Постанова

від 28.11.2018 по справі 2а-6686/12/1370

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2018 року

Київ

справа №2а-6686/12/1370

адміністративне провадження №К/9901/10784/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року (судді: Хома О.П., Кравців О.Р., Кузан Р.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року (судді: Костів М.В., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) у справі № 2а-6686/12/1370 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці Державної митної служби про зобов'язання вчинити дії, за заявою ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження,

установив:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження у справі №2а-6686/12/1370.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, заяву задоволено: поновлено строк пред'явлення до виконання двох виконавчих листів, виданих Львівським окружним адміністративним судом 2 вересня 2015 року та 26 листопада 2015 року у справі №2а-6686/12/1370, про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу; замінено боржника з Львівської митниці на Львівську митницю ДФС.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Львівська митниця ДФС звернулась із касаційною скаргою, в якій посилається на порушеннями судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвали і відмовити у задоволенні заяви позивача. В обґрунтування скарги посилається на те, що судами не встановлено жодних поважних причин та доказів на їх підтвердження щодо незвернення позивача до суду із заявою про видачу виконавчих листів у період з 1 лютого 2013 року по серпень і листопад 2015 року відповідно. Крім того, касаційним судом не приймалось ухвали про зупинення виконання рішення апеляційного суду, яким задоволено позов. Зазначає, що виконавче провадження у даній справі не відкрито, у зв'язку з чим суди безпідставно замінили сторону боржника у виконавчому провадженні.

Також заявник касаційної скарги заявив клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці Державної митної служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази відповідачів про припинення перебування позивача на державній службі, поновити його на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Мостиська Львівської митниці і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2013 року скасовано постанову першої інстанції та прийнято нову, якою позов задоволено: визнано протиправними і скасовано наказ ДМС України від 9 квітня 2012 року №729-к Про припинення перебування на державній службі інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Мостиська Львівської митниці ОСОБА_1 та наказ Львівської митниці від 9 квітня 2012 року №505-к Про оголошення наказу ДМС України ; поновлено позивача на державній службі в митних органах України на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Мостиська Львівської митниці з 9 квітня 2012 року та стягнуто із Львівської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року рішення апеляційного суду залишено без змін.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дана справа перебувала на розгляді у касаційній інстанції понад два роки, після чого Львівська митниця зверталась до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення апеляційного суду, яка також розглядалась протягом тривалого часу. У зв'язку з наведеними обставинами позивач не мав можливості отримати виконавчі листи та пропустив строк на їх пред'явлення. Крім того, оскільки 16 квітня 2015 року Львівська митниця Міндоходів припинила свою діяльність шляхом реорганізації у Львівську митницю ДФС, суди вважали за необхідне замінити сторону боржника у виконавчому провадженні.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на таке.

Судами встановлено, що після ухвалення Львівським апеляційним адміністративним судом 1 лютого 2013 року постанови про задоволення позову ОСОБА_1, дана адміністративна справа з квітня 2013 року по липень 2015 року перебувала на розгляді в суді касаційної інстанції.

Після направлення справи до суду першої інстанції, з липня по серпень 2015 року судом першої інстанції розглядалася заява Львівської митниці про встановлення способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2013 року.

Заяви про видачу виконавчих листів позивачем подано лише 31 серпня та 19 листопада 2015 року відповідно.

2 вересня 2015 року та 26 листопада 2015 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №2а-6686/12/1370 про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Строк пред'явлення виконавчих листів до виконання був встановлений до 1 лютого 2014 року, тобто, станом на дату їх видачі завершився.

Згідно зі статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваних судових рішень; далі - КАС України) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.

Згідно з частиною другою статті 258 КАС України виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.

Тобто, до завершення касаційного перегляду справи із ухваленням відповідного рішення по суті позовних вимог позивач не мав можливості отримати виконавчі листи. Та обставина, що судом касаційної інстанції не приймалось рішення про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2013 року, не залежала від волі позивача.

Оскільки строк пред'явлення виконавчих листів до виконання пропущено з причин, незалежних від волі позивача та не з його вини, а також з огляду на те, що виконавчі листи видані в одній справі та обидва стосуються стягнення середнього заробітку, колегія суддів погоджується з висновком судів про необхідність поновлення позивачу пропущеного строку.

Стосовно вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (який був чинним на час вирішення справи; далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтями 2 та 3 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. У випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тобто, за змістом наведених правових норм, примусове виконання рішень суду та інших органів здійснюється не тільки державною виконавчою службою, але й іншими органами у випадках, передбачених законодавство, а рішення про стягнення коштів з державних органів може виконуватися органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суди встановили з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що Львівська митниця (код ЄДРПОУ 35775617) припинила свою діяльність 21 серпня 2013 року шляхом реорганізації у Львівську митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 38700759), а Львівська митниця Міндоходів (код ЄДРПОУ 38700759) припинила свою діяльність 16 квітня 2015 року шляхом реорганізації у Львівську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39420875).

Тобто, з квітня 2015 року діє Львівська митниця ДФС як юридична особа публічного права, яка є правонаступником Львівської митниці.

Враховуючи, що у виданих Львівським апеляційним адміністративним судом виконавчих листах по даній справі у якості боржника вказано Львівську митницю, яка припинила своє існування, це унеможливлює виконання судового рішення (зокрема, в частині стягнення коштів на користь позивача) і є підставою для заміни боржника на його правонаступника - Львівську митницю ДФС.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є складовою частиною принципу юридичної визначеності, і без нього є неможливим ефективний захист порушених прав, за захистом яких особа звертається до суду.

Доводам відповідача, викладеним у касаційній скарзі, суди попередніх інстанцій надали повну та правильну правову оцінку, висновків суду вони не спростовують.

Отже, суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконних рішень, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постановлені у цій справі судові рішення - без змін.

Оскільки суд касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду справи залишає оскаржувані судові рішення без змін, тому підстави для повернення сплаченого Львівською митницею ДФС судового збору відсутні.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року залишити без змін, а касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець