Постанова

від 03.07.2014 по справі 814/1114/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1114/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року за адміністративним позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Відродження» до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, третя особа приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Красна Баштанка», про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Відродження» (далі по тексту - ПОСП «Відродження») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000011221 від 19 лютого 2013 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 52907,81 грн. та штрафних санкцій в сумі 13227 грн.

Позивач вважає помилковими висновки акту перевірки про порушення підприємством п.203.2 ст.203, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України щодо використання коштів спецрахунку по ПДВ в сумі 52907,81 грн. не за цільовим призначенням (не на виробничі цілі), посилаючись на те, що у зв'язку з реорганізацією ПОСП «Відродження» шляхом його приєднання до приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Красна Баштанка» (далі по тексту - ПОСП «Красна Баштанка»), такі кошти було перераховано позивачем для подальшого обліку та використання відповідно до законодавства України на спецрахунок підприємства, до якого він приєднується. Господарська операція по перерахуванню коштів не є господарською операцією по їх використанню. До ПОСП «Красна Баштанка» позивачем були передані основні засоби та незавершене будівництво, утримання яких вимагає витрачання коштів, якими є саме кошти спецрахунку та які, в подальшому, були використані саме для цих цілей.

За наслідками розгляду адміністративного позову Миколаївським окружним адміністративним судом 10 червня 2013 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову ПОСП «Відродження».

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Баштанської МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби №0000011221 від 19.02.2013р.

Приймаючи означене рішення, Миколаївський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачем не порушено порядку використання коштів спеціального рахунку по ПДВ в частині їх цільового використання, так як такі кошти не було використано, а перераховано третій особі ПОСП «Красна Баштанка» для оприбуткування на спеціальному рахунку.

В апеляційній скарзі Баштанська МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову ПОСП «Відродження».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що Миколаївський окружний адміністративний суд вийшов за межі позовних вимог і скасував спірне податкове повідомлення-рішення повністю, тоді як цим рішенням, серед іншого, застосовано до ПОСП «Відродження» штрафні санкції за порушення п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України і в цій частині рішення підприємством не оскаржувалося. Апелянт вважає незаконним перерахування позивачем коштів спецрахунку по ПДВ в сумі 52907,81 грн. на спецрахунок ПОСП «Красна Баштанка» при діючому перебуванні ПОСП «Відродження» на сплаті спеціального режиму оподаткування з ПДВ, у зв'язку з чим відповідні суми повинні бути повернені позивачем до Державного бюджету України.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Баштанської МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби від 16.01.2013р. №42, відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України - у зв'язку з початком реорганізації юридичної особи, у період з 17.01.2013р. по 25.01.2013р. посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПОСП «Відродження» (код за ЄДРПОУ 31973159) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 17.01.2013р., за результатами якої складено акт перевірки №7/22-31973159 від 01 лютого 2013 року.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем:

- п.203.2 ст.203, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України - встановлено, що кошти спецрахунку по ПДВ в сумі 52907,81 грн. використанні не за цільовим призначенням (не на виробничі цілі), а були перераховані підприємству ПОСП «Красна Баштанка» - платіжне доручення від 31.08.2012р. №180.

- п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України - платником при поданні уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2012 року не було нараховано та не було сплачено штраф у розмірі трьох відсотків від сум збільшення податку на додану вартість.

19 лютого 2013 року, на підставі акту перевірки №7/22-31973159 від 01.02.2013р., Баштанською МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011221, яким позивачу за порушення п.50.1 ст.50, п.203.2 ст.203, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 66261,81 грн. (в т.ч. за порушення п.203.2 ст.203, п.209.2 ст.209 ПК України - 66134,81 грн., за порушення п.50.1 ст.50 ПК України - 127 грн.).

Перевіряючи правильність визначення ПОСП «Відродження» грошових зобов'язань за порушення підприємством вимог п.203.2 ст.203, п.209.2 ст.209 ПК України колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПОСП «Відродження», відповідно до свідоцтва №100217189, є суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ.

У 2012 році розпочато процес реорганізації ПОСП «Відродження» шляхом приєднання вказаного підприємства до ПОСП «Красна Баштанка»; державним реєстратором Новобузької РДА Миколаївської області відкрито реєстраційну справу.

У зв'язку з прийнятим рішенням про проведення реорганізації, станом на 31.08.2012р. ПОСП «Відродження» передало підприємству, до якого воно приєднується, всі активи і пасиви. Станом на 01.09.2012р. ПОСП «Відродження» мало нульовий баланс і тимчасово не здійснювало свою діяльність.

Станом на 05.09.2012р. банківській поточний та спеціальний рахунок по ПДВ підприємством були закриті, що підтверджується довідкою Новобузького відділення АТ «Райффайзен банк Аваль» від 14.03.2013р. №Р2-В105/044.

Платіжним дорученням №180 від 31.08.2012р. кошти в сумі 52907,81 грн., які обліковувалися на спецрахунку позивача, були перераховані ним на спеціальний рахунок по ПДВ ПОСП «Красна Баштанка» та були оприбутковані вказаним підприємством на спеціальному рахунку для їх подальшого обліку і використання відповідно до вимог закону.

В п.п.3.2.2.3 п.3.2 акту перевірки зазначено, що перерахування коштів згідно платіжного доручення від 31.08.2012р. №180 відбулося ПОСП «Відродження» з порушенням п.209.2 ст.209 ПК України, оскільки, за висновками податкового органу, кошти було використано позивачем не за цільовим призначенням (не на виробничі цілі).

Відповідно до п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011р. №11 , сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПК України . У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Пунктом 209.2 статті 209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом міністрів України.

Згідно п.30.8 ст.30 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання податкових пільг, а також їх цільовим використанням та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , використання коштів є господарською операцією, або фактом підприємницької діяльності, яка впливає на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Факти здійснення господарських операцій фіксуються первинними бухгалтерськими документами відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Тобто, саме на підставі даних первинних документів можливо зробити висновок щодо використання коштів та цільового призначення такого використання.

Як зазначалось вище, висновок про нецільове використання коштів підприємством позивача було зроблено перевіряючими тільки на підставі факту перерахування коштів зі свого спеціального рахунку по ПДВ підприємства на спеціальний рахунок третьої особи.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, у зв'язку з процесом реорганізації станом на 31.08.2012р. ПОСП «Відродження» було передано до ПОСП «Красна Баштанка» всі активи і пасиви, в тому числі основні засоби та незавершене виробництво. У складі основних засобів була передана сільськогосподарська техніка та інвентар, у складі незавершеного виробництва були передані витрати на виробництво соняшнику та сорго зернового на орендованих земельних ділянках загальною площею 230 га., що підтверджується копією акту від 31.08.2012р. документального проведення господарських операцій передачі основних засобів і незавершеного виробництва.

Для сільськогосподарських товаровиробників під виробничими цілями слід вважати витрати, що безпосередньо пов'язанні з веденням діяльності у сфері сільського господарства. Здійснення господарської діяльності (утримання, ремонт основних засобів, прийняття заходів з завершення виробництва) вимагає витрачання коштів, і цими коштами, зокрема, були кошти спеціального рахунку ПОСП «Відродження» перераховані на спеціальний рахунок ПОСП «Красна Баштанка», що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними та зведеними даними бухгалтерського обліку отриманими: від ТОВ «Агротек» в сумі 2450,27 грн. за запчастини згідно рахунку №297307 від 03.09.2012р.; від ТОВ «Техноторг-Дон» в сумі 2001,46 грн. за запчастини згідно рахунків від 30.08.2012р. №ТОВ017451, від 28.08.2012р. №WbТОВ065194, від 21.08.2012р. №WbТОВ063222, від 22.08.2012р. №WbТОВ063738; від ТОВ «Агро-Союз-Николаев» в сумі 9619,3 грн. за запчастини згідно рахунків від 04.09.2012р. №05690, від 17.08.2012р. №05306, від 15.08.2012р. №05221, від 15.08.2012р. №05220, від 15.08.2012р. №05201, від 14.08.2012р. №05176, від 06.08.2012р. №04924, від 01.09.2012р. №05611; від ТОВ фірма «Авантехтранс» в сумі 10153,4 грн. за запчастини згідно рахунків від 31.08.2012р. №35718, від 29.08.2012р. №34851, від 29.08.2012р. №34851; від ФОП ОСОБА_1 в сумі 32632,2 грн. за дизельне пальне від 05.09.2012 р. №53.

Тобто, запасні частини, придбані за рахунок коштів спеціального рахунку ПОСП «Відродження» були використані при ремонті належних позивачу основних засобів, а дизельне пальне використовувалось при збиранні врожаю на об'єктах незавершеного виробництва, що також документально підтверджується первинними документами, обліковими листами тракториста-машиніста по експлуатації сільськогосподарської техніки.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком Миколаївського окружного адміністративного суду, що ПОСП «Відродження» не порушувало порядок використання коштів спеціального рахунку по ПДВ в частині їх цільового використання.

Більше того, як правильно встановлено судом першої інстанції, у період з 22.04.2013р. по 13.05.2013р. податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПОСП «Красна Баштанка» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.03.2013р. і актом вказаної перевірки від 18.05.2013р. №20/22/00855032 жодних порушень податкового законодавства ПОСП «Красна Баштанка» в частині обліку коштів по ПДВ на спеціальному рахунку або безпосередньо використання коштів спеціального рахунку на відповідні цілі, зафіксовано не було. Зазначена перевірка охоплювала період господарських взаємовідносин ПОСП «Відродження» та ПОСП «Красна Баштанка».

Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що правильно встановивши обставини справи та надавши їм вірну правову оцінку, зокрема, в частині щодо безпідставності висновків Баштанської МДПІ про порушення ПОСП «Відродження» п.203.2 ст.203, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, Миколаївський окружний адміністративний суд вийшов за межі позовних вимог позивача, який просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000011221 від 19 лютого 2013 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 52907,81 грн. та штрафних санкцій в сумі 13227 грн., та скасував його повністю. При цьому, судом залишено поза увагою, що податковим повідомленням-рішенням №0000011221 від 19 лютого 2013 року нараховано, в тому числі, до сплати позивачу 127 грн. за порушення підприємством вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України і в цій частині рішення контролюючого органу позивачем не оскаржується.

А відтак, висновок суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення повністю є помилковим.

Оскільки під час розгляду справи суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та скасував рішення ДПІ в частині, яке позивачем не оскаржувалося, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга Баштанської МДПІ Миколаївської області підлягає частковому задоволенню, постановлене судове рішення, на підставі ст.202 КАС України , підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПОСП «Відродження».

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріалами справи документально підтверджено понесені ПОСП «Відродження» судові витрати по справі в сумі 661,35 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 185 , 195 , 196, 198 , 202 , 205 , 207 , 254 КАС України , апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Відродження» до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №0000011221 від 19 лютого 2013 року в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 66 134,81 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Відродження» понесені ним судові витрати в сумі 661,35 грн. (шістсот шістдесят одна гривня 35 копійок).

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.