Ухвала

від 25.06.2015 по справі 804/1779/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/800/19181/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго" (далі - ТОВ "Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року позов ТОВ "Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго" задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська задоволено. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено ТОВ "Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго" у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго" щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ривс» за період жовтень 2011 року - грудень 2011 року, травень 2012 року, ПП «ATM» за період вересень 2012 року - листопад 2012 року, ТОВ «Матадор» за грудень 2011 року, травень 2012 року, ТОВ «Галактика М» за період грудень 2011 року, ТОВ «Ферріт Д» за період вересень 2012 року, листопад 2012 року, TOB «ВК Віконні системи» за період жовтень 2012 року - листопад 2012 року, ТОВ «Ліга» за період грудень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №12/221/32176120 від 05 липня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго" вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на загальну суму 315538,00 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 315538,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2013 року №0001372202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Виробничо-комунальне підприємство «Техпроменерго» за платежем податку на додану вартість у розмірі 315538,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 157769,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Виробничо-комунальне підприємство «Техпроменерго» та ТОВ «Ривс», ПП «ATM», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ферріт Д», TOB «ВК Віконні системи», ТОВ «Ліга» були укладені договори про надання послуг.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачені вимоги до податкової накладної, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

У ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи не відображають зміст та обсяг укладених договорів, не містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення №0001372202 від 26 липня 2013 року, оскільки суми податкового кредиту за відповідний період не підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Виробничо-комунальне підприємство «Техпроменерго».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комунальне підприємство "Техпроменерго" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров