Ухвала

від 18.06.2015 по справі 2а-6686/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року м. Київ К/800/10682/13

К/800/10591/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України (далі - ДМС України) про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

У липні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати наказ ДМС України від 09.04.2012 року №729-к «Про припинення перебування на державній службі» та наказ Львівської митниці від 09.04.2012 року №505-к «Про оголошення наказу ДМС», поновити на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2013 року постанову першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано наказ ДМС України від 09.04.2012 року №729-к «Про припинення перебування на державній службі» інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_4

Визнано протиправним та скасовано наказ №505-к від 09.04.2012 року Львівської митниці «Про оголошення наказу Державної митної служби України».

Поновлено позивача на державній службі в митних органах України на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Лівівської митниці з 09.04.2012 року.

Стягнуто із Львівської митниці на користь позивача 20160,20 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В касаційних скаргах ДМС України і Львівська митниця, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення цього суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач знаходився на службі в митних органах з 18.11.2009 року, а 04.02.2012 року переведений на посаду інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.

Наказом ДМС України від 09.04.2012 року №729-к було припинено перебування позивача на державній службі, тобто фактично звільнено із займаної посади за порушення Присяги державного службовця з посиланням на пункт 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон).

Підставою для видання зазначеного наказу слугувало подання Львівської митниці про припинення перебування позивача на державній службі в митних органах України у зв'язку з тим, що дії позивача під час здійснення 26.03.2012 року митного контролю транспортного засобу р.н. НОМЕР_1 та переміщуваних ним товарів призвели до незаконного переміщення через митний кордон України товарів без належного їх декларування та в обсягах, заборонених для пропуску на митну територію України при ввезенні їх громадянами. За твердженням відповідачів ці дії позивача вказують на недотримання ним основних принципів державної служби, а саме: служіння народу України, професіоналізму, компетентності, ініціативності, відданості справі, а також свідчать про несумлінне його ставлення до виконання службових обов'язків.

На підставі вказаного наказу Львівською митницею було видано наказ від 09.04.2012 року №505-к «Про оголошення наказу Державної митної служби України».

Відповідно до ст.408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Згідно ст. 30 Закону спеціальними підставами припинення державою службових відносин з державним службовцем є юридичні факти, з настанням яких закон пов'язує втрату права на зайняття посад на державній службі. Зокрема, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що припинення державної служби за порушення Присяги державного службовця відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону є дисциплінарним стягненням і пов'язано з порушенням службової дисципліни.

Статтями 5, 10, 17 Закону і п.п.1-4 Дисциплінарного статуту митної служби України (далі - Статут) закріплено, що зміст Присяги державного службовця відповідає поняттю та змісту службової дисципліни державного службовця митних органів України.

Таким чином, порушення державним службовцем службової дисципліни є порушенням Присяги, а, відповідно, відсутність порушення службової дисципліни в діях (бездіяльності) особи свідчить і про відсутність порушення Присяги державного службовця.

Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.( п. 21 Статуту )

Пунктом 22 Статуту визначено, що до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, у тому числі, належать: порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України. Діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями.

За вчинення дисциплінарних правопорушень до посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання; 4) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 5) попередження про неповну службову відповідність; 6) звільнення з митного органу.( п. 23 Статуту)

Відповідно до пункту 27 Статуту дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах. Однак до позивача було застосовано найбільш суворе дисциплінарне стягнення, не зважаючи на стаж роботи позивача, його позитивну характеристику (що вбачається з копії особової справи позивача, наявної у матеріалах справи) та відсутність діючих стягнень на момент припинення перебування позивача на державній службі.

Згідно з п. 31 Статуту метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби України у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту, оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, встановленої спеціальним законом, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу за таким актом має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що застосувавши за вчинення дій, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, що є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення ст. 21 Статуту та положень п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону, відповідач фактично позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав і інтересів згідно вимог розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Крім того, є вірними висновки суду апеляційної інстанції, що за фактами виявлених порушень, за які до позивача застосовано найбільш тяжке дисциплінарне стягнення і припинено його перебування на державній службі, відповідачем у визначений законодавством термін не було проведено службове розслідування, не відібрано у позивача письмових пояснень стосовно встановлених порушень, не були належним чином встановлені всі обставини, не вияснені причинні зв'язки дій позивача з наслідками, які настали. Зокрема, накази №729-к «Про припинення на державній службі» і №505-к «Про оголошення наказу Державної митної служби» видано 09.04.2012 року, протокол службового розслідування №4 складено 19.04.2012 року, тобто вже після звільнення позивача посади.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки ці вимоги підтверджені встановленими обставинами справи і наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи касаційних скарг зроблених цим судом висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскарженого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман