між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест», Товариством з обмеженою відповідальністю «Портал-Кж-Буд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон-Буд», Приватним підприємством «Паріс Ф» (далі - ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф») мали реальний характер, роботи виконано, прийнято й оплачено позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Як зазначає позивач, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф», а викладені в акті перевірки висновки ґрунтуються виключно на даних баз Державної фіскальної служби щодо контрагентів ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф», з якими позивач не перебував у будь-яких відносинах, без надання оцінки наданих позивачем до перевірки первинних документів.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представники позивача у судовому засіданні 24.06.2015 позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача, який про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, у судове засідання призначене на 24.06.2015 не з'явився. Жодних заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Заслухавши думку представників позивача, беручи до уваги положення частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних доказів, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Новбуд», ідентифікаційний код 38451567, місцезнаходження: 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, Бульвар Тараса Шевченка, буд. 10, приміщення 109, зареєстроване як юридична особа 18.10.2012. Як платник податків позивач узятий на облік з 22.10.2012 за №63462 та з 01.12.2012 зареєстрований платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Києво-Святошинському районі видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200164769.

Видами діяльності ТОВ «Новбуд» є будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; консультування з питань комерційної діяльності й керування; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; купівля та продаж власного нерухомого майна; інші роботи із завершення будівництва.

Відповідно до ліцензії, виданої 31.01.2014 Державною архітектурно-будівельною інспекцією ТОВ «Новбуд» має право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (том ІV а.с.127).

У період з 07.04.2015 по 14.04.2015 посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі на підставі наказу від 07.04.2015 №263, направлення на перевірку від 07.04.2015 №306 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Новбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Стандарт Пром Плюс» (код ЄДРПОУ 37833628) за серпень 2014 року, з ПП «Паріс Ф» (код ЄДРПОУ 30836753) за серпень 2014 року, з ТОВ «Будкомплексінвест» (код ЄДРПОУ 32246715) за вересень та жовтень місяці 2014 року, з ТОВ «Портал-Кж-Буд» (код ЄДРПОУ 37553680) за жовтень 2014 року, з ТОВ «Фаетон-Буд» (код ЄДРПОУ 38098194) за листопад 2014 року.

За результатами перевірки складений акт від 21.04.2015 №122/10-13-22-05/38451567 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення:

- вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10163313,00 грн., у тому числі за серпень 2014 року на суму 47482,00 грн., за вересень 2014 року на суму 254894,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 499935,00 грн., за листопад 2014 року на суму 214002,00 грн.;

- вимог пунктів 138.1, 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 965497,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкових зобов'язань, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання будівельних робіт у ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» та віднесенням до витрат, витрати на їх придбання.

В обґрунтування правомірності спірних рішень відповідач зазначив, що відповідно до інформації, яка міститься в базі даних фіскальної служби ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» мали господарські відносини з юридичними особами, які відсутні за зареєстрованим місцезнаходженням.

Тобто, єдиною підставою для висновків податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є виключно відсутність за юридичними адресами контрагентів ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» , що свідчить про фіктивність господарських операцій.

Таким чином, право позивача на формування податкового кредиту та витрат поставлено у залежність від добросовісності контрагентів ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф», з якими позивач не перебував у будь-яких відносинах.

Інших підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не зазначено.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ДПІ у Києво-Святошинському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.05.2015: №0001542201, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1260871,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 965497,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 241374,00 грн.; №0001552201, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану варість на суму 1524470,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 1016313,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 508157,00 грн.;

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що між підрядником - ТОВ «Новбуд» та субпідрядниками - ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» у 2014 році укладено ряд договорів субпідряду, відповідно до яких підрядник доручає, а субпідрядники беруть на себе зобов'язання виконати комплекс робіт на об'єктах, які розташовані в селі Петрівське, Києво-Святошинського району Київської області (том І а.с.112-205, том ІІ а.с.1-32, 139-187, 222-246, том ІІІ а.с.48-245, том ІV а.с.1-14).

Відповідно до пояснень представника позивача, перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісними суб'єктами господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф», а саме, позивачем було запитано та отримано від контрагентів документи про наявність державної реєстрації та стан юридичних осіб контрагентів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; наявність державної реєстрації як платників податку на додану вартість; наявність ліцензій на право виконання будівельних робіт, на підтвердження чого надав суду витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість та ліцензії на право зайняття господарською діяльністю, пов'язаною з створенням об'єктів архітектури серія АЕ №289195, серія АЕ №524028, серія АВ №587068, серія АД №035069 (том ІV а.с.189-200, том V а.с.56, 57, 63, 173-175, 178, том VІ а.с.47, 48, 55, 56, 58).

Лише після отримання всіх документів позивачем були укладені відповідні договори.

У зв'язку з цим, судом встановлено, що позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності у ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф», наявності дефектів у правовому статусі цих контрагентів (відсутність реєстрації як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість, що ведеться податковим органом.

На підтвердження виконання ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ПП «Паріс Ф» на користь позивача будівельних робіт позивачем до перевірки та матеріалів справи надані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (том І а.с.220-232, 235-238, 241-215, том ІІ а.с.63-108, 189-217, том ІІІ а.с.1-6, 9-21, 24-27).

За результатами господарських операцій ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ПП «Паріс Ф» було видано на користь ТОВ «Новбуд» податкові накладні (том ІІ а.с.109-138, 218-221, том ІІІ а.с.30-44).

Як вбачається із змісту Акта перевірки, суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідних періодів.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ПП «Паріс Ф» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (том І а.с.206-219, том ІІ а.с.33-62, 188).

Що стосується взаємовідносин з ТОВ «Фаетон-Буд» позивач зазначив, що у листопаді 2014 року на підставі укладених договорів ним було здійснено передплату за замовлені будівельні роботи у загальному розмірі 200000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (том ІV а.с.15-18), а ТОВ «Фаетон-Буд» у свою чергу були виписані на користь позивача відповідні податкові накладні (том ІV а.с.19-22). Однак, будівельні роботи були виконані контрагентом лише в січні та квітні місяцях 2015 року на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надані довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень та квітень 2015 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за січень та квітень 2015 року (том VІ а.с.59-71).

Як вбачається із змісту вказаних довідок та актів, субпідрядники ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» виконували будівельні роботи на одних і тих самих об'єктах будівництва, однак характер (види) цих робіт був різним.

У ході розгляду справи представник відповідача жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Крім того, судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача та його контрагентів ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» відповідачем не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи відповідачем не проаналізовано.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Новбуд», ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, позивач та його контрагенти були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового кодексу України.

Статус позивача та його контрагентів, як платників податку на додану вартість, не заперечувався сторонами.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України 30.01.2014 №10 В«Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладноїВ» , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за №185/24962.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що сума податкового кредиту позивачем сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім цього, на неодноразову вимогу суду відповідач не надав жодних доказів того, що контрагенти позивача не звітували до податкового органу, не відображали результатів господарських операцій з позивачем та не сплатили до бюджету обов'язкових платежів.

У зв'язку з цим, у суду не виникає сумнівів щодо належного відображення результатів господарських операцій між позивачем та його контрагентами у податковій звітності.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, в силу положень пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно з підпунктами 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не належать до складу витрат будь-які витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання були визначені позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних робіт, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Оскільки, на думку податкового органу, роботи фактично не виконувались, а учасниками правочинів переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, угоди є безтоварними, а тому формування податкового кредиту та витрат за ними вчинено позивачем незаконно.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку податкового кредиту та витрат за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи суд відповідно до ухвали від 25.05.2015 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду витребував у відповідача, зокрема, письмову інформацію про наявність у контрагентів позивача основних фондів виробництва (власних чи орендованих), управлінського персоналу тощо; форму № 1ДФ ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф»; письмову інформацію про наявність заборгованості у ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» щодо сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.

Відповідач вимог вказаної ухвали суду не виконав та не повідомив про причини неможливості їх надання.

Водночас, як вбачається із змісту Акта перевірки, стан платників податків ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» - платники податків за основним місцем обліку; кількість працюючих у ТОВ «Будкомплексінвест» 31 особа, у ТОВ «Портал-Кж-Буд» - 16 осіб, у ТОВ «Фаетон-Буд» - 2 особи, у ПП «Паріс Ф» - 26 осіб.

Тобто, у контрагентів позивача наявні трудові ресурси для виконання господарських зобов'язань.

Крім цього, суд звертає увагу, що висновок податкового органу про неможливість виконання двома особами будівельних робіт в обсязі передбаченому договорами, які укладені між ТОВ «Фаетон-Буд» та ТОВ «Новбуд», зроблений без будь - якого обґрунтування.

Разом з цим, у ході розгляду справи судом встановлено, що податковим органом не перевірялись ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» на предмет наявності укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт; наявності у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, зокрема, основних фондів виробництва, наявності матеріальних ресурсів, господарсько-правових відносин з іншими суб'єктами господарювання у зв'язку з укладанням договорів оренди основних засобів виробництва, транспортних засобів.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте, це не означає, що суд зобов'язаний взяти на себе тягар доказування та проведення перевірки контрагентів позивача замість сторони у справі - суб'єкта владних повноважень у відносинах з юридичною чи фізичною особою.

У зв'язку з цим суд констатує, що відповідачем не надано жодного доказу неможливості здійснення позивачем та його контрагентами зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу.

Вивчивши надані документальні підтвердження, судом не встановлено відсутності мети у позивача щодо реального настання правових наслідків та укладення правочинів задля заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.

Факт виконання контрагентами будівельних робіт підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних робіт посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Як встановлено судом, усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме роботи виконувались, за якою ціною, між якими контрагентами.

Так, позивач зазначив, що замовлення у ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» будівельних робіт було обумовлено необхідністю виконання позивачем зобов'язань перед замовником будівництва житлових будинків, які розташовані в селі Петрівське, Києво-Святошинського району Київської області - ТОВ «Петрівський квартал».

Позивач також зазначив, що всі об'єкти будівництва, на яких виконували будівельні роботи ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» введенні в експлуатацію, на підтвердження чого надав суду декларації про готовність об'єктів до експлуатації (том VІ а.с.170-208).

Крім цього позивач зазначив, що за результатами господарських відносин з ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» позивач отримав чистий прибуток у розмірі 415080,00 грн.

З метою забезпечення повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, судом були допитані в якості свідків директори ТОВ «Стандарт Пром Плюс», ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд» та ПП «Паріс Ф».

Так, у судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що дійсно виконували на замовлення ТОВ «Новбуд» будівельні роботи на об'єктах будівництва - житлові будинки, які розташовані в селі Петрівське, Києво-Святошинського району Київської області та зазначили, що відносини між ними та ТОВ «Новбуд» є сталими.

Крім цього пояснили, що на всіх об'єктах будівництва велися загальні журнали робіт та діяла пропускна система, у зв'язку з цим ними надавались ТОВ «Новбуд» списки працівників для отримання відповідних пропусків для допуску до об'єктів будівництва (том V а.с.68-83, 167-172, том VІ а.с.26-37, 43-45, 103-107,116-130).

Водночас, з дослідженого Акта перевірки вбачається, що посадові особи податкового органу факти виконання робіт не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні висновки посадових осіб податкового органу щодо осіб по ланцюгу постачання контрагентів позивача.

Крім цього, як повідомили у судовому засіданні свідки, що не було спростовано відповідачем, податковими органами здійснювались планові та позапланові виїзні документальні перевірки ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ПП «Паріс Ф». Однак, жодних порушень податкового законодавства за господарськими операціями з позивачем податковим органом не встановлено та жодних актів про неможливість проведення зустрічних звірок не складено.

Відтак, суд вважає, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є формальними та не об'єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивачем.

Враховуючи вищезазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт придбання будівельних робіт. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних робіт у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки про порушення законодавства його контрагентами без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту виконання робіт спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та витрат, не доведено його недобросовісності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з цим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13.05.2015 №0001542201, №0001552201.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 червня 2015 р.