Ухвала

від 01.08.2014 по справі 185/3967/14-ц

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/3967/14-ц

Провадження № 2/185/1933/14

У Х В А Л А

01 серпня 2014 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабій С.О., за участю секретаря Мікаілова Т.М.о., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, спадкування та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.05.2017 р. було відкрито провадження у даній справі (а.с.42-43).

01.08.2014 р. у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву про закриття провадження у справі на підставі п.3 ст.205 ЦПК України, посилаючись на те, що на судовому засіданні по справі, яке відбулося 31.07.2014 року, було з'ясовано, що позивач по справі відмовилася від спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження та залишила тільки вимогу про встановлення юридичного факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, яка за своєю правовою природою згідно з ст.234 ЦІІК України видом непозовпого цивільного судочинства , в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових нрав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, посилаючись на ту обставину, що позивач відмовилась від позовних вимог стосовно порушеного права, вважає подальший розгляд цивільної справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (вданому випадку п.5 ст.256 ЦПК України) у позовному проваджені неможливим, так як суттєво порушить принцип рівності та змагальності сторін.

Заслухавши думку представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який підтримав клопотання, представника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_6 В.В., який просив відмовити у задоволенні заявленого клопотання, ознайомившись із матеріалами справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви від 18.04.2014 р. (а.с.9), позивач просив встановити факт проживання позивача із ОСОБА_7 однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу понад 5 років із червня 2004 р. до дати укладання офіційного шлюбу - 17 червня 2011 р.) та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину спільно нажитого майна, як спадкоємця першої черги; визнати за позивачем право власності на 1/2 частину спільно нажитого майна за період з 23 березня 2005 р. по день смерті ОСОБА_7, як дружині, яка пережила чоловіка та яке залишилося після його смерті.

Відповідно до прохальної частини позову, викладених у заяві позивача від 21.07.2014 р. (а.с.84, зворотній бік), позивач просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_7 та позивача без шлюбу з квітня 2005 року до 17 червня 2011 р. - дня реєстрації шлюбу (а.с.84, зворотній бік).

Відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. Тобто зменшення розміру позовних вимог та відмова від позову є різними процесуальними діями. У судовому засіданні 31.07.2014 року позивач підтримав свою позовну вимогу викладену у заяві позивача від 21.07.2014 р., на задоволенні якої наполягав.

Згідно ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно з п.3 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

В матеріалах справи відсутні письмові заяви позивача, адресовані суду, про відмову від позову, у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 ОСОБА_6 В.В. заперечував також те, що позивачем або його представником під час судового розгляду робилися усні заяви про відмову від позову. Судом подібні заяви з моменту відкриття провадження у справі не розглядалися та відмова позивача від позову судом не приймалася.

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку про відсутність у справі, на теперішній час, правових підстав для закриття провадження у справі із підстав, зазначених у клопотанні представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 31, 174, 205, 209, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, спадкування та визнання права власності на майно - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.

Суддя С. О. Бабій