Ухвала

від 26.10.2015 по справі 2а-6686/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 року Справа № 876/9250/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року про відмову в задоволенні заяви Львівської митниці про встановлення способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

Львівська митниця звернулася з заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці, Державної митної служби України про визнання протиправним наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заяви зазначено, що при виплаті позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу, відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із заробітної плати підлягають утриманню суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб. Оскільки в судовому рішенні не вказано про стягнення вказаних сум, то з метою уникнення створення заборгованості позивача перед митницею, а митниці перед бюджетом та Пенсійним фондом України просить встановити спосіб і порядок виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013 року шляхом зобов'язання Львівської митниці виплатити ОСОБА_1 16 090,86 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу; сплатити до відповідного територіального органу Пенсійного фонду 1 229,77 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплатити до бюджету 2 839,56 грн. податку на доходи фізичних осіб.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року в задоволенні заяви відмовлено. Суд виходив з того, що заявник просить змінити суму призначену судом до виплати, позаяк із визначеної суми середнього заробітку за вимушений прогул слід відняти суму для Пенсійного фонду та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податок на доходи з фізичних осіб, тобто змінити судове рішення по суті, а не змінити чи встановити спосіб чи порядок виконання судового рішення в світлі статті 263 КАС України. Заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які перешкоджають чи ускладнюють виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду в справі № 180054 від 01.02.2013 року.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та задоволити вищенаведену заяву.

Покликання маються на те, що згідно абзацу 5 пункту 6 постанову Пленуму ВСУ від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», йдеться про те, що суд визначає суму середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу без утримання податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Виконання судового рішення в частині вказаної у резолютивній частині рішення є порушенням законодавства, оскільки із зазначеної грошової суми від імені та за рахунок позивача з доходів, що йому виплачуються, повинні бути сплачені відповідні податки до територіального органу Пенсійного фонду та бюджету.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 199 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013 року у справі №180054/12 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову суду першої інстанції та винесено нову, якою адміністративний позов задоволено - визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 729-к від 09.04.2012 року та наказ Львівської митниці №505-к від 09.04.2012 року, поновлено ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 09.04.2012 року; стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 20160,20 грн. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 2090,34 грн. звернуто до негайного виконання.

Так, згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, які поступили на розгляд апеляційного суду та були предметом дослідження місцевого суду, погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення не повинна змінювати (зачіпати) суті самого рішення. Аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України в системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачаються форми та способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни.

Вказана позиція не суперечить практиці Верховного Суду України, яка в світлі статті 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3,195, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі № 2а-6686/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 02.11.2015 року