cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2015Справа №910/13063/15
За позовомЕйгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) до 1) Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (Ukrapteka Limited), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Рікеза», 3) Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, 4) Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» прозвернення стягнення на предмет застави та зобов'язання вчинити дії Та за зустрічним
позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ла Рікеза» до 1) Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (Ukrapteka Limited), 2) Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве» провизнання договору дійсним
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники сторін (за первісним позовом):
від позивача Сінцов А.О. - представник від відповідача-1 Марчуков Д.В. - представник від відповідача-2 Стражник Т.В. - представник від відповідача-3 не з'явилися від відповідача-4 не з'явилися від третіх осібМілютін А.Є. - представник
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (Ukrapteka Limited) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Рікеза», в якій просить суд:
1) у рахунок погашення заборгованості за укладеним позивачем та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (Ukrapteka Limited) договором позики від 27.11.2014 на загальну суму 372954,51 дол. США (з яких 370000 дол. США - основний борг; 2954,51 дол. США - проценти), що по курсу НБУ станом на 21.05.2015 складає 7761183,35 грн та інших витрат, пов'язаних з виконанням прийнятого рішення, звернути стягнення на предмет застави згідно з укладеним компанією Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» договором застави від 11.12.2014, а саме:
- сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі ТОВ «Сальве», номінальна вартість якої становить 18543082,00 грн, разом з усіма правами щодо Частки згідно зі статутними документами ТОВ «Сальве» та/або застосовним законодавством, включаючи право на отримання всіх дивідендів та розподілу прибутку:
- сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі ТОВ «Сальве-Львів», номінальна вартість якої становить 2771646,00 грн, разом з усіма правами щодо Частки згідно зі статутними документами ТОВ «Сальве-Львів» та/або застосовним законодавством, включаючи право на отримання всіх дивідендів та розподілу прибутку
шляхом набуття права власності Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. на предмет застави та визнати за позивачем право власності на вищевказаний предмет застави.
2) зобов'язати Реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції Волинської області провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «Сальве», пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням за даною позовною заявою і інших реєстраційних дій, що випливають з набуттям права власності позивачем на предмет застави;
3) зобов'язати Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «Сальве-Львів», пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням за даною позовною заявою і інших реєстраційних дій, що випливають з набуттям права власності позивачем на предмет застави.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (відповідач-1) умов укладеного з позивачем договору позики від 27.11.2014 щодо повернення суми позики та сплати нарахованих процентів, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 11.12.2014 шляхом набуття права власності Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. на предмет застави.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/13063/15, залучено до участі у справі відповідачами-3,4 Реєстраційну службу Луцького міського управління юстиції Волинської області та Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів», та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 з метою забезпечення позову накладено арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве в розмірі 100% та на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» в розмірі 100% (ста відсотків).
11.06.2015 до початку судового засідання через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Рікеза» до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (Ukrapteka Limited) та Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) про визнання дійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства від 20.04.2015.
В судовому засіданні, призначеному на 11.06.2015 оголошувалась перерва до 15.06.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Рікеза» до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (Ukrapteka Limited) та Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) про визнання договору дійсним, залучено до участі у справі за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та ухвалено справу розглядати в судовому засіданні призначеному на 15.06.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 розгляд справи було відкладено на 24.06.2015.
Представник позивача в судове засідання з'явився, первісний позов підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Представниками відповідача-1 та третіми особами письмових пояснень по справі не надано.
24.06.2015 до початку судового засідання через канцелярію суду від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи, яка перебуває в провадженні Франківського районного суду м. Львова, за позовом Маргеір Петурсона, Ейнар С.Халфданнарсона до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед», Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк Львів», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача М8 ехф., ТОВ «Сальве-Львів», предметом розгляду якої є визнання права власності на частку у статутному капіталі у розмірі 20% у ТОВ «Сальве-Львів».
Відповідач-2 вказує, що 21.11.2014 по даній справі було забезпечено позов та, зокрема, накладено арешт на частку в статутному капіталі ТОВ «Сальве-Львів».
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:
а) непідвідомчості;
б) обмеженості предметом позову;
в) неможливості розгляду тотожної справи;
г) певної черговості розгляду вимог.
В рамках даної справи вирішується питання про наявність чи відсутність підстав для звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 11.12.2014, а визнання за позивачем права власності на частки в даному випадку є лише способом звернення стягнення на майно. Відповідачем-2 не наведено, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №465/7706/14-ц, яка перебуває в провадженні Франківського районного суду м.Львова, та які саме обставини неможливо встановити в рамках розгляду даної справи до вирішення справи №465/7706/14-ц.
За таких обставин, клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про витребування оригіналів або належним чином завіреної копії матеріалів справи №465/7706/14-ц у зв'язку з його необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
По первісному позову:
27.11.2014 між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (позичальник) та Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) (позикодавець) було укладено договір позики, за умовами якого позичальник зобов'язуться запозичити, та позикодавець зобов'язується надати погоджену суму позики (надалі - Договір позики).
Додатком 1 до Договору позики визначено, що сума позики становить 500000,00 доларів США. Дата надання позики: 27.11.2014.
На виконання умов Договору позики позивачем було надано відповідачу грошові кошти в сумі в сумі 500000,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями SWIFT MT103.
Відповідно до п. 3.1 Договору позики позичальник зобов'язується погасити суму позики одним платежем 15.01.2015.
Згідно з п. 3.2 Договору позики позичальник може достроково погасити позику частково або повністю без будь-якої комісії за дострокове погашення. Позичальник повідомляє позикодавця про будь-яке дострокове погашення згідно із вищевказаним положенням шляхом направлення попереднього повідомлення щонайменше за 3 робочих дня. Таке дострокове погашення повинно бути щонайменше на суму 50000,00 доларів США.
За змістом п. 3.4 Договору у випадку, якщо дата здійснення будь-якого платежу погашення або процентів не припадає на банківський день, дата здійснення платежу переноситься на наступний банківський день, окрім випадку, коли такий день припадає на наступний місяць, у випадку чого дата здійснення платежу переноситься на попередній банківський день.
При цьому, у відповідності до п. 3.5 Договору позики, банківський день означає день, в який банки відкриті у місті Лондоні.
Пунктами 4.1 - 4.2 Договору встановлено, що сума процентів є змінюваною та підлягає сплаті відповідно до цієї статті 4. Сума процентів визначається за три місяці наперед на основі три-місячної ставки Ставки Лібор, яка визначається за два робочих днів до початку наступного процентного періоду, плюс 3%. Розрахунок процентів здійснюється на основі методу факт/360 днів. Проценти розраховуються з дати надання позики та сплачуються перший раз 01.01.2015 та, в подальшому, кожного місяця.
Однак, в порушення наведених вище умов Договору позики Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (позичальником) зобов'язання з повернення суми позики та сплати процентів належним чином виконано не було, а було повернено лише частину суми позики - у розмірі 130000,00 доларів США. У зв'язку з наведеним у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 372954,51 доларів США, з яких: 370000,00 доларів США - заборгованості з повернення суми позики та 2954,51 доларів США - заборгованість по відсотках.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
З метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за Договором позики між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (в якості заставодавця) та Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (в якості заставодержателя) 11.12.2014 було укладено договір застави частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сальве» та Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» (надалі - Договір застави).
Відповідно до п. 2.1 Договору застави в якості забезпечення сплати, виконання та погашення забезпечених зобов'язань, заставодавець відповідно до цього договору передає заставодержателю та на його користь найбільш повною мірою, наскільки це можливо згідно з законодавством України, в заставу з найвищим пріоритетом кожну частку:
- сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі ТОВ «Сальве», номінальна вартість якої становить 18543082,00 грн, разом з усіма правами щодо Частки згідно зі статутними документами ТОВ «Сальве» та/або застосовним законодавством, включаючи право на отримання всіх дивідендів та розподілу прибутку:
- сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі ТОВ «Сальве-Львів», номінальна вартість якої становить 2771646,00 грн, разом з усіма правами щодо Частки згідно зі статутними документами ТОВ «Сальве-Львів» та/або застосовним законодавством, включаючи право на отримання всіх дивідендів та розподілу прибутку.
За змістом п. 2.2 Договору застави цей договір та застава, створена за цим договором, забезпечують всі існуючі та майбутні вимоги заставодержателя щодо сплати, виконання та погашення усіх сум, зобов'язань та заборгованостей (як фактичних, так і умовних, як явних, так і таких, що маються на увазі, як тих, що повинні бути виконані/сплачені спільно з іншими особами, так і тих, що повинні бути виконані/сплачені окремо як у якості основного боржника або поручителя, так і у будь-якій іншій якості) заставодавця за договором позики від 27.11.2014 (як у встановлений строк погашення, так і в результаті дострокового стягнення заборгованості або іншим чином), включаючи, для уникнення сумнівів, всі витрати на звернення стягнення, які підлягають сплаті за цим Договором.
Запис про наявність обтяження у вигляді застави із забороною відчуження вказаних вище часток було внесено 11.12.2014 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з даного реєстру станом на 19.05.2015.
Згідно з п.п. 1.1 Договору застави «випадок невиконання зобов'язань» означає будь-які та всі наступні події:
- недотримання або невиконання заставодавцем будь-якого обов'язку, ковенанту, домовленості або зобов'язання, які містяться у цьому Договорі;
- будь-яке положення, запевнення або гарантія цього Договору є чи стають неправдивими або такими, що вводять в оману;
- застава стає такою, на яку не може бути звернене стягнення, або припиняє бути першочерговим обтяженням, або застава іншим чином оскаржується або заперечується або існує загроза її оскарження або заперечення з боку будь-якої особи та з будь-яких причин;
- будь-яка подія або обставина, визначена як така у статті 11 (Випадки невиконання зобов'язань - засоби захисту) Договору позики.
Пунктом 11 Договору позики до випадків невиконання, зокрема, належать:
- позичальник або його дочірні компанії не виконують платіжні зобов'язання в належну дату платежу або в належній валюті та таке невиконання платіжного зобов'язання триває більше 10 робочих днів з належної дати платежу.
- позичальник або його дочірні компанії неодноразово не виконують платіжні зобов'язання в належний строк та в належній валюті;
- позичальник порушує зобов'язання, встановлені ст. 10.
Відповідно до п.4.1 Договору застави якщо настав та триває випадок невиконання зобов'язань та/або у інших випадках, передбачених законодавством України, заставодержатель може реалізовувати в примусовому порядку всі свої права за цим Договором, із зверненням або без звернення до суду, виключно на свій розсуд, з метою забезпечення зобов'язань за рахунок Часток.
15.05.2015 позивач надіслав на адресу відповідача-1 та відповідача-2 повідомлення, в якому, серед іншого, вимагав протягом 30 днів (починаючи з 15.05.2015) повністю виконати забезпечені зобов'язання на рахунок, вказаний у повідомленні та попереджав про можливе звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання за позивачем права власності.
Проте, вказана вимога була залишена без задоволення.
Оскільки судом встановлено, що позичальником за Договором позики не виконано свого зобов'язання з повернення на користь позивача суми позики у розмірі 370000,00 доларів США та не сплачено відсотки у розмірі 2954,51 доларів США, доводи позивача про наявність підстав для звернення стягнення в рахунок погашення наведеної заборгованості на майно, яке є предметом застави є обґрунтованими.
Крім того, як свідчать матеріали справи, в порушення 10.1.5 Договору позики, відповідачем-1 було відчужено на користь Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (Ukrapteka Limited) сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі ТОВ «Сальве» внаслідок укладення між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ла Рікеза» (покупець) договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства від 20.04.2015.
Наведене, з огляду на положення п.п. 1.1, п.4.1 Договору застави, п. 11 Договору позики також є випадком невиконання та підставою для реалізації заставодержателем свого права на звернення стягнення на предмет застави.
У відповідності до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначається правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення оприлюднення та реалізації інших прав юридичних осіб і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 4.2 Договору застави додатково до будь-яких прав або засобів захисту, передбачених будь-яким правом, що застосовується, заставодержатель уповноважений та має право реалізовувати у примусовому порядку будь-які та всі свої права, передбачені цим Договором або законодавством України, без звернення до суду та матиме право, на свій розсуд, вчиняти усі та будь-які з наступних дій, зокрема, набувати право власності на частки або будь-яку з них або будь-яку їх частину (як заставодержатель може вирішити на свій власний розсуд) в рахунок погашення забезпечених зобов'язань.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачем-1 як позичальником за Договором позики не виконано зобов'язання з повернення на користь позивача суми позики у розмірі 370000 доларів США та сплати процентів у розмірі 2954,51 доларів США, враховуючи, що виконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором позики було забезпечено внаслідок укладення Договору застави від 11.12.2014, вимоги позивача про звернення стягнення шляхом визнання за ним права власності на майно, яке є предметом застави за наведеним договором в рахунок погашення заборгованості за Договором позики є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представник відповідача-2 зазначив про неможливість задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на 100% частки участі у статутному капіталі ТОВ «Сальве-Львів», зокрема, тому що ухвалою Франківського районного суду м.Львова у справі №465/7706/14-ц накладено арешт на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» в частині, що становить 20% статутного капіталу Товариства, що складає 554329,20 грн.
Вказані доводи судом відхиляються, оскільки арешт, накладений ухвалою суду у справі №465/7706/14-ц є публічним обтяженням, а у відповідності до ст. 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «Сальве», пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням за даною позовною заявою і інших реєстраційних дій, що випливають з набуттям права власності позивачем на предмет застави, а також про зобов'язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «Сальве-Львів», пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням за даною позовною заявою і інших реєстраційних дій, що випливають з набуттям права власності позивачем на предмет застави, суд відзначає таке.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав .
Для проведення певних реєстраційних дій, в тому числі проведення державної реєстрації змін до установчих документів, законодавством встановлено чіткий порядок звернення до органів Державної реєстраційної служби України. Зокрема, у відповідності до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або інформація про оприлюднення повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення адміністративного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів, якщо інше не встановлено цим Законом.
Позивач до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області та Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції у передбаченому законодавством порядку щодо проведення державної реєстрації змін до Статуту ТОВ «Сальве» та ТОВ «Сальве-Львів», пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням за даною позовною заявою і інших реєстраційних дій, що випливають з набуттям права власності позивачем на предмет застави, не звертався.
Наведене свідчить про відсутність з боку відповідачів-3,4 порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і, як наслідок, - відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «Сальве», пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням за даною позовною заявою і інших реєстраційних дій, що випливають з набуттям права власності позивачем на предмет застави, а також про зобов'язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «Сальве-Львів», пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням за даною позовною заявою і інших реєстраційних дій, що випливають з набуттям права власності позивачем на предмет застави.
Враховуючи наведене, первісний позов підлягає частковому задоволенню.
По зустрічному позову.
20.04.2015 між Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ла Рікеза» (покупець) підписано договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства (надалі - Договір купівлі продажу).
За умовами п. 1.1 Договору купівлі-продажу предметом цього договору є правовідносини сторін, які виникають у зв'язку з тим, що продавець передає (відступає), а покупець приймає у власність частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» і зобов'язується сплатити їх вартість на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.4 Договору купівлі-продажу частка статутного капіталу товариства, що відчужується складає 100%, які повністю належать продавцю.
Пунктами 3.1-3.2 Договору купівлі-продажу передбачено, що право власності на частку статутного капіталу продавця у товаристві переходить до покупця з моменту підписання цього договору. З моменту укладення цього договору покупець стає по відношенню до товариства його новим учасником із часткою 100% статутного капіталу.
Пунктом 4.2 Договору купівлі-продажу передбачено, що продавець гарантує, що частка у статутному капіталі товариства, що відчужується за цим договором, на момент укладення даного договору нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена в інший спосіб, не заставлена, в спорі і під забороною (арештом) не перебуває, правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами не обтяжена, як внесок до статутного фонду інших юридичних осіб не внесена, а також відсутні будь-які майнові права чи претензії третіх осіб або ж судові спори.
За своєю правовою природою Договір від 20.04.2015 є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що за наслідками укладення Договору купівлі-продажу від 20.04.2015 та вчинення у зв'язку із цим відповідних реєстраційних дій, ТОВ «Ла Рікеза» стало єдиним учасником ТОВ «Сальве». Водночас, Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на вказану частку шляхом визнання за ним права власності, вказуючи, що ТОВ «Ла Рікеза» не є добросовісним набувачем такого майна, оскільки воно перебуває у заставі. За таких обставин, позивач за первісним позовом стверджує про наявність підстав для визнання спірного договору дійсним.
При цьому, позивач вказує, що він є добросовісним набувачем, оскільки не знав та не міг знати про те, що корпоративні права на ТОВ «Сальве» перебувають у заставі.
Проте, доводи позивача про наявність підстав для визнання спірного Договору купівлі-продажу дійсним судом відхиляються з огляду на наступне.
За змістом ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених цим Кодексом , нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Як зазначено в п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених частиною другою статті 219 і частиною другою статті 220 ЦК України. Вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (частина друга статті 16 ЦК України, частина друга статті 20 ГК України).
Статтею 219 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Отже, в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України правочин може бути визнаний дійсним лише у випадках, встановлених Цивільним кодексом України та за умови, що такий правочин є нікчемним.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не доведено, ані факту нікчемності спірного правочину, ані існування підстав, за наявності яких положення Цивільного кодексу України передбачають можливість визнання даного Договору дійсним (в тому числі обов'язковості його нотаріального посвідчення в силу закону або домовленості сторін).
Також суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.
Підпунктом f пункту 3.3 Договору застави встановлено, що заставодавець зобов'язується не здійснювати жодні дії, які можуть призвести до продажу, передачі, зменшення або відчуження часток, не вносити частки до будь-якої спільної діяльності, або статутного капіталу будь-якої особи, не встановлювати довірчу власність або управління або інші такі права щодо часток, або не здійснювати будь-яке відчуження будь-яких прав, які стосуються таких часток, окрім як прямо дозволено цим Договором.
Матеріали справи не містять доказів того, що Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. як заставодержателем відчуженої частки було надано позивачу за зустрічним позовом згоду на відчуження частки за спірним Договором купівлі-продажу, а відповідачем-2 за зустрічним позовом факт надання згоди заперечується.
Відтак, Договір купівлі-продажу від 20.04.2015 суперечить положенням ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що з урахуванням положень ст. 215 Цивільного кодексу України виключає можливість визнання даного Договору дійсним.
При цьому, судом відхиляються доводи позивача за зустрічним позовом стосовно того, що останній є добросовісним набувачем за спірним Договором купівлі-продажу, оскільки у відповідності ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна , а запис про обтяження у вигляді застави із забороною відчуження відповідної частки 11.12.2014 було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Враховуючи наведене, вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання дійсним Договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства від 20.04.2015 задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд майнових вимог по первісному позову, а також за розгляд заяви про забезпечення позову, покладається на відповідачів-1,2 в рівних частинах. Судовий збір у розмірі 1218,00 грн за розгляд вимог немайнового характеру за первісним позовом покладається на позивача за первісним позовом у зв'язку з відмовою в задоволенні вимог в цій частині.
У зв'язку з відмовою у зустрічному позові судовий збір за подачу зустрічного позову покладається на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. У рахунок погашення заборгованості за укладеним компанією Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (Ukrapteka Limited) Договором позики від 27.11.2014 на загальну суму 372954 (триста сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) долари США 51 цент (з яких 370000 (триста сімдесят тисяч) доларів США - основний борг; 2954 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) доларів США 51 цент - проценти), що по курсу НБУ станом на 24.06.2015 складає 8025981 (вісім мільйонів двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн 06 коп., та інших витрат, пов'язаних з виконанням прийнятого рішення, звернути стягнення на предмет застави згідно з укладеним компанією Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» Договором застави від 11.12.2014, а саме:
- сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» (43024, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Соборності, 15/40, ідентифікаційний код 20148147), номінальна вартість якої становить 18543082,00 грн, разом з усіма правами щодо Частки згідно зі статутними документами ТОВ «Сальве» та/або застосовним законодавством, включаючи право на отримання всіх дивідендів та розподілу прибутку:
- сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» (79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця Федьковича, будинок 10, ідентифікаційний код 36248737), номінальна вартість якої становить 2771646,00 грн, разом з усіма правами щодо Частки згідно зі статутними документами ТОВ "Сальве-Львів" та/або застосовним законодавством, включаючи право на отримання всіх дивідендів та розподілу прибутку
шляхом набуття права власності компанією Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. на предмет застави - сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве», номінальна вартість якої становить 18543082,00 грн, та сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів», номінальна вартість якої становить 2771646,00 грн.
3. Визнати за компанією Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) (Калкофнсвегі 1,150 Рейк'явік, Ісландія, реєстраційний номер 701209-2060) право власності на сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» (43024, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Соборності, 15/40, ідентифікаційний код 20148147), номінальна вартість якої становить 18543082,00 грн.
4. Визнати за компанією Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) (Калкофнсвегі 1,150 Рейк'явік, Ісландія, реєстраційний номер 701209-2060) право власності на сто відсотків (100%) частки участі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» (79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця Федьковича, будинок 10, ідентифікаційний код 36248737), номінальна вартість якої становить 2771646,00 грн.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Рікеза» (01014, м.Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний код 39588935) на користь Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) (Калкофнсвегі 1,150 Рейк'явік, Ісландія, реєстраційний номер 701209-2060) судовий збір у розмірі 37453 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят три) грн 50 коп.
6. Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Украптека Лімітед» (42 Нью Броад Стріт, Лондон, ЕС2М, 1JD, Сполучене Королівство) на користь Ейгнасафн Седлабанка Ісландс ехф. (Eignasafn Sedlabanka Islands Ehf.) (Калкофнсвегі 1,150 Рейк'явік, Ісландія, реєстраційний номер 701209-2060) судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 37453 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят три) грн 50 коп.
7. В іншій частині первісного позову відмовити.
8.У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 30.06.2015
Суддя Ю.М. Смирнова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2015 |
Оприлюднено | 07.07.2015 |
Номер документу | 46061078 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні