Рішення

від 02.07.2015 по справі 903/435/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2015 р. Справа № 903/435/15

за позовом приватного підприємства "МАС ПЛЮС"

до відповідача: фермерського господарства "Корсойл Агро"

про стягнення 28 666,28 грн.

Суддя Кравчук В.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Косендюк Я.А ., відповідно до договору про надання правової допомоги

від відповідача: Кацевич С.І., довіреність №17 від 03.06.2015р.

Права та обов'язки представникам сторін роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні 01.07.2015р. оголошено вступну та резолятивну частини рішеня.

СУТЬ СПОРУ: позивач - приватне підприємство "МАС ПЛЮС" звернулось з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з фермерського господарства "Корсойл Агро" 29 420,39 грн. заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо укладеного між сторонами договору найму транспортних засобів №04/07-1 від 04.07.2014р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.04.2015р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.04.2015р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

В судових засіданнях 20.05.2015р., 03.06.2015р. та 01.07.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Додатково в судовому засіданні 01.07.2015р. представник позивача подав суду клопотання про зменшення позовних вимог на 754,1 грн. в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат.

Судом прийнята вищезазначена заява позивача про зменшення розміру позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України, оскільки вона не суперечать законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Отже, має місце нова ціна позову - 28 666,28 грн. заборгованості, з яких: 20 961,00 грн. - основного боргу, 7 005,10 грн. - інфляційних втрат, 700,18 грн. - 3% річних та 2 300,00 грн. витрат на оплату правової допомоги та судових витрат по справі.

Відповідач вимог ухвали суду від 21.04.2015р., від 20.05.2015р. та від 03.06.2015р. не виконав, витребуваних ухвалами суду документів не надав, водночас, направив в судове засідання представника, який заявив усне клопотання про зменшення витрат на послуги адвоката. Водночас, про наявність існуючої заборгованості перед позивачем не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

встановив:

04.07.2014 року між приватним підприємством "Мас Плюс" (Орендодавець, позивач) та фермерським господарством "Корсойл-Агро" (Орендар, відповідач) укладено договір №04/07-1 найму транспортних засобів (а.с. 10-11).

Відповідно п.п. 1.1, 1.1.1 та 1.2 договору Орендодавець зобов'язується за плату передавати у користування Орендаря автомобілі: МАЗ, державний номер ВС 8867АЕ, причеп ВС 6233 ХТ та МАН державний номер ВС 2448АР, причеп ВС 1945 ХХ. Автомобілі передаються Орендарю на період проведення робіт по збору врожаю з екіпажами, які їх обслуговують для користування. Послуги надаються Орендарем протягом строку цього договору.

У відповідності до п. 1.4 договору розрахунок Орендаря з Орендодавцем проводиться шляхом оплати вартості наданих послуг за даним договором згідно акту виконаних робіт, на протязі 3-ох календарних днів з моменту виставлення такого акту.

На виконання умов договору 01.08.2014р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги по перевезенню на суму 49 461,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №01/08, підписаним посадовими особами обох сторін та скріпленим печатками підприємств (а.с. 13-14). Підписання акту здачі-приймання виконаних робіт відповідачем свідчить про схвалення останнім виконаних робіт.

01.08.2014р. позивач виставив відповідачу для оплати рахунок-фактуру №01/08 на суму 49 461,00 грн. (а.с. 12). Проте, відповідач у визначений договором термін оплату наданих послуг повністю не здійснив .

Судом встановлено, що на час звернення позивача до суду відповідач здійснив часткову проплату заборгованості за послуги з перевезення в сумі 28 500.00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.15-18).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України(далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На день розгляду спору заборгованість відповідача за надані послуги становить 20 961,00грн., не погашена, не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 700,18 грн. суми 3% річних, за періоди прострочення оплати, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд провівши власний перерахунок 3% річних за періоди прострочення оплати встановив, що вимога про стягнення загальної суми 3% річних в розмірі 700,18 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 7005,10 грн. за період прострочення заборгованості, суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд провівши власний перерахунок суми інфляційних втрат за періоди прострочення оплати встановив, що вимога про стягнення загальної суми 7005,10 грн. підлягають задоволенню.

При цьому судом було застосовано розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон"

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 28 666,28 грн. заборгованості, з яких: 20 961,00 грн. - основного боргу, 7 005,10 грн. - інфляційних втрат та 700,18 грн. - 3% річних підляють повному задоволенню.

Крім вищезазначеного, позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені на оплату послуг адвоката в сумі 2 300,00 грн. В обґрунтування витрат долучив копії наступних документів (для огляду в судовому засіданні оригінали): договір про надання правової допомоги №16/04/2015 від 16.04.2015р., свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю, акт наданих послуг адвоката від 17.05.2015р., платіжне доручення №111 від 23.04.2015р. на суму 2 300,00 грн. (а.с. 21-24).

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013р. у справі №6-рп/2013 за конституційним зверненням Приватного малого підприємства - фірми "Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві) зазначено, що положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Зважаючи на те, що витрати по оплаті послуг адвоката підтверджено договором про надання правової допомоги №16/04/2015 від 16.04.2015р., свідоцтвом на право на заняття адвокатською діяльністю, актом наданих послуг адвоката від 17.05.2015р., платіжним дорученням №111 від 23.04.2015р. на суму 2 300,00 грн., господарський суд вважає за необхідне їх відшкодувати в розмірі 2300,00 грн. згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору 1 827,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд , -

вирішив:

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства "Корсойл-Агро" (45630, Волинська обл., Луцький район, с.Маяки, вул. Бригадний двір, 16, код ЄДРПОУ 36716877) на користь приватного підприємства "Мас Плюс" (80252, Львівська область, Радехівський район, с.Вузлове, вул. Львівська, 16, код ЄДРПОУ 32370027) 28 666,28 грн. заборгованості, з яких: 20 961,00 грн. - основного боргу, 7 005,10 грн. - інфляційних втрат, 700,18 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. судового збору та 2 300,00 витрат на оплату правової допомоги .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

02.07.2015

Суддя В. О. Кравчук