Постанова

від 03.08.2009 по справі 2а-24079/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-24079/09/1270

 Справа № 2а-24079/09/1270

Категорія № 6.6.2

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 серпня 2009 року .                                                                                  

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

    судді                                Смішливої Т.В.

    при

секретарі                 Попові М.Г.,

в присутності представників:

від позивача:            

Сухаревська С.О. дов. №7/10 від 12.01.2009 р.

від відповідача:        

не з'явився,

третя особа:             Махортова Ю.В. дов. № 01/13-265/0/39-09

від 28.01.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом   Ленінської

міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до приватного

підприємства «СОТ», третя особа - начальник Управління

 державної

реєстрації та міського реєстру 

Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсним

запису про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ та припинення юридичної

особи, -

В С Т А Н О В И В:

06.07.09 року до Луганського окружного адміністративного

суду звернулась Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську

з адміністративним позовом до приватного підприємства «СОТ», ідентифікаційний

код 33008950, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію з моменту

реєстрації, свідоцтва платника ПДВ та припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що

засновником та керівником підприємства - відповідача у статутних документах

зазначено Місяченка В'ячеслава Олександровича, однак, останній пояснив, що він

у травні 2006 року познайомився з ОСОБА_1, який йому запропонував купити

підприємство за матеріальну винагороду, у зв'язку з необхідністю від'їзду

засновника підприємства за кордон. Де знаходяться усі реєстраційні документи та

печатка Місяченко В.О. невідомо. Фінансово-господарською діяльністю

підприємства не займається, будь-які угоди не укладав та нікому таких доручень

не давав, податкову звітність не складав.

Позивач вважає, що ст. 110 Цивільного кодексу України

передбачає визнання судом недійсною державну реєстрацію юридичної особи через

допущені при її створенні порушення закону, які не можна усунути, а відповідно

до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV підставою до

прийняття судового рішення щодо припинення державної реєстрації є порушення

закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Так,

позивач вважає, що ПП «СОТ» зареєстровано без наміру займатись підприємницькою

діяльністю зі сторони Місяченка В'ячеслава Олександровича та з наміром ухилення

від сплати податків. Вважав, що оскільки засновник ПП «СОТ» Місяченко В.О. будь

якого відношення до  діяльності

товариства не мав, всі документи  передав

іншій особі, яка не була повноважною, у той же час  іншим особам функцій по управлінню не

делегував, то отримане невстановленою особою 

свідоцтво платника ПДВ 

підлягає  визнанню недійсним з

моменту його видачі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги

підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити

позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не

з'явився,  про час, дату та місце

розгляду справи був повідомлений.

Представник третьої особи - Управління  Державної реєстрації юридичних осіб і

фізичних осіб підприємців - вважав доводи позивача щодо порушення закону, що

мали місце під час створення юридичної особи, завершаючим етапом якого є

державна реєстрація, як юридичний факт, з яким пов'язано набуття юридичною

особою цивільної дієздатності необґрунтованими. Зазначив, що Законом не

передбачено право цих органів звертатися до суду з заявою про визнання

недійсним запису про державну реєстрацію. Наполягав на тому, що юридична особа

ПП «СОТ» станом на 31.07.2009 року знаходиться в стадії припинення. Тому

вважав, що розгляд питання щодо визнання недійсним запису про проведення

державної реєстрації ПП «СОТ» та припинення юридичної особи є недоцільним та

просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої

особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх

сукупності, суд вважає, що  позовні

вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України

компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта

владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 

статті 3 КАС України  дано

визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної

влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший

суб'єкт, який здійснює  владні

управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Частиною 1,3 

статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від

04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є

центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах,

містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та

об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним

податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві

та Севастополі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади

і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми

Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11, 11-1 Закону України

"Про державну податкову службу в Україні". З урахуванням завдань

Кодексу адміністративного судочинства, суд зазначає, що суб'єкти владних

повноважень можуть бути позивача в адміністративному судочинстві у виключних

випадках. Такі випадки встановлені статтею 50 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 50 КАС України фізичні та

юридичні особи можуть бути відповідачами за позовами суб'єкта владних

повноважень в випадках, колу це прямо зазначено законом.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що право

органів податкової інспекції на 

звернення до суду для постановлення 

судового рішення  щодо

припинення  юридичної особи підлягає

законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого

законом.

Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб'єктами

господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють

господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність

господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть

відповідальність за своїми 

зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені

відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до

Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку

визнаються суб'єктами господарювання.

Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації

визначаються Законом України  від

15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців" (далі - Закон № 755-IV).

Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна

реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення

юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим

Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що підприємство ПП «СОТ»

(ідентифікаційний код 33008950) зареєстровано 22.07.2004 року, про що внесено

запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців (далі - ЄДР), реєстраційний номер 13821020000000036. Згідно рішення

власника ПП «СОТ» Ковальова П.Г. від 19.07.2004 року місцезнаходженням ПП «СОТ»

визнано наступну адресу: м. Луганськ, вул. Цимлянська, 5, згідно статуту ПП

«СОТ», який затверджений засновником підприємства, а саме Ковальовим П.Г. і ним

підписаний. Справжність підпису, засвідчена приватним нотаріусом Луганського

міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2 . Засновник та

керівник Ковальов Павло Геннадійович.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі-Закон),

державному реєстратору для проведення державної реєстрації були надані наступні

документи, а саме:

-   заповнена

реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи;

-   рішення

власника про створення ПП «СОТ» від 19.07.2004р., підписане ним власноруч; два

примірника статуту;

-   державної

реєстрації юридичної особи (квитанція №26107971 вії 19.07.2004 р);

-   довіреність

від 19.07.2004 р.

Згідно пояснень третьої особи, документи подавались

державному реєстратору представником Ковальова П.Г. - ОСОБА_3, яка діяла на

підставі довіреності від 19.07.2004 року, посвідченої приватним нотаріусом

Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за №

2965.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджено

поясненнями третьої особи, документи для проведення державної реєстрації ПП

«COT» були подані у повному обсязі, та відповідали вимогам діючого

законодавства, тому підстав для відмови у проведенні державної реєстрації

юридичної особи не було. Державна реєстрація ПП «COT» була здійснена відповідно

до Закону і безпосередньо при проведенні державної реєстрації вищезазначеної

юридичної особи з боку державного реєстратора не припущено жодних порушень, і

всі дії вчинені відповідно до вимог Закону.

Судом встановлено, що 09.08.2006 року були внесені зміни

до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, які пов'язані із зміною

керівника, № запису 13821070002000036. Новим керівником став Місяченко

В'ячеслав Олександрович.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду

від 26.11.2007 року у справі № 2а-728/07 за позовом Ленінської МДПІ у м.

Луганську до ПП «COT» припинено юридичну особу ПП «COT» - код ЄДРПОУ 33008950,

у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби

податкових декларацій, документів фінансової звітності.

Державним реєстратором до ЄДРПОУ 21.08.2008 року на

підставі вказаного рішення суду внесено запис про судове рішення щодо

припинення юридичної особи ПП «COT», що не пов'язано з її банкрутством. Головою

ліквідаційної комісії було призначено засновника ПП «COT» Ковальова П.Г.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України с уд

закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова

чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Однак, з постанови Луганського окружного

адміністративного суду від 26.11.2007 року у справі № 2а-728/07 вбачається, що

підставою для прийняття цього рішення було неподання протягом року органам

державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової

звітності.

У даному позові підставою для припинення ПП «COT»

позивачем визначено визнання недійсним запису про проведення державної

реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які

не можна усунути, тобто вказаний спір не можна вважати тотожнім зі спором,

вирішеним постановою Луганського окружного адміністративного суду від

26.11.2007 року у справі № 2а-728/07.

За таких обставин підстави для закриття провадження у

справі в частині вимог щодо припинення ПП «COT» відсутні.

Таким чином суд, з огляду на інші

встановлені у справі обставини вважає наявними у справі підстави для відмови у

задоволенні позовних вимог щодо припинення юридичної особи у зв'язку з

встановленням факту наявності в Єдиному державному реєстрі запису про внесення

запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи ПП «COT»

(ідентифікаційний код 33008950), що не пов'язано з її банкрутством.(а.с.5).

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним запису про

державну реєстрацію юридичної особи ПП «СОТ» від 22.07.2004 року, суд вважає,

що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 38 Закону № 755-IV передбачені

підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що

не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема і визнання недійсним

запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при

створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Суд зазначає, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги

тими обставинами, що оскільки Місяченко В.О. - засновник та керівник ПП «COT»

будь - якого відношення до діяльності підприємства не мав, всі установчі

документи передав іншій особі, яка не була повноважною особою, іншим особам

функцій з управління підприємством не делегував, то отримане невстановленою

особою свідоцтво платника ПДВ підлягає визнанню недійсним з моменту його

видачі, а юридична особа підлягає припиненню з моменту реєстрації. В

підтвердження своїх пояснень представник позивача надав пояснення Місяченко

В.О. щодо державної реєстрації ПП «COT».

Однак, суд не погоджується з доводами представника

позивача відносно того, що новий засновник підприємства Місяченко В.О. не мав

наміру та можливості здійснювати підприємницьку діяльність, у діяльності

товариства участі не брав та фінансово-господарські документи не підписував

виходячи з наступного.

Суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи

документів, навпаки, вбачається, що волевиявлення засновника підприємства

Місяченко В.О. було направлено саме на створення  суб'єкта господарювання з метою зайняття  підприємницькою діяльністю.

Так, у судовому засіданні встановлено, підтверджено

поясненнями третьої особи, що відповідно до ст. 24 Закону № 755-IV, державному

реєстратору для проведення державної реєстрації було надано всі необхідні

документи для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які пов'язані зі

зміною керівника.

Третьою особою у судовому засіданні підтверджено, що

документи для проведення змін до державної реєстрації ПП «COT» подані у повному

обсязі, та відповідали вимогам діючого законодавства, тому підстав для відмови

у проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу не

було. А також підтверджено, що державна реєстрація змін до відомостей про ПП

«COT» здійснена відповідно до Закону і безпосередньо при проведенні державної

реєстрації вищезазначених змін з боку державного реєстратора не припущено

жодних порушень, і всі дії вчинені відповідно до вимог Закону.

З письмових пояснень Місяченко В.О. вбачається, що він

свідомо брав участь у створенні підприємства. Тобто не знаходять свого

підтвердження посилання позивача на відсутність можливості Місяченко В.О.

здійснювати підприємницьку діяльність.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона

повинна довести обставини, на які вона посилається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не

надано  належних доказів, які

свідчать  про порушення Місяченко В.О.

статті 42 Господарського кодексу України, а саме, що волевиявлення засновника

не було направлено  на створення суб'єкта

господарювання з метою заняття підприємницькою діяльністю.

Судом встановлено, що юридична особа ПП «COT» створена

не за викраденими, загубленими чи підробленими документами з метою заниження

податкових зобов'язань, а свідомо та за бажанням засновника Місяченко В.О.

Доказів притягнення  останнього до

кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво чи за ухилення від

сплати податків позивачем не надано.

Тим більше позивачем не надано доказів наявності

порушень під час створення та первинної реєстрації ПП «COT» 22.07.2004 року.

Тому позивачем не надано доказів наявності підстав

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, у зв'язку з

недоведеністю порушень закону, які були би допущені при створенні  юридичної 

особи.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Ленінської

МДПІ у м.Луганську щодо припинення юридичної особи - ПП «COT» шляхом визнання

недійсним запису про проведення державної реєстрації з дати такої реєстрації -

з 22.07.2004 року не підлягають задоволенню.

Перевіривши обґрунтованість висновків про наявність

підстав для звернення до суду  з позовом

про визнання недійсним  свідоцтва  платника ПДВ 

ПП «СОТ», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про

податок на додану вартість" особи, що підпадають під визначення платників

податку згідно із ст. 2 цього Закону зобов'язані зареєструватись як платники

податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

Судом встановлено, що ПП «СОТ»  відповідно до статті 2 Закону України «Про

податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 зареєстровано як

платник податку на додану вартість в Ленінській МДПІ у м.Луганську та має

свідоцтво платника податку на додану вартість № 17321371, індивідуальний

податковий номер - НОМЕР_1.(а.с.10).

Випадки та порядок анулювання реєстрації платника

податку на додану вартість встановлені пунктом 9.8. статті 9 Закону "Про

ПДВ» та пунктом 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану

вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованого

в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 (далі - Положення).

Відповідно до п.9.1 Закону України "Про ПДВ»

Центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Відповідно до п. 9.3. вказаного Закону особи, які

підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані

зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням

(місцем проживання).

Пунктом 9.5. Закону України "Про ПДВ» передбачено,

що заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з

повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи

службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати

заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом

десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Отже, судом встановлено, що органами, які здійснюють

реєстрацію платника податку на додану вартість є  податкові органи, що прямо передбачено

нормами Закону України "Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 9.8. 

вказаного Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається

у випадках, прямо встановлених Законом.

Вищевказані підстави анулювання реєстрації платника

податку на додану вартість також зазначені в п.25 Положення.

Суд звертає увагу, що податковий орган не може відмовити

в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах

"а" - "б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне

рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах

"в" - "г" цього пункту, що зазначається в Законі України

"Про ПДВ».    

Відповідно до п. 25.2.1. Положення органи державної

податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану

вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання

реєстрації відповідних платників ПДВ у разі існування підстав, визначених у

підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення.

Проаналізувавши підстави анулювання реєстрації платника

ПДВ, суд приходить до висновку, що анулювання реєстрації платника податку на

додану вартість здійснюється виключно податковими органами при наявності

підстав, передбачених законом, що і  є їх

компетенцією, яка передбачена Законом України "Про податок на додану вартість».    

Отже, при наявності підстав, передбачених п.9.8. статті

9 Закону України "Про податок на додану вартість»,  Ленінська МДПІ у м.Луганську має право

самостійно прийняти рішення про анулювання 

реєстрації  платника ПДВ, тому в

цій частині права та інтереси позивача не є порушеними та підстави для

задоволення позовних вимог щодо анулювання свідоцтва платника податку у суду

відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги Ленінської

МДПІ у м.Луганську не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у

справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -

фізична  чи юридична особа, судові

витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,17,18, 87,

94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Ленінської міжрайонної

державної податкової інспекції у м.Луганську до приватного підприємства «СОТ», третя особа - начальник Управління  державної

реєстрації та міського реєстру 

Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсним

запису про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ та припинення юридичної

особи відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до

Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції

шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня

проголошення постанови, а в разі складення у повному обсязі відповідно до

ст.160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви

про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення

строку апеляційного оскарження.

СУДДЯ:         (підпис)                         Т.В.Смішлива

З

оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар

с/з: