Вирок

від 05.03.2015 по справі 611/424/14-к

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/424/14-к Провадження № 1-кп/611/2/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 року м. Барвінкове

Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Барвінкового справу за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, що проживає в АДРЕСА_1 ,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ст. 190 ч. 3 КК України, за наступних обставин.

В березні 2014 року ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з ініціативи ОСОБА_9 досягли усної домовленості про спільне вирощування насіння соняшника на орендованих земельних ділянках. Згідно з домовленістю ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повинні були фінансувати всі витрати, необхідні для вирощування соняшника, а ОСОБА_9 зобов`язувався надавати поради по вирощуванню соняшника і сприяти залученню необхідної техніки і людей. За домовленістю кожний мав отримати 1/3 частину одержаного від вирощування соняшника прибутку.

Реалізуючи вказану вище домовленість, 10 травня 2012 року ОСОБА_6 уклав з фермерським господарством «Подолянка» в особі голови господарства ОСОБА_10 договори суборенди двох земельних ділянок, розташованих на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, площею 20,0000 га, кадастровий номер 6320481500:02:000:0504, контур 44, та площею 47,3000 га, кадастровий номер 6320481500:02:000:0505, контур 58, на термін 2 роки.

На вказаних земельних ділянках були здійснені необхідний передпосівний обробіток ґрунту, посів соняшнику і необхідні технологічні операції з його вирощування. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 фінансували всі витрати, пов`язані з вирощуванням соняшника.

Коли врожай соняшника було вирощено, у ОСОБА_9 , зважаючи на відсутність у місці вирощування соняшника ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , виник умисел на незаконне заволодіння належної ОСОБА_6 і ОСОБА_7 частини врожаю соняшника.

Реалізуючи виниклий злочинний умисел, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливого мотиву, ОСОБА_9 , не повідомивши ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , за їх відсутності і без погодження з ними, скориставшись довірчими відносинами з ними і зловживаючи їх довірою, в вересні - жовтні 2012 року здійснив збирання врожаю вирощеного соняшника та в подальшому продав зібране насіння соняшнику, присвоївши отримані гроші.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_9 потерпілим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 590487 грн. 49 коп., в сумі 295243 грн. 64 коп. кожному, тобто у великих розмірах, грошового еквіваленту не отриманої кожним з них частини прибутку від вирощування соняшнику.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразилися в заволодінні майном у великих розмірах ОСОБА_6 і ОСОБА_7 шляхом зловживання їх довірою (шахрайство), ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні, ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину фактично не визнав і відмовився від дачі показань і відповідей на запитання.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_9 своєї вини в інкримінованому йому злочині, його вина підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:

- показаннями в суді потерпілого ОСОБА_6 про те, що в березні 2012 року раніше знайомий йому ОСОБА_9 запропонував йому і ОСОБА_7 взяти в оренду земельні ділянки і виростити на них соняшник, на що він і ОСОБА_7 погодились. За домовленістю він і ОСОБА_11 повинні були фінансувати всі витрати, необхідні для вирощування соняшника, а ОСОБА_9 зобов`язувався надавати поради, оскільки його батько фермер і знає всі тонкощі вирощування соняшника, а також знаходити людей, які надаватимуть необхідну техніку, добрива, гербіциди, оброблятимуть землю. Прибуток домовилися розділити на трьох порівну. Реалізуючи домовленість, 10 травня 2012 року він орендував у фермерського господарства «Подолянка» дві земельні ділянки площею 47 га і 20 га, які знаходяться на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області. Для виконання всіх необхідних робіт з вирощування соняшнику за порадами ОСОБА_9 залучалися люди, які мали необхідну техніку. Всі витрати з вирощування соняшника фінансували він і ОСОБА_7 . Він давав гроші ОСОБА_9 , і той розраховувався з людьми, інколи він, ОСОБА_12 , і сам розраховувався. Коли врожай соняшника було вирощено і в вересні 2012 року вже можна було збирати врожай, ОСОБА_9 всіляко відтягував збирання соняшнику, стверджуючи, що насіння ще не висохло, і з за цього можна понести суттєві втрати. Він і ОСОБА_7 погоджувались з ОСОБА_9 , оскільки не були спеціалістами в сільському господарстві, і вважали, що ОСОБА_9 радиться зі своїм батьком. На збирання врожаю вони з ОСОБА_7 дали ОСОБА_9 суму в гривнях, еквівалентну 2 тисячам доларів США.

Коли ж в кінці жовтня 2012 року він з ОСОБА_7 приїхали на земельні ділянки, то виявили, що врожай соняшника вже зібраний. ОСОБА_9 всіляко уникав зустрічі з ними, пояснивши по телефону, що він терміново зібрав врожай, оскільки знайшов вільні комбайни за сприятливою ціною. ОСОБА_9 запевняв, що зібране насіння соняшнику він помістив на зберігання на Слов`янське підприємство «Славолія», і коли ціни на зерно соняшника піднімуться, він продасть зерно соняшника і віддасть належну їм частину прибутку. Декілька разів ОСОБА_9 призначав їм місце зустрічі для передачі грошей, зокрема, в м. Краматорську Донецької області, але гроші так і не віддав. При зустрічах були присутні ОСОБА_13 і брат ОСОБА_9 ОСОБА_14 . Пізніше ОСОБА_9 заявив їм, що у нього проблеми, і він не віддасть їм грошей, в зв`язку з чим вони змушені були звернутися до міліції з приводу шахрайства ОСОБА_9 .

Крім того, йому відомо, що 23.08.2012 року ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_9 перерахував тому на картковий рахунок 30000 грн., які той прохав для оформлення документації на нібито придбаний ним склад, в якому, як заявляв ОСОБА_9 , вони будуть зберігати зібраний соняшник, щоб пізніше вигідніше продати;

- показаннями в суді потерпілого ОСОБА_7 про те, що в березні 2012 року раніше знайомий йому ОСОБА_9 запропонував йому і ОСОБА_6 взяти в оренду земельні ділянки і виростити на них соняшник, на що він і ОСОБА_6 погодились. За домовленістю він і ОСОБА_6 повинні були фінансувати всі витрати, необхідні для вирощування соняшника, а ОСОБА_9 зобов`язувався надавати поради, оскільки його батько фермер і знає всі тонкощі вирощування соняшника, а також знаходити людей, які за плату надаватимуть необхідну техніку, добрива, гербіциди, оброблятимуть землю. Прибуток домовилися розділити на трьох порівну. Реалізуючи домовленість, 10 травня 2012 року ОСОБА_6 взяв у суборенду у фермерського господарства «Подолянка» дві земельні ділянки площею 47 га і 20 га, які знаходяться на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області. Для виконання всіх необхідних робіт з вирощування соняшнику за порадами ОСОБА_9 залучалися люди, які мали необхідну техніку. Всі витрати з вирощування соняшника фінансували він і ОСОБА_6 . Для фінансування витрат він взяв в банку «Аваль» кредит на суму 50000 грн. Всіма питаннями з вирощування соняшника займався ОСОБА_6 , який майже постійно знаходився в місці розташування землі. В серпні 2012 року він запропонував поставити на поля охорону, але ОСОБА_9 відговорив від цього, заявивши, що він і батько проживають неподалік і часто бувають на полях, наглядають за ними. Коли врожай соняшника було вирощено і в вересні 2012 року вже можна було збирати врожай, ОСОБА_9 всіляко відтягував збирання соняшнику, стверджуючи, що насіння ще не висохло, і з за цього можна понести суттєві втрати. Він і ОСОБА_6 погоджувались з ОСОБА_9 , оскільки не були спеціалістами в сільському господарстві, і вважали, що ОСОБА_9 радиться зі своїм батьком. На збирання врожаю вони з ОСОБА_6 дали ОСОБА_9 суму в гривнях, еквівалентну 2 тисячам доларів США, перерахували на картковий рахунок Мизнікова з м. Чугуєва.

Коли ж на початку листопада він з ОСОБА_6 приїхали на земельні ділянки, то виявили, що врожай соняшника вже зібраний. ОСОБА_9 всіляко уникав зустрічі з ними, пояснивши по телефону, що він терміново зібрав врожай, оскільки знайшов вільні комбайни за сприятливою ціною. ОСОБА_9 запевняв, що зібране насіння соняшнику він помістив на зберігання на Слов`янське підприємство «Славолія», і коли ціни на зерно соняшника піднімуться, він продасть зерно соняшника і віддасть належну їм частину прибутку. Декілька разів ОСОБА_9 призначав їм місце зустрічі для передачі грошей, зокрема, в м. Краматорську Донецької області, але гроші так і не віддав. При зустрічах був присутній ОСОБА_13 . Пізніше ОСОБА_9 заявив їм, що у нього проблеми, і він не віддасть їм грошей, в зв`язку з чим в січні 2013 року вони змушені були звернутися до міліції з приводу шахрайства ОСОБА_9 .

Крім того, 23.08.2012 року йому зателефонував ОСОБА_9 , повідомив, що придбаває склад, в якому, як заявляв ОСОБА_9 , вони будуть зберігати зібраний соняшник, щоб пізніше вигідніше продати, але у нього не вистачає 30000 грн. на оформлення документації. Він, ОСОБА_7 , перерахував ОСОБА_9 на картковий рахунок 29700 грн., які той прохав, з різних терміналів, оскільки однією сумою неможливо було перерахувати.

ОСОБА_9 не говорив йому, скільки зібрав насіння соняшнику і за яку суму його реалізував;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_15 про те, що він добре знає обвинуваченого, у нього з ним добрі стосунки, підстав оговорювати обвинуваченого він не має. Йому зараз відомо, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в 2012 році орендували землю на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, на якій спільно з ОСОБА_16 вирощували соняшник. В жовтні чи листопаді 2012 року він дізнався про конфлікт між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , з одного боку, та ОСОБА_16 з іншого з за того, що останній самовільно скосив соняшник і не віддав ОСОБА_6 і ОСОБА_7 гроші за соняшник. Він знає, що в 2012 році ОСОБА_16 для обробітку посівів соняшнику на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району запрошував людей, наприклад, його двоюрідний брат ОСОБА_17 сіяв соняшник і робив міжрядний обробіток, ОСОБА_18 з с. Пригоже обробляв посіви соняшнику, а ОСОБА_19 з с. Бурбулатове Близнюківського району збирав врожай соняшнику. У вересні чи жовтні 2012 року, зараз він точно не пам`ятає, на прохання ОСОБА_16 він надав йому в борг 3000 грн. для проведення збору соняшника. Під час збирання соняшнику він був присутній на полі, оскільки привіз гроші на поле, там був ОСОБА_16 , а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не було. Косив соняшник комбайном «Дон» ОСОБА_19 , там був ще один комбайн іноземного виробництва, комбайнер йому незнайомий. В листопаді 2012 року він разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зустрічався з ОСОБА_16 в м. Краматорську, той визнавав, що винен ОСОБА_6 і ОСОБА_7 гроші за зібраний ним самостійно соняшник, обіцяв на днях повернути борг, але суму при ньому не називав. Він і йому обіцяв повернути борг, але так і не повернув;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_19 про те, що ОСОБА_9 він знає з дитинства, проживає з ним в одному селі. Приблизно в середині вересня 2012 року до нього звернувся ОСОБА_9 з проханням допомогти скосити соняшник, гектарів 40 60. Оскільки він має зернозбиральний комбайн «Дон 1500», він погодився. Він приїхав комбайном на поля, вказані ОСОБА_9 , вони були розташовані на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району неподалік від с. Іванівка в напрямку с. Пригоже. Скосив він близько 20 га соняшнику, який вже дозрів, інша частина ще не дозріла, а автомобілем ЗІЛ з причепом зібране насіння соняшнику перевозив на тік в с. Бурбулатове Близнюківського району. Потім тижня через два три ОСОБА_9 знову попрохав його скосити соняшник, що залишився, на що він погодився. Скосили там же близько 5 га, потім пішов дощ і завадив роботі. Десь через тиждень, приблизно в середині жовтня, він скосив ще близько 15 га, зібране насіння соняшнику перевезли на тік в с. Бурбулатове. Всього він скосив на полях на прохання ОСОБА_9 близько 40 га. ОСОБА_9 говорив, що не скошені ще близько 15 - 20 га, але він більше не допомагав ОСОБА_9 в збиранні соняшнику. За виконану роботу ОСОБА_9 розрахувався з ним частково, повністю не розрахувався до цього часу. Яка кількість зерна соняшнику була перевезена на тік в с. Бурбулатове, він не може сказати, оскільки соняшник на току не зважували, він вважає, що перевіз близько 40 тон;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_20 про те, що ОСОБА_6 є його рідним племінником. Весною 2012 року ОСОБА_6 розповів йому, що збирається орендувати землю на території Барвінківського району Харківської області і вирощувати соняшник, і попрохав позичити йому грошей для фінансування вирощування соняшнику. Оскільки в нього достатньої суми не було, він у свого знайомого ОСОБА_21 взяв в борг 67000 грн., додав свої 10000 грн. і передав їх ОСОБА_6 , який обіцяв повернути їх з процентами в грудні 2012 року після збирання врожаю соняшника. В кінці травня 2012 року він разом з ОСОБА_6 приїздив до Барвінківського району Харківської області, де той вирощував соняшник, поле дійсно було засіяно соняшником. Коли в кінці 2012 року він нагадав ОСОБА_6 , що вже час повертати борг, той відповів, що грошей нема, його обманули, зібрали без нього соняшник і не віддали йому гроші. До цього часу ОСОБА_6 67000 грн. йому так і не повернув;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_22 про те, що на початку червня 2012 року ОСОБА_9 , з яким він був знайомий раніше, з незнайомим йому чоловіком, зараз він знає, що це ОСОБА_6 , приїхали до нього додому. ОСОБА_9 попрохав обробити хімікатами посіви соняшнику, на що він погодився, оскільки у нього є відповідна техніка. Він обробив 35 га соняшника, який вирощувався на полях, розташованих на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району неподалік від с. Іванівка в напрямку с. Пригоже, і ОСОБА_9 і ОСОБА_6 з ним розрахувалися. Іншу частину посівів соняшнику він не обробляв. Тижня через два, в кінці червня 2012 року, ОСОБА_9 і ОСОБА_6 знову приїхали до нього, і попрохали провести міжрядковий обробіток посівів соняшника і дали завдаток, на що він погодився і виконав цю роботу на полях на площі близько 60 га, але ОСОБА_9 з ним за виконану роботу так і не розрахувався, хоча він неодноразово звертався до ОСОБА_9 , винен до цього часу близько 1200 грн. Тому коли в вересні 2012 року ОСОБА_9 знову приїхав до нього і попрохав зібрати врожай соняшника, він відмовився. Через деякий час він декілька разів проїздив біля поля, де обробляв ОСОБА_9 соняшник, оскільки його поля розташовані неподалік, і бачив на полі комбайн Дон 1500, що косив соняшник. Іншу частину посівів соняшнику ОСОБА_9 скосив вже після дощів в жовтні 2012 року;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_23 про те, що в кінці серпня чи на початку вересня 2012 року його двоюрідний брат ОСОБА_9 попрохав його відвезти насіння соняшнику з поля в м. Лозову, на що він погодився, оскільки у нього на той час був вантажний автомобіль самоскид ГАЗ - 53. Йому було відомо, що ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6 , з яким він знайомий, вирощують соняшник. Він приїхав на поле соняшника, розташоване на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району між с. Іванівка с. Пригоже. На полі соняшник косив комбайн, якої марки, він уже не пам`ятає, хто був комбайнер, він не дивився. В цей час на полі ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 не було. З комбайна його автомашину завантажили насінням соняшнику, і він разом з ОСОБА_9 відвіз це насіння в м. Лозову Харківської області, на прийомний пункт, розташований неподалік супермаркету «Фуршет». Там насіння соняшнику зважили мішками, було більше 2 тон, точну вагу він не пам`ятає. Скільки грошей ОСОБА_9 одержав за це насіння, він не знає. За перевезення насіння ОСОБА_9 заплатив йому 500 грн. Нічого більше про вирощування і збирання ОСОБА_9 соняшника він пояснити не може;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_24 про те, що на початку травня 2012 року до нього приїхали його двоюрідний брат ОСОБА_9 та ОСОБА_6 і попрохали його здійснити посів соняшнику на площі 40 га, на що він погодився, оскільки у нього є трактор і сівалка. Йому було відомо, що ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6 , з яким він знайомий, вирощують соняшник на орендованій землі. Наступного дня він приїхав на поля, розташовані на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району між с. Іванівка с. Пригоже, і засіяв соняшником площу близько 40 га. Посівний матеріал та дизельне пальне йому надали ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , після виконання робіт вони з ним розрахувались по ціні 80 грн. за гектар. Тижня через два ОСОБА_9 та ОСОБА_6 попросили його прополоти посіви соняшнику на тій же площі, що він засіяв, на що він погодився і виконав прополку посівів соняшнику, після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з ним розрахувались по ціні 80 грн. за гектар. При виконанні робіт ОСОБА_9 та ОСОБА_6 знаходилися з ним на полі;

- договором суборенди від 10 травня 2012 року земельної ділянки, розташованої на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, площею 47,3000 га, кадастровий номер 6320481500:02:000:0505, контур 58, з якого вбачається, що ОСОБА_6 і фермерське господарство «Подолянка» в особі голови господарства ОСОБА_10 уклали вказаний договір суборенди строком на 2 роки;

(т. 1, а.с. 47 - 50)

- актом приймання передачі земельної ділянки від 10 травня 2012 року, з якого вбачається, що фермерське господарство «Подолянка» в особі голови господарства ОСОБА_10 і ОСОБА_6 здійснили приймання передач земельної ділянки площею 47,3000 га, розташованої на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області

(т. 1, а.с. 51)

- договором суборенди від 10 травня 2012 року земельної ділянки, розташованої на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, площею 20,0000 га, кадастровий номер 6320481500:02:000:0504, контур 44, з якого вбачається, що ОСОБА_6 і фермерське господарство «Подолянка» в особі голови господарства ОСОБА_10 уклали вказаний договір суборенди строком на 2 роки;

(т. 1, а.с. 52 - 55)

- актом приймання передачі земельної ділянки від 10 травня 2012 року, з якого вбачається, що фермерське господарство «Подолянка» в особі голови господарства ОСОБА_10 і ОСОБА_6 здійснили приймання передач земельної ділянки площею 20,0000 га, розташованої на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області

(т. 1, а.с. 56)

- чеками Приватбанку, з яких вбачається, що 01.09.2012 року на картковий рахунок ОСОБА_9 було перераховано 1500 грн., чек № 01092012134009, 03.07.2012 року 7035 грн., 11.07.2012 року 610 грн., 18.07.2012 року 3000 грн.; 13.12.2012 року на картковий рахунок ОСОБА_25 було перераховано 6100 грн.;

(т. 1, а.с. 65 - 67)

- чеками Приватбанку від 23.08.2012 року №№ 23082012203628, 23082012213247, 14082012095742, 203082012205044, з яких вбачається, що на картковий рахунок ОСОБА_9 було перераховано грошові кошти на загальну суму 29700 грн. (з врахуванням комісії 29951 грн.);

(т. 1, а.с. 86 - 87)

- чеками Приватбанку, з яких вбачається, що 14.08.2012 року на картковий рахунок ОСОБА_9 було перераховано 505 грн., чек № 14082012095742;

(т. 1, а.с. 86)

- чеками Приватбанку від 31.05.2012 року №№ 31052012122157, 31052012122417, 31052012122538, з яких вбачається, що на картковий рахунок ОСОБА_26 було перераховано грошові кошти на загальну суму 8100 грн., а 26.06.2012 року чеком Приватбанку № 26062012141851 перераховано 10000 грн.;

(т. 1, а.с. 87 - 88)

- кредитними договорами від 29.05.2012 року та 18.06.2012 року, укладеними ОСОБА_7 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», з яких вбачається, що вказаним банком було надано кредити ОСОБА_7 ;

(т. 1, а.с. 89 103)

- повідомленням відділу статистики у Барвінківському районі Харківської області від 21.01.2013 року № 36/01-54/16, з якого вбачається, що середня врожайність соняшнику на зерно у Барвінківському районі у 2012 році складає 22,4 ц/га;

(т.1, а.с. 168)

- довідкою управління агропромислового комплексу Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 28.05.2013 року № 248, з якої вбачається, що собівартість насіння соняшнику врожаю 2012 року становить 2333 грн. 40 коп. за тонну. Орієнтовна ціна попиту на аграрному ринку України за даними АПК станом на 21.12.2012 року становила 4700 4800 грн. за тонну;

(т.1, а.с. 170)

Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності і взаємозв`язку, суд, кваліфікуючи дії ОСОБА_9 в рамках пред`явленого обвинувачення за ст. 190 ч. 3 КК України, уважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_9 у скоєні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України, тому що він вчинив шахрайство заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою у великих розмірах.

Призначаючи вид і міру покарання, суд ураховує положення Загальної частини КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено: ОСОБА_9 раніше не судимий, не працює, проживає з батьком, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає те, що обвинувачений раніше не судимий.

Ураховуючи викладене, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину і його тяжкі наслідки, дані про його особу, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією ст. 190 ч. 3 КК України, у вигляді позбавлення волі, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Потерпілим ОСОБА_6 до обвинуваченого пред`явлено цивільний позов про стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 361804 грн. 80 коп. та моральної шкоди в сумі 300000 грн.

Потерпілим ОСОБА_7 до обвинуваченого пред`явлено цивільний позов про стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 391804 грн. 80 коп. та моральної шкоди в сумі 300000 грн.

Обвинувачений позови не визнає повністю.

Відповідно до вимог ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред`явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд, дійшовши висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, вважає, що цивільні позови підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З повідомленням відділу статистики у Барвінківському районі Харківської області від 21.01.2013 року № 36/01-54/16, з якого вбачається, що середня врожайність соняшнику на зерно у Барвінківському районі у 2012 році складає 22,4 ц/га (т.1, а.с. 168). Оскільки соняшником було засіяно 67,4 га, валовий збір насіння соняшнику повинен був скласти 1509,76 ц, або 150,976 тн.

Згідно довідці управління агропромислового комплексу Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 28.05.2013 року № 248, собівартість насіння соняшнику врожаю 2012 року становить 2333 грн. 40 коп. за тонну. Орієнтовна ціна попиту на аграрному ринку України за даними АПК станом на 21.12.2012 року становила 4700 4800 грн. за тонну (т.1, а.с. 170).

Отже, прибуток від вирощування 1 тонни соняшнику, виходячи з ціни 4700 грн. за тонну, повинен був скласти 2366 грн. 60 коп. (4700 грн. 2333,4 грн.)

Тобто загальна вартість зібраного врожаю соняшника, виходячи з ціни 4700 грн. за тонну (загальний дохід), повинна була скласти 709587 грн. 20 коп. (150,976 тн * 4700 грн./т).

Загальні витрати на вирощування врожаю соняшника повинні були становити 352287 грн. 40 коп. (150,976 тн * 2333,4 грн./тн).

Загальний прибуток від зібраного врожаю соняшника, виходячи з ціни 4700 грн. за тонну, повинен був скласти 357299 грн.80 коп. (709587 грн. 20 коп. - 352287 грн. 40 коп.)

Виходячи з усної домовленості між потерпілими і обвинуваченим про поділ прибутку на всіх в рівних частках, на кожного з них припадає 119099 грн. 93 коп. (357299 грн.80 коп. : 3).

За вирахуванням частини прибутку, яку потерпілі повинні були віддати обвинуваченому, в їх розпорядженні повинен був залишитися дохід в сумі 590487 грн. 49 коп. (709587 грн. 20 коп. - 119099 грн. 93 коп.).

Тобто від злочинних дій обвинуваченого кожному з потерпілих завдано матеріальний збиток в сумі 295243 грн. 64 коп. (590487 грн. 49 коп. : 2).

Що стосується 30000 грн., які ОСОБА_7 були дані обвинуваченому в борг на оформлення складу, це не було предметом кримінального провадження і ОСОБА_9 не обвинувачувався в заволодінні цими грошима злочинним шляхом, тому позов ОСОБА_7 в цій частині задоволенню не підлягає.

Злочином кожному з потерпілих заподіяно моральну шкоду, оскільки вони внаслідок протиправного заволодіння їх майном відчували душевні страждання, чим суттєво був порушений їх звичний життєвий уклад, вони тривалий час не можуть повернути взяті в борг грошові кошти в значних розмірах.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги характер дій ОСОБА_9 , глибину психічних страждань потерпілих, їх тривалість, ту обставину, що потерпілі витратили на вирощування соняшника значні грошові кошти, які внаслідок протиправних дій обвинуваченого не можуть повернути вже протягом тривалого часу близько 2 років, характер протиправних дій і ступінь вини ОСОБА_9 , який не зважає на вимоги потерпілих і протягом тривалого часу вводить їх в оману. При визначенні розміру відшкодування суд керується вимогами розумності, виваженості і справедливості. При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги, що моральна шкода потерпілим заподіяна умисним злочином.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково в сумі 100000 грн. кожному з потерпілих

Керуючись ст.ст. 374 - 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_9 визнати винним за ст. 190 ч. 3 КК України і призначити йому покарання за цією статтею позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_9 не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту взяття його під варту при виконанні цього вироку.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 295243 (двісті дев`яносто п`ять тисяч двісті сорок три) грн. 64 коп. у відшкодування завданих злочином матеріальних збитків та 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди, задовольнивши позов частково. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 295243 (двісті дев`яносто п`ять тисяч двісті сорок три) грн. 64 коп. у відшкодування завданих злочином матеріальних збитків та 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди, задовольнивши позов частково. В іншій частині позову відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Барвінківський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку наподачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку -після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1