Постанова

від 01.07.2015 по справі 805/2192/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 р. Справа №805/2192/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 15 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Зикун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства «КАУЧУК»

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 08 травня 2015 року № НОМЕР_1

за участю:

представників позивача: Вайзера.І.М. - директор, за прот. № 1 від 15.04.2014 р,

ОСОБА_1 - за договором від 30.06.2015 р.

представника відповідача: не з'явився

Приватне акціонерне товариство «КАУЧУК» звернулося до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 08 травня 2015 року № НОМЕР_1.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «КАУЧУК» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічним контрактам, укладеним за період з 03 грудня 2013 року по 31 грудня 2014 року, про що було складено акт від 25 березня 2015 року № 62/05-19-22-01/13507918, та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2015 року № НОМЕР_1 про нарахування грошового зобов'язання - пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань у сумі 140071,58 гривень. В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог статей 1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Позивач фактично не заперечує проти здійснених ним експортних та імпортних операцій та встановлених у акті перевірки порушень, однак вважає, що внесені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ зміни до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» автоматично звільняють його від відповідальності у вигляді нарахованої пені, оскільки підприємство позивача зареєстровано та працює у місті Маріуполі без додаткових доказів стосовно наявності форс-мажорних обставин. Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 20 пункту 1 цього розпорядження місто Маріуполь віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася АТО.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду надав письмові заперечення, в яких вважає вимоги позивача необґрунтованими нормами чинного законодавства. Зазначає, що актом позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «КАУЧУК» з питань дотримання вимог валютного законодавства було встановлено вимог статей 1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тому до позивача було застосовано санкції, передбачені статтею 4 зазначеного вище Закону.

Також зазначає, що відповідно до вимог статті 10 Закону України № 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем не надано до перевірки доказу настання форс-мажорних обставин, на території міста Маріуполя всі підприємства, установи працюють безперешкодно. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції державні установи із міста Донецька переїхали та працюють у місті Маріуполі, що свідчить про стабільність даної території.

Вважає, що позивач маніпулює складною загальносуспільною обстановкою на особисту користь, що шкодить державному бюджету.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті документальної позапланової виїзної перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «КАУЧУК» є юридичною особою з кодом 13507918 та перебуває на податковому обліку у Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 07 листопада 1997 року, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 37-38).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На підставі п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.2 ст. 78 ПК України працівниками відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «КАУЧУК» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічним контрактам за період з 03 грудня 2013 року по 31 грудня 2014 року, про що складено акт від 25 березня 2015 року № 62/05-19-22-01/13507918 з додатками (а.с.9-32)

Висновками вказаного акту перевірки було встановлено порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 - ВР від 23.09.1994 року.

На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2015 року № НОМЕР_1 про нарахування грошового зобов'язання - пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань у сумі 140071,58 гривень (а.с.8).

Актом перевірки встановлено, що до Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області надійшли повідомлення Маріупольського відділення «Укрсоцбанк» щодо порушення строків розрахунків по таким зовнішньоекономічним контрактам: від 05.12.2013 року № 2013-18, від 02.10.2013 року № 2013-39, від 18.10.2012 року № 2012-73, від 19.11.2012 року № 2012-78, від 23.04.2014 року № VOG/056-14 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року, укладеним позивачем з нерезидентами.

У періоді, який перевірявся, позивач здійснював як експортні, так і імпортні зовнішньоекономічні операції.

Згідно з вимогами статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 2 вищезгаданого Закону України № 185 всатновлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Таким чином, відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012 року, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону № 185.

Постановою Правління Національного банку України від 14.11.2013 року № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів i запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яка діяла до 17 травня 2014 року зазначені у статті 1 строки зменшені до 90 днів.

Постановою Правління Національного банку України від 12.04.2014 року № 270, яка діяла до 20 серпня 2014 року також скорочено строки до 90 днів.

Постановою Правління Національного банку України від 03.03.2015 року № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

При проведенні перевірки відповідачем було встановлено порушення термінів надходження валютної виручки, встановлених ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Зовнішньоекономічні контракти, укладені позивачем з нерезидентами описано у пункті 3 акту перевірки (а.с.11-16).

Виконання їх з боку позивача та його контрагентів, а також встановлені порушення вимог валютного законодавства не є спірною обставиною у справі. Позивачем не оскаржуються висновки проведеної перевірки стосовно порушення строків повернення валютної виручки на його валютні рахунки та порушення операцій резидента по експортних та імпортних контрактах.

Взаєморозрахунки позивача з нерезидентами наведено у додатках до акту перевірки (а.с.22-32).

Спірним питанням даної справи є правомірність застосування до позивача відповідальності за встановлені у акті перевірки порушення вимог валютного законодавства з підстав знаходження підприємства в зоні проведення АТО.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено зміни до частини першої статті 4 Закону України № 185 встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд зазначає, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 20 пункту 1 цього розпорядження місто Маріуполь віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася АТО.

При цьому, статтею 10 Закону № 1669-VІІ встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем ані під час проведення перевірки, ані на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у даній справі не надано у якості доказів настання у нього форс-мажорних обставин сертифікати Торгово-промислової палати України.

Позивач помилково вважає, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» слід застосовувати до спірних правовідносин вибірково, а саме: виключно в частині внесених змін до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» стосовно звільнення від відповідальності суб'єктів господарювання.

Суд зазначає, що сам факт реєстрації підприємства у місті Маріуполі не звільняє позивача від відповідальності за порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Настання форс - мажорних обставин на території проведення АТО необхідно довести належними доказами - сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Слід також зауважити, що згідно описаних в акті перевірки зовнішньоекономічних контрактів, деякі митні декларації значаться з датою до початку проведення антитерористичної операції, визначеної Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, а саме: з 28 січня 2014 року і до 14 квітня 2014 року.

В судовому засіданні представники не заперечували проти порушень, вчинених ним до дати початку проведення АТО, і навіть зазначили про визнання суми пені у розмірі 71517,14 гривень у запереченнях до акту документальної позапланової перевірки від 25 березня 2015 року (а.с.33-34).

Разом з тим, позивач просить визнати оскаржуване повідомлення-рішення в цілому, оскільки вважає, що фіскальний орган повинен нараховувати пеню не суцільним порядком, а вибірково, без урахування дати проведення АТО, не посилаючись при цьому на жодну норму законодавства, яке вимагає діяти при проведенні перевірок органів державної фіскальної служби саме таким чином.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 08 травня 2015 року № НОМЕР_1 не підлягають задоволенню.

На підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову приватного акціонерного товариства «КАУЧУК» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 08 травня 2015 року № НОМЕР_1 - відмовити.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 01 липня 2015 року в присутності представників позивача.

Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.