Постанова

від 01.07.2015 по справі 917/286/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 917/286/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову за заявою проХарківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2013 року ТОВ "Компанія ДС" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_4 53 441,42 грн. заборгованості за товар, поставлений за видатковою накладною № ДС-0000133 від 29.02.2012 року, 428,46 грн. інфляційних втрат та 1 515,39 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 53 868,94 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 511 грн. річних, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат скасовано та постановлено про відмову в позові в цій частині, в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2013 року рішення господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

Під час повторного розгляду справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 27.08.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія ДС" 53 441,42 грн. боргу, 1 511 грн. 3 % річних, 215,61 грн. на відшкодування втрат внаслідок інфляції, 11 396 грн. на відшкодування витрат за проведення судових експертиз та 2 574,14 грн. судових витрат.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 917/286/13-г господарським судом Полтавської області 15.01.2015 року видано наказ № 917/286/13-г про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія ДС" 53 441,42 грн. боргу, 1 511 грн. 3% річних, 215,61 грн. інфляційних втрат, 11 396 грн. судових витрат за проведення судових експертиз, 1 713,89 грн. судового збору за подання позовної заяви, 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2015 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року в частині стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія ДС" 11 396 грн. на відшкодування витрат за проведення судових експертиз скасовано, у решті постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року залишена без змін.

13.03.2015 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України від 03.02.2015 року, якою частково скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року, а отже на думку заявника наказ від 15.01.2015 року не підлягає виконанню з посиланням на приписи ст. 117 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.03.2015 року заяву ФОП ОСОБА_4, про визнання наказу від 15.01.2015 року № 917/286/13-г таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано наказ господарського суду Полтавської області від 15.01.2015 року № 917/286/13-г у частині стягнення 11 396 грн. таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині заяви в задоволенні відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 року ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.03.2015 року залишено без змін.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 22.06.2015 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суд, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами ст. ст. 116, 117 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Це не виключає право господарського суду за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при оформлені наказу чи визнати його таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За роз`ясненнями, наданому у п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, можливе у випадках, коли обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

З огляду на зазначені норми, враховуючи скасування Вищим господарським судом від 11.02.2015 року постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у частині стягнення з відповідача 11 396 грн. на відшкодування стягувачу витрат за проведення судових експертиз, відсутності виконання відповідачем судового рішення у решті, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно задовольнили заяву боржника лише у частині стягнення з нього 11 396 грн. і підстав для зміни чи скасування судових рішень за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко