Постанова

від 04.06.2015 по справі 826/4973/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2015 року № 826/4973/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Інжиніринг» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Дженерал Інжиніринг» (далі - позивач, ТОВ «Дженерал Інжиніринг») до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2014 року № 0006212204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 991 448,83 грн. та №0006232204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66 031 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що висновки акту перевірки суперечать нормам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких висновків, є протиправними та мають бути скасовані.

На думку позивача, твердження податкового органу щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами є безпідставними, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит за перевіряємий період.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, письмових заперечень чи пояснень по суті позовних вимог не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Дженерал Інжиніринг» зареєстроване 28.12.2012 р. Головним управлінням юстиції у м. Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.12.2012 р., № 10651020000016316. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 38418341.

Підприємство взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 01.10.2012 р. за № 932-12 та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.11.2012 р. № 200075632, виданого ДПІ Дарницькому районі у м. Києві, індивідуальний податковий номер - 584183426512, зареєстрований платником ПДВ.

В період з 23.10.2014 р. по 29.10.2014 р. посадовими особами ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу № 1328-П від 23.10.2014 р., згідно п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дженерал Інжиніринг» з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Брайт Кристал» (код ЄДРПОУ 38643020) за травень 2014 року.

За результатами проведення перевірки складено акт від 05.11.2014 р. № 8213/26-51-22-04/38418341, яким зафіксовані порушення п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 793 159,06 грн.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.12.2014 року № 0006212204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 991 448,83 грн., в тому числі, за основним платежем - 793 159,06 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 198 289,77 грн. та №0006232204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66 031 грн.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця..

При цьому, підпунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т. ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд при вирішенні даної справи враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Перевіркою достовірності відображених показників з урахуванням отриманої податкової інформації відповідачем зроблено висновок про завищення податкового кредиту позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Брайт Кристал» (код ЄДРПОУ 38643020) за травень 2014 року, вважаючи, що договори поставки були укладені без мети реального настання правових наслідків, оскільки під час проведення перевірки не було доведено факту придбання контрагентом товарів у імпортера.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ «Брайт Кристал» (Продавець) укладено договори поставки № 0605 від 06.05.2014 р. та № 1405 від 14.05.2014 р., відповідно до умов яких Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар.

Також, умовами договорів поставки передбачено, що кількість товару, що поставляється, вказується у рахунках-фактурах. Ціна на товар встановлюється сторонами в день складання накладних відповідно до кожної окремої партії.

Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця.

На підтвердження виконання умов договорів щодо поставки на адресу ТОВ «Дженерал Інжиніринг» товару, позивачем надано копії виставлених постачальником рахунків-фактур №СФ-00073 від 06.05.2014 р., №СФ-00039 від 14.05.2014 р., №СФ-00079 від 16.05.2014 р., №СФ-00080 від 27.05.2014 р., №СФ-00082 від 28.05.2014 р., №СФ-00085 від 30.05.2014 р., видаткових накладних №РН-00073 від 06.05.2014 р. на суму 434 379,60 грн., №РН-00039 від 14.05.2014 р. на суму 4 275 329,52 грн., №РН-00079 від 16.05.2014 р. на суму 135 235,25 грн., №РН-00080 від 27.05.2014 р. на суму 289 508,40 грн., №РН-00082 від 28.05.2014 р. на суму 255 162,90 грн., №РН-00085 від 30.05.2014 р. на суму 119 902,72 грн.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи копії податкових накладних № 1 від 14.05.2014 р. на суму 4 275 329,52 грн., в тому числі сума ПДВ - 712 554,92 грн., № 2 від 06.05.2014 р. на суму 434 379,60 грн., в тому числі сума ПДВ - 72 396,60 грн., № 9 від 16.05.2014 р. на суму 135 235,25 грн., в тому числі сума ПДВ - 22 539,21 грн., № 10 від 27.05.2014 р. на суму 289 508,40 грн., в тому числі сума ПДВ - 48 251,40 грн., № 15 від 28.05.2014 р. на суму 255 162,90 грн., в тому числі сума ПДВ - 42 527,15 грн., № 19 від 30.05.2014 р. на суму 119 902,72 грн., в тому числі сума ПДВ - 19 983,79 грн.

На виконання умов Договорів № 0605 від 06.05.2014 р. та № 1405 від 14.05.2014 р. Продавцем на протязі травня 2014 року Покупцю поставлено товар, в тому числі, прожектор світлодіодний LF-20 20W/6500K, прожектор світлодіодний LF-50 50W/6500K, прожектор світлодіодний LF-30 30W/6500K, прожектор світлодіодний pyxy LFS-10 10W/6500K, прожектор світлодіодний руху LFS-20 20W/6500K, прожектор світлодіодний руху LFS-30 30W/6500K, світильник світлодіодний LT5-31 7W/4100K, лампа світлодіодна LT8-394 9W/6000K/G13, лампа світлодіодна LT8-383 18W/6000K/G13, лампа світлодіодна LT8-342 24W/6000K7G13 на загальну суму 5 509 518,39 грн., в тому числі ПДВ - 918 253,07 грн.

Доставка товару здійснювалась автомобільним перевізником ОСОБА_1 на замовлення ТОВ «Брайт Кристал» автомобілем «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2 за маршрутом: пункт навантаження - 65113, Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 162 до пункту розвантаження - м. Київ, просп. Воз'єднання, 19 (складське приміщення ТОВ «Дженерал Інжиніринг», орендоване згідно договору суборенди № ГТ-0110/13-14 від 01.10.2013 р., укладеного з ТОВ «Греві Трейн» (код ЄДРПОУ 38754165), що підтверджується товарно-транспортними накладними № 73 від 06.05.2014 р., № 39 від 14.05.2014 р., № 79 від 16.05.2014 р., № 80 від 27.05.2014 р., № 82 від 28.05.2014 р. та № 85 від 30.05.2014 р.

Позивачем здійснено оплату за поставку товару, розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались в безготівковій формі на підставі наступних платіжних доручень: № 188 від 16.05.2014 р. на суму 4 275 329,52 грн.; № 210 від 21.05.2014 р. на суму 26 062,77 грн.; № 211 від 28.05.2014 р. на суму 289 508,40 грн.; № 218 від 29.05.2014 р. на суму 255 162,90 грн.; № 217 від 29.05.2014 р. на суму 8114,12 грн.; № 220 від 30.05.2014 р. на суму 119 902,72 грн.; № 280 від 11.07.2014 р. на суму 40 000,00 грн.; № 281 від 17.07.2014 р. на суму 20 000,00 грн.; № 296 від 30.07.2014 р. на суму 67 121,14 грн.; №298 від 30.07.2014 р. на суму 408 316,82 грн.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних за травень 2014 року.

Окрім того, в підтвердження подальшого руху отриманого товару з метою його використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав копії договорів №С0704 від 11.04.2014 р., №Т0704 від 11.04.2014 р., укладених з ТОВ «Дієса» (код ЄДРПОУ 36483471), ТОВ «Технополіс-1» (код ЄДРПОУ 38947350).

Відповідно до умов цих Договорів, позивач в межах умов Договору зобов'язувався виконати з використанням власних матеріалів та комплектуючих роботи по заміні ламп у освітлювачах, які розташовані на об'єктах Замовників (в даному випадку ТОВ «Дієса», ТОВ «Технополіс-1») у відповідності до погоджених сторонами строків.

На виконання умов таких договорів позивач надав копії актів надання послуг № 231 від 06.05.2014 р., № 232 від 06.05.2014 р., № 250 від 12.05.2014 р., № 251 від 12.05.2014 р., № 249 від 12.05.2014 р., № 264 від 16.05.2014 р., № 277 від 19.05.2014 р., № 276 від 19.05.2014 р., № 305 від 29.05.2014 р., № 306 від 29.05.2014 р., № 294 від 04.06.2014 р., № 293 від 04.06.2014 р., № 304 від 05.06.2014 р., № 323 від 16.06.2014 р., № 329 від 16.06.2014 р., № 442 від 20.06.2014 р.

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагента.

Зокрема, як зазначено в акті перевірки, згідно додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року, поданої ТОВ «Брайт Кристал» до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, в розділі II «Податковий кредит» встановлено формування податкового кредиту за рахунок наступних контрагентів-постачальників, а саме:

- ТОВ «Метіс Капітал» (код ЄДРПОУ 38606408), що перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області за станом « 65» - платник з наступного року. До кінця 2014 року ТОВ «Метіс Капітал» перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві;

- ПП «СВ Транс Логістик» (код ЄДРПОУ 34587958), що перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області зі станом « 0» - основний платник.

Згідно додатку 5 до уточнюючої декларації з ПДВ за травень 2014 року, ТОВ «Брайт Кристал» зробило коригування податкового кредиту шляхом декларування зі знаком «-» суму взаємовідносин з ТОВ «Метіс Капітал» та зі знаком «+» суму взаємовідносин з ТОВ «Бізнес-Інформ Акцент» (код ЄДРПОУ 34483857).

Згідно реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Брайт Кристал» за травень 2014 року, поданого до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, податкові накладні, отримані ТОВ «Брайт Кристал» від ТОВ «Метіс Капітал» виписані на суму ПДВ менше 10 тис. грн., а податкових накладних, отриманих від ТОВ «Бізнес-Інформ Акцент» взагалі не існує.

При цьому, відповідач стверджує, що згідно підсистеми «Дані митниці» АІС «Податковий блок», відсутня жодна інформація щодо ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на митній території України з метою їх використання у межах господарської діяльності платником податку ТОВ «Брайт Кристал», тобто не доведений факт придбання цих світлодіодних ламп та прожекторів у імпортера.

Окрім цього, при проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «Дженерал Інжиніринг» згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за травень 2014 року податковим органом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Метіс Капітал» (код ЄДРПОУ 38606408) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 р. по 31.05.2014 р., в якому зазначено, зокрема, про те, що на момент проведення звірки стан платника податків ТОВ «Метіс Капітал» - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Також, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області складено довідку про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Брайт Кристал» (код ЄДРПОУ 38643020) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Бізнес-Інформ Акцент» (код ЄДРПОУ 34483857) їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2014 року, в якій зазначено, зокрема, під час відпрацювання вказаного підприємства встановлено, що за юридичною адресою останнє не знаходиться, звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Бізнес-Інформ Акцент» з суб'єктами господарювання-покупцями, задекларованими ТОВ «Бізнес-Інформ Акцент» в Декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року, Додатку № 5 до Декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року, реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за травень 2014 року; звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за травень 2014 року, які підпадають під визначення ст.44, ст.134, ст.138, ст.185, cт.198 Податкового кодексу України; податковим органом зроблено також висновок, що податкові зобов'язання сформовані ТОВ «Бізнес-Інформ Акцент» за травень 2014 року та податковий кредит підлягають зменшенню до 0,0 грн.

На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновок про те, що у позивача не було підстав для податкового обліку операцій ТОВ «Брайт Кристал», оскільки реальне вчинення господарських операцій між ними відсутнє, не доведено факт отримання товарів по ланцюгу постачання.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Належних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Брайт Кристал» не мало можливості на виконання господарських зобов'язань по договорам поставки № 0605 від 06.05.2014 р. та № 1405 від 14.05.2014 р. або доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем суду не надані.

За результатом системного аналізу наданих позивачем копій договорів поставки та доданих до них документів, по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Брайт Кристал» судом встановлено, що договори містять всі істотні умови, тобто є укладеними.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не було відображено.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

В той же час, відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом, факти придбання товару, оплата їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку позивача та у податковій звітності, що не заперечується відповідачем; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Більш того, реальність поставки товару ТОВ «Брайт Кристал» позивачу також підтверджується подальшою реалізацією такого товару, що підтверджується письмовими доказами у справі.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем не ставиться під сумнів порушення позивачем та його контрагентом складення та ведення бухгалтерської та первинної документації.

З матеріалів справи вбачається, що до видів діяльності позивача за КВЕД відносяться: ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (33.14), електромонтажні роботи (43.21), оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (46.47) - основна, роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (47.59).

Поряд з цим, як видно з акту перевірки, відповідач зазначає, що згідно аналітичної системи «Податковий блок» основним видом діяльності ТОВ «Брайт Кристал» є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що операції позивача з контрагентом здійснені в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та господарській меті, підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Більш того, як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідних первинних документів, юридична особа ТОВ «Брайт Кристал» не була припинена, обидві сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

В той час, наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем Державної податкової служби або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів щодо товарності господарських операцій, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи) позивачем не отримувались від контрагента та не реалізовувались у межах її господарської діяльності.

Суд зазначає, що прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі яких визначено позивачу податкові зобов'язання, не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Аналогічна правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2015 року №К/800/60809/14, згідно якої право платника податку на податковий кредит законодавство не ставить в залежність від факту проведення зустрічної звірки даних суб'єкта господарювання (постачальника товару, виконавця робіт, послуг) щодо платника податків чи проведення перевірок по ланцюгу контрагентів.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише неможливістю проведення зустрічної звірки даних контрагента через відсутність його за юридичною адресою та відсутністю в нього основних фондів, складських приміщень, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Також, якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі № К/9991/72712/11).

Суд на підставі оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності встановив, що поставки товару позивачу з боку ТОВ «Брайт Кристал» документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність у зазначених суб'єктів господарювання адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню правочину та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань у судовому засіданні не були доказані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції. ТОВ «Українські продуктові традиції» не може нести відповідальність за незабезпечення належного бухгалтерського та податкового обліку і звітності з боку інших юридичних осіб, з якими не здійснювало господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Дженерал Інжиніринг» правомірно сформував податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, наданих ТОВ «Брайт Кристал», а висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, в тому числі заниження податку на додану вартість та завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, є помилковими.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.12.2014 року № 0006212204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 991 448,83 грн. та №0006232204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66 031 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених ним в акті перевірки висновків, покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В той час, як позивачем в обґрунтування позовних вимог надано достатньо доказів, що спростовують висновки податкового органу про вчинення ним порушень податкового законодавства.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням доказів у справі в їх сукупності, враховуючи ту обставину, що органом державної податкової служби не доведено законність та обґрунтованість винесення оскаржуваних рішень, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, необхідно визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відтак, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Інжиніринг» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0006212204 та №0006232204 від 12.12.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 38418341) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко