Постанова

від 13.08.2009 по справі 2а-23207/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-23207/09/1270

Справа № 2а-23207/09/1270

 Категорія 

№ 6.6.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«13» серпня   2009

року                                                                       

          Луганський

окружний адміністративний суд у складі:

          судді                 Смішливої Т.В.,

          при

секретарі           Попові М.Г.

         за участю

сторін:

представника позивача:         Чернобай С.С., за дов. № 9485/10 від

02.07.2009 року

Фесенко Р.Л., за дов. № 11477/10 від 12.08.2009 року

представника відповідача:   Холод С.М., за дов.  від 05.01.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за

позовом  Державної податкової інспекції у

м. Лисичанську до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий

завод», Приватного підприємства «Ефа груп» про стягнення коштів, отриманих за

нікчемною угодою, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року   Державна податкова інспекція у м. Лисичанську

звернулася до суду із позовом про стягнення з Відкритого акціонерного

товариства «Лисичанський желатиновий завод» та Приватного підприємства «Ефа

груп» коштів, отриманих за нікчемними угодами, у сумі 83958  грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між

Відкритим акціонерним товариством «Лисичанський желатиновий завод» та Приватним

підприємством «Ефа груп» було укладено договір № 190 від 05.04.2007 року на

поставку сировини, за яким поставлено шкури свині на суму 36084 грн., та

договір № 298 від 02.07.2007 року, за яким відбулася поставка товару на суму

47874 грн.

Позивач вважав вказані угоди нікчемними, так як

постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року

визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП «Ефа груп» від 19.12.2006

року через порушення закону, допущені під час створення юридичної особи, які не

можуть бути усунуті. Зокрема, вказаною постановою встановлено, що Буржинський

Д.В. - директор та засновник ПП «Ефа груп» здійснив реєстрацію підприємства за

винагороду, після реєстрації Буржинський Д.В. будь-якою фінансово-господарською

діяльність ПП «Ефа груп» не займався, реєстраційні документи та  печатку не отримував та у себе не зберігав.

Вироком Лисичанського міського суду від 18.02.2009 року Буржинського Д.В.

визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Позивач вважав, що засудження Буржинського Д.В. за вчинення злочину,

передбаченого ст. 205 КК України є доказом наявності мети ПП «Ефа груп» як

суб'єкту господарювання на укладення угод та виконання усіх зобов'язань з

метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки вказана мета

встановлена вироком суду. Вважав, що за таких обставин угоди, укладені між

Відкритоим акціонерним товариством «Лисичанський желатиновий завод» та

Приватним підприємством «Ефа груп» є нікчемними, додаткового судового рішення

про визнання їх незаконними не потребує. Однак, до нікчемної угоди необхідно

застосувати наслідки, передбачені ст. 208 Господарського кодексу України.

Позивач просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства

«Лисичанський желатиновий завод» та Приватного підприємства «Ефа груп» на

користь держави 83958 грн, які було отримано за нікчемними правочинами, що

вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги

підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Крім того, вказав,

що ДПІ у м.Лисичанську проводилась невиїзна перевірка ПП «Ефа груп» у вересні

2008 року, наданими до перевірки документами підтверджено постачання

товаро-матеріальних цінностей та сировини (шкури свині) до ВАТ «Лисичанський

желатиновий завод». На час проведення цієї перевірки ще були відсутні судові

рішення про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Ефа груп» та

вирок стосовно засновника підприємства Буржинського Д.В., тому на час перевірки

питання щодо зняття з податкового обліку господарських операцій за договорами з

ВАТ «Лисичанський желатиновий завод» не вирішувались. Вважав, що угоди були

безтоварними, так як Буржинський Д.В. не підписував відповідні документи за

договорами з ВАТ «Лисичанський желатиновий завод». Пояснив, що на даний час ПП

«Ефа груп» ліквідовано за ухвалою господарського суду Луганської області від

25.06.2009 року у справі № 1/27б про банкрутство ПП «Ефа груп».

Представник відповідача 

ВАТ «Лисичанський желатиновий завод» 

позовні вимоги не визнав, пояснив, що під час укладання договорів щодо

яких заявлено позовні вимоги ПП «Ефа груп» було надано всі необхідні документи,

визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Ефа груп» відбулося після

укладання та виконання договорів. Угоди носили реальний характер, ВАТ

«Лисичанський желатиновий завод» фактично отримало товар, що підтверджено

первинними документами, матеріальні цінності є в наявності, а сировина використана

у виробництві. Постачання шкур підтверджено також актами прийомки сировини та

ветеринарними свідоцтвами. Договори від 05.04.2007 року та 02.07.2007 року

укладено з дотриманням вимог цивільного законодавства та не можуть вважатися

нікчемними, а є оспорюваними договорами. На даний час відсутні судові рішення

про визнання вказаних договорів недійсними. Надходження товару відображено у

фінансових документах товариства, сплачено відповідні податки. Просив у

задоволенні позову відмовити повністю.

Другий відповідач ПП «Ефа груп»  участь у судовому засіданні свого

представника не забезпечив, заперечень проти позову не надав, про місце, дату

та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 80).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,

суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство «Лисичанський желатиновий

завод»  зареєстровано виконавчим

комітетом Лисичанської міської ради 19.05.2000 року за № 25370376Ю0010272, код

ЄДРПОУ - 00418030, взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у

м.Лисичанську 27.02.1995 р. за № 202, що підтверджено актом перевірки ДПІ у м.

Лисичанську від 31.03.2009 року, визнано сторонами у судовому засіданні та

додаткового підтвердження не потребує.

Приватне підприємство «Ефа груп» зареєстровано

виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 19.12.2006 року за №

13821020000001030, код ЄДРПОУ - 34672545. (а.с. 8-10), взято на облік у якості

платника податків Державною податковою інспекцією у м.Лисичанську 22.12.2006 р.

за № 1337. (а.с. 11) Згідно статутних документів ПП «Ефа груп» засновником

підприємства є Буржинський Д.В.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду

від 05.02.2009 року визнано недійсним запис від 19.12.2006 року № 13821020000001030

про державну реєстрацію ПП «Ефа груп» через порушення закону, допущені при

створенні юридичної особи, які не можна усунути, припинено юридичну особу ПП

«Ефа груп». (а.с. 68 - 70)

Ухвалою господарського суду Луганської області від

25.06.2009 року у справі про банкрутство № 1/27б за заявою ДПІ у м.Лисичанську

ліквідовано банкрута - ПП «Ефа груп» як юридичну особу. (а.с. 136 - 137)

Вироком Лисичанчького міського суду Луганської області

від 18.02.2009 року Буржинського Д.В. визнано винним за ст.. 27 ч. 2 ст. 205 КК

України. (а.с. 71 - 76)

Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську у

період з 20.03.2009 року по 26.03.2009 року 

проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Лисичанський желатиновий

завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на

прибуток за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року та податку на додану

вартість за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року, результати якої

викладено в акті перевірки № 30/03-00918030 від 31.03.2009 року (а.с. 12 - 23)

Під час перевірки встановлено, що між ВАТ «Лисичанський

желатиновий завод» та ПП «Ефа груп» 50.04.2007 року укладено договір № 190 на

постачання сировини- шкури свині у кількості 70 т., термін дії договору до

31.12.2007 року, а також договір № 298 від 02.07.2007 року на постачання товару

згідно накладних. На виконання умов зазначених договорів ВАТ «Лисичанський

желатиновий завод» отримано від ПП «Ефа груп» шкури свині, довідники, прилад

виміру міцності желатинового студню та скутер. Розрахунки між підприємствами за

отриману сировину та матеріальні цінності здійснено у безготівковій формі

шляхом перерахування грошових коштів з розрахункових рахунків. Заборгованість

за отриману сировину та довідники перед ПП «Ефа груп» станом на 30.09.2007 р.

відсутня, заборгованість за основні засоби станом на 30.11.2007 року також

відсутня. (а.с. 19)

Як вбачається з матеріалів справи на підставі договору №

190 від 05.04.2007 року (а.с. 26 - 27) ПП «Ефа груп» поставило, а ВАТ

«Лисичанський желатиновий завод» отримало шкури свині згідно накладної № 406

від 06.04.2007 р. у кількості 826 шт. на суму 9150 грн. (а.с. 28 - 29), № 622

від 22.06.2007 р. у кількості 1622 шт. на суму 15900 грн. (а.с. 33 - 34), № №

3008 від 30.08.2007 р. у кількості 823 шт. на суму 10530 грн. (а.с. 38 - 39), а

також довідники на підставі накладної № 416 від 16.04.2007 р. на суму 504 грн.

(а.с. 43- 46).

Оплата за отриману сировину та довідники здійснена у

повному обсязі, що підтверджено банківськими виписками. (а.с. 31-32, 36-37,

41-42)

На підставі договору № 298 від 02.07.2007 року (а.с. 51

- 52) ВАТ «Лисичанський желатиновий завод» отримало від ПП «Ефа груп» прилад

виміру міцності желатинового студню, що підтверджено накладною № 702 від

02.07.2007 року вартістю 41880 грн. (а.с. 59-62), а також скутер відповідно до

накладної № 719 від 19.07.2007 р. вартістю 5994 грн. (а.с. 54 - 57)

Оплата за вказаний прилад та скутер здійснена готівкою

та підтверджено копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с. 54, 63

- 67)

Позивач у позові вказує та не, що ВАТ «Лисичанський

желатиновий завод» перераховувало кошти ПП «Ефа груп» без мети реального

настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати

податків. У судовому засіданні представник позивача також наполягав на тому, що

ВАТ «Лисичанський желатиновий завод» не отримував товар від ПП «Ефа груп», а

угоди були безтоварними.

Передбачені статтею 208 ГК України наслідки можуть бути

застосовані лише до угоди, яка дійсно відбулася. Безтоварна угода не може

породжувати прав та обов'язків між сторонами, а тому до такої угоди неможливо

застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України.

Однак, суд вважає, що висновки ДПІ у м.Лисичанську про

безтоварність угод не відповідають матеріалам справи, так як окрім зазначених

накладних та податкових накладних факт отримання сировини (шкури свині)

підтверджено дорожними листами, актами прийомки сировини, ветеринарними

свідоцтвами, накладними та іншими документами (а.с. 108 - 123), отримання

матеріальних цінностей (скутер, прилад виміру міцності желатинового студню,

довідники) підтверджено інвентаризаційними описами, рахунками-фактурами, актами

введення в експлуатацію (а.с. 93 - 107).

Разом з цим суд не може погодитьсь з доводами позивача,

що наявність постанови Луганського окружного адміністративного суду від

05.02.2009 року про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Ефа

груп» та ухвали господарського суду Луганської області від 25.06.2009 року у

справі №  1/27б про ліквідацію банкрута -

ПП «Ефа груп» як юридичної є 

підтвердженням наявності умислу на укладання угоди з метою, яка завідомо

суперечить інтересам держави і суспільства з боку ВАТ «Лисичанський желатиновий

завод».

Так, надані суду договори, які позивач вважає нечинними

укладено 05.04.2007 р. та 02.07.2007 року, тобто за два роки до винесення судом

вищевказаних судових рішень. На час укладання та виконання вказаних угод  запис про державну реєстрацію ПП «Ефа груп»

судом ще не було визнано недійсним, як не було анульовано і свідоцтво платника

ПДВ.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського

кодексу України (ГК України) г осподарське зобов'язання, що не відповідає

вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави

і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча

б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може

бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади

визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного

кодексу України (далі - ЦК України) з міст правочину не може суперечити цьому

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України

встановлено, що н едійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена

законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним

судом не вимагається.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним

передбачені частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України, відповідно до

якої якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з

метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності

наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход

держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у

разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход

держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на

відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе

одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або

належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход

держави.

Зазначену норму слід застосовувати з урахуванням того,

що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою,

яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що

порушує публічний порядок, а отже - нікчемним.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, застосування яких

передбачено у разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються

за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської

діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до

адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню,

передбаченому в частині 1 ст. 208 ГК України.

У зв'язку з цим такі санкції можуть застосовуватися лише

протягом строків, встановлених відповідно до ст. 250 ГК України.

Згідно ст. 250 ГК України визначено, що

адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта

господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш

як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими

актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених

законом.

Позивач вимагає стягнути з ВАТ «Лисичанський желатиновий

завод» та ПП «Ефа груп» в доход держави грошові кошти у сумі 83958,00  грн., які були отримані за нікчемним

правочином, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства.

Матеріалами справи підтверджено, що договори № 190 від

05.04.2007 року та № 298 від 02.07.2007 року повністю виконано до 30.11.2007

року обома сторонами.

Про наявність правовідносин між ВАТ «Лисичанський

желатиновий завод» та ПП «Ефа груп» Державна податкова інспекція у м.

Лисичанську дізналась під час перевірки, результати якої оформлено  Актом від 31.03.2009 року, а до суду з даним

позовом позивач звернувся 02.07.2009 року, тобто після спливу строків, у які

можливо застосування адміністративно-господарських санкцій, визначених ст. 250

ГК України.

Таким чином, позовні вимоги є такими, що не підлягають

задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду для

застосування адміністративно-господарських санкцій.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки

позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних

випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87,

94, 98, 128, 158-163 Кодексу адмі ністративного судочинства України, суд

       П О С Т А Н

О В И В :

У задоволенні позовних вимог Державної податкової

інспекції у м. Лисичанську до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський

желатиновий завод», Приватного підприємства «Ефа груп» про стягнення коштів у

сумі 83958 грн. отриманих за нікчемною угодою відмовити за необґрунтованістю.

Постанова  суду може бути оскаржена до Донецького  апеляційного адміністративного суду. Заява

про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається  протягом десяти  днів  з

дня  її проголошення, а в разі  складення постанови у повному обсязі

відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна  скарга на постанову суду

першої інстанції  подається протягом

двадцяти днів після  подання заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна

скарга  може бути подана  без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного

судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо  було подано заяву про апеляційне оскарження,

але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,

постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього

строку.

Постанову у повному обсязі складено

17 серпня  2009 року.

СУДДЯ:

        (підпис)

                        Т.В.Смішлива

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар с/з: