Ухвала

від 30.06.2015 по справі 815/588/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року м. Київ К/800/46926/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ширяївська пересувна механізована колона № 4»

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2013

у справі № 815/588/13-а

за позовом Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби

до Відкритого акціонерного товариства «Ширяївська пересувна механізована колона № 4»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулась з адміністративним позовом про стягнення простроченої заборгованості по бюджетній позичці у сумі 360 000 грн. та пені, нарахованої на прострочену заборгованість по бюджетній позичці, у сумі 202 041,16 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 позов задоволено; стягнуто з відповідача до Державного бюджету України загальну суму боргу - 562 041,16 грн., в т.ч.: прострочену заборгованість по бюджетній позичці у сумі 360 000 грн. та пеню, нараховану на прострочену заборгованість по бюджетній позичці, у сумі 202 041,16 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного адміністративного суду - без змін, як таке, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управління Державної казначейської служби України у Фрунзівському районі Одеської області внесло до податкового органу подання № 16 та № 17 від 05.06.2012 щодо застосування до ВАТ «Ширяївська пересувна механізована колона № 4» заходів стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позичками, у сумі 360 000 грн. та пені у сумі 202 041,16 грн.

За результатами розгляду даного подання позивачем сформовано та надіслано ВАТ «Ширяївська пересувна механізована колона № 4» податкову вимогу № 70 від 27.06.2012, яку отримано останнім 30.06.2012, проте заборгованість добровільно не погашено.

Податкова вимога була оскаржена товариством до суду та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 по справі № 815/905/13-а, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності формування та прийняття податкової вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Наведені положення законодавства дають податковому органу право стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному Податковим кодексом України, дане спростовує висновки скаржника про безпідставність звернення податкового органу з позовом про стягнення, які покладені в обґрунтування касаційної скарги, як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи, що в судовому порядку встановлено правомірне формування та направлення відповідачу податкової вимоги, за якою сума заборгованості не була самостійно погашена останнім, тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом.

За наведених обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ширяївська пересувна механізована колона № 4» відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний