cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" червня 2015 р. Справа№ 925/520/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Гаврилюка О.М.
Гончарова С.А.
за участю представників сторін
від позивача: Безпала К.А. - представник за дов. №7802/09-03 від 16.12.2014 року;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпро-Леськи"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2015 року
у справі № 925/520/15 (суддя: Спаських Н.М. )
за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
до Приватного підприємства "Дніпро-Леськи"
про стягнення 89 403,16 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Дніпро-Леськи" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 89403,16 грн боргу за недовраховану електричну енергію внаслідок порушення Правил користування електричною енергією.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.04.2015 року у справі №925/520/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Дніпро-Леськи" на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" 89 403,16 грн вартості недорахованої електричної енергії та 1827,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Дніпро-Леськи" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2015 року у справі №925/520/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема суд першої інстанції вирішив спір на першому ж судовому засіданні без участі відповідача чим позбавив останнього надати суду свої заперечення.
Крім того, скаржник зазначив, що акт експертизи №179 від 22.09.2014 року складений ПАТ «Черксиобленерго» в одноособовому порядку не можна вважати належним та допустимим доказом.
Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 14.05.2015 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпро-Леськи" було прийнято до провадження.
25.06.2015 року від відповідача через надійшло повідомлення №6 з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з хворобою та неможливістю бути присутнім в судовому засіданні директора відповідача Семиз С.І.
Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (далі -ГПК) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Проте, відповідачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості бути присутнім в судовому засіданні або забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 25.06.2015 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства "Дніпро-Леськи" - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.11.2008 року між сторонами у справі було укладено договір № 85 (далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору є зобов'язання позивача продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 20 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: межа балансової належності (п. 1 договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 року.
Згідно п. 9.4 договору він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну договору жодною із сторін не заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України
Відповідно до п. 2.1. договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Позивач зобов'язався (п. 2.2 договору):
Виконувати умови цього договору (п. 2.2.1. договору);
Постачати відповідачу електроенергію як різновид товару (п. 2.2.2. договору):
- в обсягах визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");
- згідно з категорією струмоприймачів відповідача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";
- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;
- забезпечити отримання відповідачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 20 кВт (п. 2.2.2. договору).
Повідомляти споживача про зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх в дію (п. 2.2.3. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії для кожного об'єкту вимірювання (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
Облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків" (п. 7.1. договору).
Згідно п. 4.4. договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірника. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання акта.
У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох повноважних представників сторони договору, що склала акт.
12.09.2014 року було складено акт про направлення на експертизу лічильника електроенергії відповідача, встановленого за адресою: с. Леськи, вул. Леніна, 105 (а.с. 26) через сумніви позивача в якості його роботи.
В акті повідомленні про направлення на експертизу електролічильника, зазначено адресу, день і час проведення експертизи, та запропоновано відповідачу з'явитися на комісію по проведенню експертизи приладу обліку. Директор відповідача отримав акт-повідомлення, що підтверджується його підписом в акті.
22.09.2014 року було складено акт № 179 проведення експертизи лічильника електроенергії (наявний в матеріалах справи), згідно якого зроблено висновок, що за результатами проведеної експертизи лічильник відповідача № 009131058004329 не придатний для подальшої експлуатації.
24.09.2014 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, за участі директора підприємства Семиза С.І. було розглянуто акт проведення експертизи.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника, що акт експертизи №179 від 22.09.2014 року не можна вважати належним та допустимим доказом порушення відповідачем відповідних правил.
Згідно ст. 27 Закону "Про електроенергетику", порушення Правил КЕЕ є правопорушенням у сфері електроенергетиці та тягне за собою відповідальність згідно діючого законодавства.
Пунктом 6.41 Правил, передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Як правильно встановлено судом першої інстанції, акт про порушення № 000414 від 24.09.2014 року відповідає вимогам п. 6.41 ПКЕЕ та є належним доказом вчинення споживачем порушення ПКЕЕ.
Відповідно до пункту 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
30.09.2014 року на засіданні комісії ПАТ "Черкасиобленерго" з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, за участю представника споживача - директора Семиза С.І., було розглянуто акт про порушення ПКЕЕ № 000414 від 24.09.2014 року, про що складено протокол № 3 та прийнято рішення:
1. Визнати порушення пункту 10.2.9 ПКЕЕ таким, що відповідає дійсності та чинним нормативно-технічним актам на підставі аналізу наданих документів (акти технічної перевірки № б/н від 17.10.2012 року; № б/н від 12.09.2014 року, акт про пломбування № б/н від 17.10.2012 року, акт-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 12.09.2014 року; акт проведення експертизи лічильника від 22.09.2014 року з фотоматеріалами; акт про порушення ПКЕЕ № 000414 від 24.09.2014 року, інформація про споживання та оплату електроенергії).
2. Кваліфікувати вказане порушення, як таке, що відповідає підпункту 3 пункту 2.1 Методики, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів;
3. Застосувати розрахунок, передбачений Методикою відповідно до визначеного типу порушення на підставі вимог пункту 6.40 ПКЕЕ;
4. Виконати розрахунок обсягу та вартості недорахованої електроенергії за термін 706 діб (за період з моменту останньої технічної перевірки (контрольного огляду) до моменту виявлення порушення (з 17.10.2012 рік по 24.09.2014 рік).
5. Визначити обсяг та вартість недоврахованої електроенергії у розмірі 100 806 кВт.год та 89 403,16 грн (з ПДВ) (розрахунок додається).
6. В розрахунку, що виписується споживачеві, виключені платежі виставлені по засобам обліку електроенергії за період з 17.10.2012 року по 24.09.2014 року.
7. Нарахована сума повинна бути оплачена до 30.10.2014 року.
8. Встановити споживачу прилад обліку електроенергії типу АСЕ6000 для здійснення комерційних розрахунків та контролем за рівнем споживання.
Представник Відповідача відмовився від підпису в протоколі № 3 від 30.09. 2014 року, про що було зроблено відповідний запис, та вручено відповідачу протокол комісії, розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії і рахунок - фактуру до оплати № 85 на суму 89 403,16 грн, про що було зазначено в протоколі комісії.
Розрахунок вартості недоврахованої електроенергії зроблено відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ", затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562.
09.12.2014 року у справі № 925/1835/14 господарським судом Черкаської області було прийнято рішення про відмову у позові Приватному підприємству "Дніпро-Леськи", яким він просив скасувати оперативно-господарську санкцію, застосовану протокольним рішенням № 3 від 30.09.2014 року з боку ПАТ "Черкасиобленерго" щодо нарахування цьому підприємству вартості недоврахованої електроенергії на суму 89 403,16 грн.
Постановою КАГС від 02.03.2015 року вказане рішення залишено без змін. У вказаній постанові суд апеляційної інстанції на підставі перевірки всіх фактичних обставин прийшов до висновку, що акт про порушення № 000414 від 24.09.2014 року, складений при дотриманні вимог п. 6.41. ПКЕЕ, є належним доказом вчинення відповідачем порушення норм ПКЕЕ. Незабезпечення споживачем належного функціонування власного розрахункового засобу обліку електроенергії є підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції. Неправильності обрахунку вартості недоврахованої електроенергії судовими інстанціями при розгляді справи № 925/1835/14 не встановлено.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі несуть відповідальність перед електропередавальною організацією, за порушення ПКЕЕ.
Правилами користування електричною енергією встановлено, що кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника, що суд першої інстанції вирішив спір на першому ж судовому засіданні без участі відповідача чим позбавив останнього надати суду свої заперечення, оскільки спірне рішення було прийнято в другому судовому засіданні на яке відповідач вдруге не з'явився не надавши належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України неможливості бути присутнім в судовому засіданні або направити іншого представника. Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи містять достатньо матеріалів для розгляду та прийняття правомірного рішення.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2015 року у справі №925/520/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства "Дніпро-Леськи" - задоволенню не підлягають.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпро-Леськи" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2015 року у справі №925/520/15 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №925/520/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Гаврилюк
С.А. Гончаров
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2015 |
Оприлюднено | 07.07.2015 |
Номер документу | 46063626 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Сулім В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні