Рішення

від 01.07.2015 по справі 923/761/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 р. Справа № 923/761/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "ТриО" м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбудіндустрія" смт. Білозерка Херсонської області

про стягнення 84312 грн. 63 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Присяжний В.А., договір від 14.05.2015 р.

від відповідача - уповноважена особа Комадовський Д.П., довір. від 18.05.2015 р.

Приватне підприємство "ТриО" (позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбудіндустрія" (відповідач) суму основного боргу в розмірі 44510 грн.00коп., пеню в розмірі 14724 грн. 61 коп. та 3% річних в розмірі 1546 грн. 11 коп. та інфляційні в розмірі 23531 грн. 91 коп. Крім того, позивач просить стягнути 4250грн. 00коп. витрат на оплату правової допомоги.

Від представника позивача у порядку ст. 22 ГПК України 23.06.2015 р. було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 44510 грн., пеню в розмірі 7235грн. 25 коп. та 3% річних в розмірі 1546 грн. 11 коп. та інфляційні в розмірі 23531грн. 91 коп. Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи вищезазначену заяву позивача.

З огляду на викладене, має місце нова ціна позову - 76823грн. 27коп. в межах якої розглядається справа.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні та відповідно до відзиву на позовну заяву вимоги визнає в частині стягнення основного боргу в сумі 44510 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 03.01.2013 р. було укладено Договір поставки № 8 (далі Договір), за умовами якого (п.1.1.) позивач зобов'язався поставити відповідачу цемент, а останній зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна, вартість, марка, кількість товару визначається в Доповненнях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору, поставка товару здійснюється позивачем в цілому або окремими партіями за попередніми заявками відповідача.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець оплачує товар протягом трьох днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 84510 грн., що підтверджено видатковими накладними № 74 від 01.04.2014 р. на суму 28764 грн., № 81 від 07.04.2014 р. на суму 28404 грн., № 146 від 07.07.2014 р. на суму 27342 грн.

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Позивач зазначає, що відповідач провів оплату в розмірі 40000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 04.07.2014 р. на суму 11236 грн. та від 04.07.2014 р. на суму 28764 грн., тим самим частково погасив суму заборгованості.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 44510 грн. 00коп.

Згідно до приписів ст. 712 ЦК України за яким продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а т ому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1546 грн. 11 коп. та інфляційних в розмірі 23531 грн. 91 коп.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі "Ліга-Закон" перевірив розрахунок нарахованих відповідачу втрат від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 1546 грн. 11 коп. та інфляційних в розмірі 23531 грн. 91 коп. відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6.3. Договору передбачено, що за порушення термінів оплати передбачених п. 5.1. Договору відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

У зв'язку з порушення строків оплати за Договором позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 7235 грн. 25 коп.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі "Ліга-Закон" перевірив розрахунок нарахованої відповідачу пені та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму судових витрат за оплату послуг адвоката у розмірі 4250 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, в контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 3 статті 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон).

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 2 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. 4 цього Закону.

Згідно ст. 30 Закону оплата праці адвоката провадиться на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.

Судом встановлено, що 14.05.2015 р. між приватним підприємством "ТриО" та адвокатом Присяжним Віталієм Анатолійовичем, який має свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 585 від 26.09.2012 р., укладено договір про надання правової допомоги.

Пунктом 3.1. договору про надання правової допомоги сторони погодили, що вартість послуг наданих адвокатом становить 4250,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 14.05.2015р. сплачено адвокату суму за надання адвокатських послуг у розмірі 4250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 90 від 14.05.2015 р.

Таким чином, відповідно до ст. 49 ГПК України, понесені позивачем витрати на послуг адвоката в сумі 4250,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1827грн. 00коп. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбудіндустрія" (75100 смт. Білозерка Херсонської області вул. Ценьковського 62, код ЄДРПОУ 01352764) на користь приватного підприємства "ТриО" (73000, м. Херсон вул. Кольцова 51, код ЄДРПОУ 37542176) суму основного боргу у розмірі 44510 грн. 00 коп., пеню в розмірі 7235 грн. 25 коп., 3% річних в розмірі 1546 грн. 11 коп., інфляційні в розмірі 23531 грн. 91 коп., 4250 грн. 00 коп. судових витрат за послуги адвоката та 1827грн. 00коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.07.2015 р.

Суддя В.П.Ярошенко