Ухвала

від 01.10.2015 по справі 810/2133/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/37570/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Мартиненко Г. В.

представник позивача Добрянський В. А.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд» (далі - ТОВ «Новобуд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року позов ТОВ «Новобуд» задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Києво-Святошинському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Новобуд» у задоволенні позову.

ТОВ «Новобуд» подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Новбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Стандарт Пром Плюс» за серпень 2014 року, з ПП «Паріс Ф» за серпень 2014 року, з ТОВ «Будкомплексінвест» за вересень та жовтень місяці 2014 року, з ТОВ «Портал-Кж-Буд» за жовтень 2014 року, з ТОВ «Фаетон-Буд» за листопад 2014 року. За результатами перевірки складено акт №122/10-13-22-05/38451567 від 21 квітня 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10163313,00 грн., у тому числі за серпень 2014 року на суму 47482,00 грн., за вересень 2014 року на суму 254894,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 499935,00 грн., за листопад 2014 року на суму 214002,00 грн.; вимог п. 138.1, 138.5 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 965497,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2015 року: №0001542201, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1260871,00 грн., у тому числі, за основним платежем на 965497,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -241374,00 грн.; №0001552201, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1524470,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 1016313,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 508157,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоди, які перевірялись, ТОВ «Новбуд» мало господарські відносини з контрагентами ТОВ «Будкомплексінвест», ТОВ «Портал-Кж-Буд», ТОВ «Фаетон-Буд», ПП «Паріс Ф», ТОВ «Стандарт Пром Плюс». Факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що податкові накладні мають необхідні реквізити та складені відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Крім того, ДПІ у Києво-Святошинському районі не надано доказів, що договори, укладені між ТОВ «Новбуд» та контрагентами визнані судом недійсними.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ «Новбуд» не порушено вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій та взаєморозрахунки підтверджено необхідними доказами і податкова звітність по податку на прибуток та податку на додану вартість сформована на підставі належних первинних документів, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Новбуд».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров