Постанова
від 01.07.2015 по справі 910/24352/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 910/24352/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г. суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 у справі№ 910/24352/14 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-Експерт" доКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення простягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга-Експерт" (далі - позивач) просило з урахуванням збільшення позовних вимог стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - відповідач) 305 044,60 грн. боргу, 22 481,79 грн. інфляційних втрат, 2 181,28 грн. три відсотки річних, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався повністю за надані йому послуги з виконання проектно-вишукувальних робіт щодо виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок в натурі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, на суму якої позивач нарахував три відсотки річних за період з 22.09.2014 по 17.12.2014 та інфляційні втрати за період з вересень 2014 року по листопад 2014 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 (суддя Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Сулім В.В., Коротун О.М.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані вище рішення та прийняти нове, про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, вказуючи на законність прийнятих рішень, просить їх залишити без змін.

Сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання укладеного між сторонами договору №1840 від 25.12.2013 позивач, як виконавець, виконав для відповідача, як замовника, проектно-вишукувальні роботи та виготовив технічну документацію із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 804,3 га в Жовтневому районі Миколаївської області, відповідно до державного акту на право користування землею серії Б № 062441 від 1978 року, виданого виконавчим комітетом Жовтневої районної ради депутатів трудящих Союзному вузлу радіомовлення та радіозв'язку № 5 (правонаступник - позивач), та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 23.

Вартість зазначених робіт сторони визначили у договорі у розмірі 610 100 грн. 75 коп., без ПДВ.

Судами також встановлено, що відповідач на виконання умов договору перерахував на користь позивача аванс у розмірі у розмірі 50%, а позивач виконав свої зобов'язання, а саме проектно-вишукувальні роботи щодо виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 804,3 га в Жовтневому районі Миколаївської області та передав відповідачу технічну документацію у трьох примірниках, а також акти приймання-передачі виконаних робіт та виготовленої документації від 09.09.2014 у двох примірниках, що відповідачем не заперечується.

Відповідач зауважень чи претензій щодо технічної документації позивачу не надав, технічну документацію не повернув.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору в разі наявності мотивованих зауважень чи претензій замовника, сторонами складається двосторонній акт з переліком зауважень, які виправляються за рахунок виконавця, в терміни, узгоджені замовником.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено повністю, суд апеляційної інстанції погодився із його висновками про те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо повного здійснення розрахунків за договором.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи із наступного.

Згідно приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 545 цього Кодексу визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі (ч.1).

Враховуючи встановлені судами обставини справи та наведені норми права суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів про те, що оскільки позивач передав, а відповідач прийняв виконання зобов'язання, зауважень чи претензій щодо його виконання не заявив, але свого обов'язку стосовно надання позивачу документу про одержання виконання не виконав, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу обумовлену умовами договору ціну за вирахуванням сплаченого авансу.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Відповідно до приписів статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1).

Оскільки, як встановлено судами, умовами договору встановлено термін виконання відповідачем вказаного обов'язку, ними зроблений правильний висновок щодо обрахування заборгованості саме із вказаного строку.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про те, що виконання зобов'язання позивачем із простроченням строку його виконання може бути підставою для не оплати відповідачем виконаного, є безпідставними.

Так, як вже зазначалось, відповідач прийняв виконання зобов'язання, зауважень чи претензій щодо його виконання не заявив.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено підстави припинення зобов'язання. Згідно частини першої цієї статті зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною другої вказаної статті встановлено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідач не навів доводів про те, що зобов'язання між сторонами припинилось, і що у зв'язку із цим відпали правові підстави для повної оплати виконаного та отриманого ним, а отже висновків судів не спростував.

Згідно з приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до вимог статті 111 9 ч.1 п.3 цього кодексу касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення і передати справу на новий розгляд лише тоді, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки таких обставин судом касаційної інстанції не встановлено, підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/24352/14, залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський

Дата ухвалення рішення01.07.2015
Оприлюднено07.07.2015

Судовий реєстр по справі —910/24352/14

Ухвала від 03.12.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Нечай О.В.

Постанова від 01.07.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Мачульський Г.М.

Ухвала від 18.06.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Мачульський Г.М.

Постанова від 26.03.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 30.01.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Рішення від 17.12.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Нечай О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні