Рішення

від 07.04.2008 по справі 2-3172008

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2-317 2008 p

Справа 2-317 2008 p.

Рішення

Іменем України

7       квітня 2008

року                                  Бердянський

міськрайонний суд

У

складі: головуючого - судді

Троценко Т. А.

При

секретарі:                                                                    Онищук

О. О.

Розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м. 

Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Державного комунального під приємства «Бердянський

міськводоканал» про стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

 ОСОБА_1звернувся

до суду з позовом про відшкодування шкоди, 

завда ною неправомірними діями ДКП «Бердянський міськводоканал»,  в сумі 4285

грн.

В       судовому засіданні в обґрунтування своїх

вимог зазначив,  що він проживає в

с Нововасилівка

Бердянського району,  з 2002 року являвся

членом товариства «Вод

ник»,  отримував воду з ДКП «Бердянський

міськводоканал»,  для цього купив та про

клав в

травні 2002 року 700 погонних метрів

водопровідної труби вартістю 2205

грн.

для

використання води в побутових цілях.

Крім того,  в лютому 2005 року придбав пральну машинку «Індезіт» вартістю 2080 грн.

15 лютого

відповідач без попередження припинив надавати воду,  чим завдав позивачу матеріальну шкоду,  яка складається з вартості водопровідних труб

та праль ної машинки - 4285 грн.,  оскільки

вони йому тепер не потрібні,  і він

даремно витра тив гроші на них.

Представник ДКП

«Бердянський міськводоканал» за довіреністю Ігнатьєв Д. П. в судовому

засіданні позов не визнав і пояснив,  що

ЧСП АФ «Таврія» в серпні 2000

року уклало договір з товариством «Водник» на суборенду технічного

водопроводу строком до 01

березня 2005 року. На

підставі цього товариство «Водник» уклало до говір з ДКП «Бердянський

міськводоканал» на водопостачання. Оскільки договір на суборенду з ЧСП «Таврія»

У «Водника» закінчувався 1

березня 2005 року,  то в цей термін міськводоканал і припинив

поставку води товариству «Водник». Вважає, 

що ніякої шкоди позивачу завдано не було,  оскільки і труба,  і пральна машинка залиши лись у володінні ОСОБА_1пошкоджено їх не

було.

Свідок ОСОБА_2.

пояснила,  що в с Нововасилівка

відключена вода,  вона її возить з

м.  Бердянська.

Свідок ОСОБА_3.

суду пояснив.,  що він був головою

товариства «Водник»,  в 2005 році його

викликали в «Міськводоканал» і поставили перед фактом,  що води бі льше не буде. Члени товариства

купляли лічильники,  прокладали

труби,  надіявшись,  що вода буде постачатись. З «Таврією» договір

закінчився,  його збирались продовжу-

вати,  але так і не вирішили це питання. В грудні 2004 році його

викликали в «Міськводоканал» і повідомили про те,  що води не буде,  він про це сповістив членів товариства

«Водник».

Вислухавши

пояснення сторін,  вивчивши матеріли

справи,  суд приходить до висновку про

необхідність відмови від позову, 

виходячи з такого.

Судом

встановлено,  що між ЧСП «Агрофірма

«Таврія» та Товариством «Вод ник» 21

серпня 2000року укладено договір суборенди технічного водопроводу від

врі-зки у водопровід «Осипенко

- Бердянськ» до ферми №

1 як об'єкту,  який тимчасово не

використовується. Строк дії договору закінчувався 1 березня 2005 року.

На підставі

цього договору між ДКП «Бердянський міськводоканал» і Товариством «Водник» уклав

між собою договір на водопостачання,  і

цей договір діяв до березня 2005 року, 

згідно договору суборенди «Водника» з ЧСП «Таврія».

Згідно виписки з

протоколів загальних зборів Товариства «Водник» в 2002 року членом

товариства був обраний житель с

Нововасилівка Бердянського району ОСОБА_1.,  який також користувався водою з міськводоканалу.

Як вбачається з

копії чеків та гарантійного талону,  в 2002 року він придбав

700 метрів

труби водопровідної на суму 2205

грн. та в 2005 році

пральну машинку «Інде-зіт» вартістю 2080

грн.,  на час подання води він

використовував,  і надіявся,  що договір на водопостачання буде

продовжено,  а коли в лютому 2005 році воду

подавати за кінчили,  труба і машинка

виявились йому не потрібними,  і він

вважає,  що на суму вартості машинки та

труб ДКП «Міськводоканал» завдало йому шкоду, 

яку просить відшкодувати.

У відповідності

до  ст. . 1169 УК України

шкода,  завдана неправомірними

рішеннями,  діями чи бездіяльністю

особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи,  а також щока, 

завдана майну фізичної особи або юридичної особи,  від шкодовується в повному обсязі

особою,  яка її завдала.

Таким

чином,  закон вимагає наявності декількох

факторів для відшкодування завданої шкоди, 

а саме: наявність самої шкоди, 

неправомірність дій заподіювача шкоди і причинний зв'язок між

неправомірними діями та заподіянням шкоди.

Позивач не надав

суду доказів,  в чому саме складається

шкода,  не надав доказів того,  що внаслідок неправомірних дій ДКП

«Міськводоканал» якимось чином труби та пральна машинка були пошкоджені,  не навів причин,  з яких він вважає,  що міськ водоканал діяв неправомірно.

У відповідності

до  ст. 

60 ЦПК

України кожна сторона повинна довести ті об ставини,  на які вона посилається,  як на підставу своїх доводів або заперечень.

Вважаючи на

те,  що труби та пральна машинка

залишились у власності позивача, 

знаходяться у справному стані, 

суд вважає не неможливе визнати той факт,  що позивач позбавлений можливості їх

експлуатувати,  спричиненням йому

матеріальної шкоди,  а за таких підстав

позов задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст.  1169 ЦК України,   ст.  

ст.  60, 212-215 ЦПК

України,  суд

вирішив:

 В задоволенні позову ОСОБА_1. відмовити.

Рішення може

бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області. Заяву про апеляційне

оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення

рішення,  а апеляційну скаргу - протягом

двадцяти днів після подання заяви про апе ляційне оскарження.