Ухвала

від 24.06.2015 по справі 2а-0870/6715/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Київ К/800/23357/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - Інспекція)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012

у справі № 2а-0870/6715/11

за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (далі - Підприємство)

до Інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про: визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 0000590801; визнання неправомірними дій Інспекції в частині формування висновків щодо нікчемності правочинів в акті податкової перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012, позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано з посиланням на документальне підтвердження реальності виконання операцій з придбання позивачем товарів у заявлених контрагентів; у решті позову відмовлено з тих мотивів, що власне висновки акта перевірки не можуть виступати предметом оскарження в адміністративному суді.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки установленим у рамках здійснення контрольно-перевірочних заходів обставинам, які свідчать про неможливість виконання спірними постачальниками поставок в адресу позивача та підтверджують номінальний характер операцій, за яким Підприємством сформовано податковий кредит.

Підприємством у відповідності до статті 216 Кодексу адміністративного судочинства подано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 з питання правових відносин з постачальниками товарів (послуг) - приватним підприємством «Позитрон» (далі - ПП «Позитрон) та товариством з обмеженою відповідальністю «Піраміда» (далі - ТОВ «Піраміда»).

Під час цієї перевірки, результати якої відображені в акті від 18.07.2011 № 331/08-01/00191218, контролюючий орган дійшов висновку про фіктивний характер операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у названих контрагентів, що виключає право Підприємства на формування податкового кредиту з ПДВ за цими операціями. На обґрунтування цього висновку відповідач посилається на те, що: названі постачальники не задекларували податкові зобов'язання за наслідками виконання розглядуваних поставок в адресу Підприємства; у цих контрагентів відсутнє майно, основні фонди (транспортні засоби, складські приміщення), трудові ресурси для провадження фактичної підприємницької діяльності та виконання розглядуваних поставок; у ході проведення контрольно-перевірочних заходів відносно цих постачальників було встановлено укладення ними нікчемних правочинів та здійснення безтоварних операцій з суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності, у зв'язку з чим рух активів по ланцюгу постачання до покупця (позивача у справі) не знайшов свого документального підтвердження.

Наведені обставини стали підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким Підприємству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 277 742 грн. із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Досліджуючи відповідність сформованого позивачем податкового кредиту з ПДВ по операціям з ПП «Позитрон» та з ТОВ «Піраміда» наведеним умовам, суди встановили, що фактичне виконання операцій з поставки цими постачальниками Підприємству товару підтверджується договорами поставки, рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами; оплата придбаного товару позивачем у безготівковому порядку засвідчена платіжними дорученнями; перевезення товару у процесі його постачання Підприємству оформлено товарно-транспортними накладними.

Оцінивши зазначені документи за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що факт придбання позивачем товарів у рамках правовідносин з ПП «Позитрон» та з ТОВ «Піраміда» документально підтверджений, у зв'язку з чим Товариство правомірно сформувало податковий кредит з ПДВ за цими операціями.

При цьому доводи Інспекції про недобросовісність ПП «Позитрон», у тому числі у зв'язку з придбанням товару (який виступав предметом поставки позивачеві) у товариства з обмеженою відповідальністю «К.Л. Марин» за фіктивними операціями, не можуть слугувати спростуванням реальності розглядуваних поставок в адресу позивача. Адже під час податкової перевірки Інспекцією не досліджувалося питання щодо дійсного походження товару, поставленого позивачеві; акт податкової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «К.Л. Марин» не містить детального опису господарських операцій з поставки цим господарюючим суб'єктом товарів на користь ПП «Позитрон», а тому не може слугувати як доказом реалізації ПП «Позитрон» в адресу платника саме тої продукції, що була придбана у товариства з обмеженою відповідальністю «К.Л. Марин», так і свідченням відсутності у ПП «Позитрон» відповідного активу.

Такі обставини, як відсутність у контрагентів трудових ресурсів, основних засобів, майна також не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій. Адже податковим органом не доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати постачання товарів позивачеві із залученням фізичних осіб на умовах найму та орендованого майна.

Невиконання постачальниками Підприємства обов'язку з декларування податкових зобов'язань з ПДВ також саме по собі не може слугувати свідченням недобросовісності позивача у сфері оподаткування та виключати його право на податковий кредит за операціями з такими постачальниками. Інспекцією не подано доказів свідомого вибору платником ПП «Позитрон» та ТОВ «Піраміда» як контрагентів, з метою здійснення з ними узгоджених дій, спрямованих на перенесення податкового навантаження на осіб, які не виконують своїх податкових зобов'язань, та одержання Підприємством завдяки цьому необґрунтованої податкової вигоди.

За таких обставин суди з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів дійшли цілком обґрунтованого висновку про недоведеність Інспекцією безтоварності спірних господарських операцій в силу відсутності товарно-грошового обороту, номінального оформлення операцій, їх імітації з єдиною метою отримати незаконну податкову вигоду та податкову економію, та правомірно задовольнили даний позов у відповідній частині.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог судові акти зі спору учасниками провадження не оскаржуються, у зв'язку з чим підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів відсутні.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено. У зв'язку з цим підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити Інспекцію її правонаступником - спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 55, 220, 220 1 , 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби її правонаступником - спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

2. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

3. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 у справі № 2а-0870/6715/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько