Ухвала

від 29.07.2015 по справі 903/435/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" липня 2015 р. Справа № 903/435/15 Суддя господарського суду Волинської області Кравчук В.О., розглянувши

заяву фермерського господарства "Корсойл - Агро"

про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 01.07.2015р.

у справі

за позовом приватного підприємства "Мас Плюс"

до відповідача: фермерського господарства "Корсойл - Агро"

про стягнення 28 666,28грн.

За участю представників сторін:

від заявника: Кацевич С.І., довіреність №17 від 03.06.2015р.

від стягувача: Косендюк Я.А ., відповідно до договору про надання правової допомоги

Права та обов'язки представникам сторін роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

Встановив: рішенням господарського суду Волинської області від 01.07.2015р. позов приватного підприємства "Мас Плюс"до фермерського господарства "Корсойл - Агро"про стягнення 28 666,28 грн. заборгованості, з яких: 20 961,00 грн. - основного боргу, 7 005,10 грн. - інфляційних втрат, 700,18 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. судового збору та 2 300,00 витрат на оплату правової допомоги задоволено повністю.

15.07.2015р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 01.07.2015р. у справі № 903/435/15 видано наказ №903/435/15-1.

20.07.2015 року за вх. №01-59/50/15 на адресу господарського суду Волинської області від фермерського господарства "Корсойл - Агро" надійшла заява №17 від 15.07.2015р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 01.07.2015р. по справі № 903/435/15.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.07.2015р. прийнято дану заяву до розгляду, розгляд призначено на 29.07.2015р.

В судовому засіданні 29.07.2015р. представник заявника просив суд задовольнити заяву про розстрочку виконання судового рішення, зокрема, мотивуючи тяжким фінансовим становищем фермерськог господарства, так як основним видом діяльності господарства є вирощування сільськогосподарських культур і надходження коштів від реалізації планується в другому півріччі 2015р .

Представник стягувача в судовому засіданні щодо задоволення судом заяви про розстрочку виконання рішення суду від 01.07.2015р. заперечив, мотивуючим наступним, що наведені заявником підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочки виконання судового рішення.

Дослідивши наявні матеріали заяви, заслухавши пояснення представників заявника та стягувача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заява про розстрочка виконання рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Заява відповідача розглядається відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Право Позивача (стягувача) очікувати на виконання, а обов'язок відповідача (боржника) виконати дії, передбачені рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.2, 7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК , ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявником (боржником) не надано суду документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для розстрочки виконання рішення господарського суду; також ним не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Крім того, господарський суд взяв до уваги майнові інтереси обох сторін, тобто як боржника так і стягувача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви №17 від 15.07.2015р.(вх.№01-59/50/15 від 20.07.2015р.) про розстрочку виконання рішення по справі №903/435/15, слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, , ст.ст. 32-34, 43, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви фермерського господарства "Корсойл - Агро" про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 01.07.2015р. по справі № 903/435/15 - відмовити .

Суддя В. О. Кравчук