Ухвала

від 26.06.2015 по справі 826/2482/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 червня 2015 року м. Київ К/800/29021/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М. вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС) про повернення виконавчого документу стягувачу,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, якими позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 січня 2015 року ВП № 23056625. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову. Вказується, що дані правовідносини підпадають під дію Закону України від 03 червня 2014 року №1304-VІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон №1304-VІІ).

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують. Пунктом 9 частини першої статті 47 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу у разі наявності встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

ДВС не надано доказів, які б свідчили про вжиття всіх можливих заходів до виконання виконавчого напису нотаріуса. Не доведено і тієї обставини, що на дані правовідносини розповсюджуються норми Закону №1304-VІІ.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до державної виконавчої служби України про повернення виконавчого документу стягувачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко