Рішення

від 15.02.2007 по справі 4/47-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.07

          Справа № 4/47-07.

За

позовом          Товариства з обмеженою

відповідальністю Агрофірми “Червоносільська” 

до

відповідача          Суб”єкта

підприємницької діяльності  - ОСОБА_1. в

особі ліквідатора ОСОБА_2

про

визнання недійсним договору

Суддя   Моїсеєнко В.М.

Представники:

від

позивача                      Бугріменко

М.М.

від

відповідача          не з”явився

У

судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Сорока Л.М.

Суть

спору: позивач просить визнати недійсним з моменту вчинення  договір передачі товару на відповідальне

зберігання б/н від 05.01.2005р., укладеного між СПД - ФО ОСОБА_1 та ТОВ

агрофірмою “Червоносільська”.  

Відповідач

проти позовних вимог заперечує, вважаючи оскаржуваний договір таким, що

укладений з додержанням вимог цивільного законодавства.

Представник

відповідача подав клопотання про проведення почеркознавчої експертизи щодо

оскаржуваного договору.

Позивач

подав заперечення на зазначене клопотання, в якому просить відмовити в

задоволенні клопотання про призначення експертизи, посилаючись на те, що всі

питання поставлені відповідачем в клопотанні досліджувалися та зазначені в

постанові Сумського районного суду від 26.10.06р.

В

судовому засіданні для розгляду клопотання відповідача оголошувалась перерва до

14 год. 30 хв. 15.02.07р.

Представник

відповідача в судове засідання не з”явився, хоча про час та місце проведення

розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не

повідомив, тому справа розглядається за наявними матеріалами, на підставі ст.75

ГПК України.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача,

дослідивши та оцінивши наявні в справі 

докази, суд  встановив наступне:

Ухвалою

господарського суду Сумської області по справі №6/33-06 від 10.04.06р. за

заявою боржника фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1, порушено

провадження про визнання її банкрутом відповідно до ст. 48 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою

господарського суду Сумської області №6/33-06 від 10.04.2006р. ПП ОСОБА_1

визнано банкрутом та призначено ліквідатором арбітражного керуючого

ОСОБА_2.            

Ліквідатор

СПД - ФО ОСОБА_1 ОСОБА_2, звернулась до ТОВ АФ “Червоносільська” з вимогою

повернути пісок в кількості 48 263 метрів кубічних.

Ліквідатор

вважає, що право вимоги зазначеного товару, виникло на підставі договору

передачі на відповідальне зберігання від 05.01.2005р., що був укладений між

підприємцем та керівником ТОВ АФ “Червоносільська”.              

Як

зазначено в умовах даного договору - позивач взяв на себе зобов”язання, щодо

відповідального зберігання піску в кількості 48 263 метрів кубічних на суму 193

051,68 грн., що також підтверджується накладною НОМЕР_1.

Представник

позивача зазначив, що договір б/н від 05.01.05р. є фіктивним, оскільки вчинений

без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

В

підтвердження зазначеного факту позивач посилається на лист прокурора Сумського

району №3852 від 28.12.06р., постанову слідчого прокуратури Сумського району по

кримінальній справі №05660016 і пояснювальну ОСОБА_3 від 18.12.06р. та

постанову Сумського районного суду від 26.10.06р.

Матеріали

справи, зокрема постанова Сумського районного суду від 26.10.06р. дійсно

підтверджують фіктивність оскаржуваного договору відповідального зберігання

піску від 05.01.05р.

Так,

відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин який вчинено без наміру

створення правових наслідків які б обумовлювалися цим правочином.

Так,

в постанові суду вказано, що договір передачі на відповідальне зберігання від

05.01.05р. було підписано ОСОБА_1 від свого імені та від імені ОСОБА_3 і

скріплені печатками вказаних підприємств. Зокрема, в постанові суду зазначено,

що: “своїми умисними діями, які виразились у внесенні до офіційних документів

завідомо неправдивих відомостей будучи службовою особою, що спричинили тяжкі

наслідки”.

В

постанові суду зазначено, що вказані документи не були обліковані в обліку ТОВ

Агрофірми “Червоносільська”, про що також зазначив представник позивача.

Відповідно

до п.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняється юридичними особами,

підписується уповноваженими особами, якими в даному випадку являються ОСОБА_1

та з боку ТОВ Агрофірми “Червоносільська” - директор Устік В.А.

ТОВ

Агрофірма “Червоносільська” зі свого боку договір відповідального зберігання не

укладало взагалі, так як в ході розслідування кримінальної справи доведено

підробку підписів посадових осіб позивача як на договорі так і на накладній.

Позивачем

в підтвердження позовних вимог до матеріалів справи надано пояснювальну записку

від ОСОБА_3, підпис якого зазначено на оскаржуваному договорі. Як свідчить

письмове пояснення ОСОБА_3, даний договір він не підписував, піску в кількості

48 263 метрів кубічних ТОВ Агрофірма “Червоносільське” ніколи на відповідальне

зберігання не одержувало.

Згідно

п.3 ст.203 ЦК України, вільне волевиявлення учасників договірних відносин при

укладанні угод є необхідною вимогою для чинності укладених правочинів.

Відсутність

волевиявлення однієї з сторін щодо укладання правочину, відповідно до п.1

ст.215 ЦК України призводить до його недійсності.

Слід

зазначити, що відповідно до ст.35 ГПК України, рішення суду, що набрало

законної сили є обов”язковим для господарського суду, щодо фактів, які

встановлені судом і мають значення для вирішення спору. 

Факти

які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді

справи.

Фіктивність

підписів на оскаржуваному договорі відповідального зберігання від 05.01.05р.

слід вважати недійсним, оскільки не створює відповідних прав чи обов”язків для

сторін.

З

огляду на викладене, суд керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 218, 234 ЦК України

дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.

Відповідач

подав клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Оцінивши подані

сторонами по справі докази та враховуючи вищенаведені обставини по справі,

керуючись ст.35 ГПК України суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про

призначення експертизи не підлягає задоволенню.      

          На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 207, 234 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити.

2.

Визнати недійсним договір передачі товару на відповідальне зберігання б/н від

05.01.2005р., укладений між Суб”єктом підприємницької діяльності  - ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою

відповідальністю агрофірмою “Червоносільська” (Сумська область, Сумський район,

с.Червоне, вул. Сумська, буд. 36А, код 00855776).

3.

Стягнути з Суб”єкта підприємницької діяльності 

- ОСОБА_1. в особі ліквідатора ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, кодНОМЕР_4) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми “Червоносільська” (Сумська

область, Сумський район, с.Червоне, вул. Сумська, буд. 36А, код 00855776) 85

грн. 00 коп. витрат по державному миту та 118 грн. 00 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                          

В.М. Моїсеєнко

У

судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний

текст рішення підписано 15.02.2007р.