Постанова

від 23.04.2007 по справі 4/47-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

         Постанова

    Іменем України

20 квітня  2007 року                           Справа № 4/47-07

Харківський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

головуючого судді      Погребняка В.Я. - доповідач,

                        судді     Горбачова Л.П.,

                        судді    Кравець Т.В.

при секретарі -Андросовій

О.В.

за участю представників сторін:

позивача -предст.ОСОБА_3

( дов. НОМЕР_1 від 30.01.07 р.); предст. ОСОБА_4

відповідача - ліквідатор

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх.

НОМЕР_2) арбітражного керуючого ОСОБА_1 -ліквідатора приватного підприємця

ОСОБА_2 на рішення господарського суду Сумської 

області від 15.02.2007 р.  по

справі № 4/47-07

за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю Агрофірми «Червоносільська»

до   Суб*єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_2 в особі ліквідатора ОСОБА_1

про визнання недійсним договору

встановила:

У судовому засіданні 16.04.2007 р. було об*явлено перерву до

20.04.2007 р. до 9 год.30 хвил.

Позивач, ТОВ Агрофірма «Червоносільська», звернувся до

господарського суду Сумської області з позовом та уточненнями до нього від

14.02.2007 р., в якому просив визнати недійсним з моменту вчинення договір

передачі товару на відповідальне зберігання б/н від 05.01.2005 р., укладеного

між СПД-ФО ОСОБА_2 та ТОВ агрофірмою «Червоносільська».

             Рішенням

господарського суду Сумської області від 15.02.2007 р. ( суддя Моїсеєнко В.М. )

позов задоволено. Визнано недійсним договір передачі товару на відповідальне

зберігання б/н  від 05.01.2005 року,

укладений між Суб*єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 та

Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою «Червоносільська». Стягнуто

з відповідача на користь позивача 85 грн. витрат по державному миту та 118 грн.

витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

             Відповідач, не

погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій

просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 15.02.2007

р. по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, приймаючи рішення

по даній справі, неправомірно застосував норми матеріального права, оскільки

таке застосування ґрунтується не на повному і всебічному розгляді обставин

справи. На думку апелянта, при розгляді справи суд не звернув увагу на те, що

договір передачі на відповідальне зберігання товару від 05.01.2005 р. було

підписано не ОСОБА_5, а ОСОБА_2, хоча зазначив, що договір мав бути підписаний

ОСОБА_2. Разом з тим, в своєму поясненні від 16.02.2007 р. ОСОБА_2 зазначає, що

вона особисто підписала договір передачі товару на відповідальне зберігання від

05.01.2005 р., а також те, що ОСОБА_6 підписав цей договір в її присутності. Не

погоджується скаржник і з тим, що суд першої інстанції вказав на наявність

відсутності вільного волевиявлення сторони щодо укладання угоди та вчинення

правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим

правочином, оскільки посилання суду на постанову Сумського районного суду від

26.10.06 р. є неправомірним, так як статтею 35 Господарського процесуального

кодексу України встановлено, що обов*язковим для господарського суду при

вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені є вирок

суду з кримінальної справи, що  набрав

законної сили. В даному випадку 26.10.06 р. суддею Сумського районного суду

одноособово було винесено не вирок, а постанову, яка відповідно до статті 32

Кримінально- процесуального кодексу України не встановлює винність або

невинність особи, стосовно якої було порушено кримінальну справу.

           Крім того,

апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права,

а саме не розглянуто два клопотання про відкладення розгляду даної справи  у зв*язку з необхідністю витребування певних

документів та про відкладення розгляду справи 

у зв*язку з хворобою представника відповідача та неможливістю

передоручити повноваження на ведення справи в суді іншій особі.

           Позивач надав

відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського

суду Сумської області від 15.02.2007 р. по даній справі без змін, а скаргу

відповідача залишити без задоволення. При цьому позивач посилається на заяви

ОСОБА_2 від 23.02.2007 р., в яких вона просить визнати недійсними пояснення,

які були надані нею 16.02.2007 р. ліквідатору СПД ФО ОСОБА_2 -ОСОБА_1- та

зазначає, що не пред*являла ніяких вимог до ТОВ агрофірми «Червоносільська»

відносно повернення майна ( пісок), у зв*язку з тим, що не було підстав для

його повернення, і всі дії арбітражного керуючого вважає такими що не

відповідають вимогам законодавства України.

У судовому засіданні 21.03.2007 р., 16.04.2007 р. та 20.04.2007 р.

апелянт наполягав на задоволенні клопотання, яке було не задоволено судом

першої інстанції, про призначення по даній справі почеркознавчої експертизи

відносно підписів ОСОБА_6.

Позивач заперечував проти задоволення клопотання щодо призначення

почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що факт підроблення підписів

ОСОБА_6. підтверджено матеріалами справи. Крім того, позивач додатково на

вимогу апеляційного суду надав оригінали документів з підписом ОСОБА_6. та його

почерку.

Колегія суддів, розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши

думку представників сторін з цього приводу, дійшла висновку про відмову у

задоволені клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи

підпису ОСОБА_6., оскільки факт підроблення підписів на договорі передачі на

відповідальне зберігання від 05.01.2005 р. та на накладній № 1 від 05.01.05 р.

підтверджено листом прокуратури Сумського району НОМЕР_7 від 28.12.06 р.,

постановою слідчого прокуратури Сумського району по кримінальній справі №

05660016 про направлення кримінальної 

справи до суду, постановою Сумського районного суду від 26.10.06 р. про

закриття кримінальної справи № 05660016 та пояснювальною самого ОСОБА_6. від

18.12.06 р. Крім того, як вбачається з наданих позивачем оригіналів

розрахункової відомості про нарахування страхових внесків за 1 квартал 2005

року та з видаткових касових ордерів НОМЕР_3 від 4.02.03 р. та НОМЕР_4 від

28.02.03 р., підпис ОСОБА_6. суттєво відрізняється від підписів, зроблених

начебто ним на спірному договорі та накладній, у зв*язку з чим підстави для

проведення такої експертизи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність

застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія

суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області по справі № 6/33-06

від 27.03 06 р. за заявою боржника фізичної особи приватного підприємця

ОСОБА_2, порушено провадження про визнання її банкрутом відповідно до ст.48

Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом».

Постановою господарського суду Сумської області від10.04.2006 р.

по вказаній справі ПП ОСОБА_2 визнано банкрутом та призначено ліквідатором

арбітражного керуючого ОСОБА_1.

На виконання приписів, передбачених ст.25 Закону України «Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор

СПД ФО ОСОБА_2 звернулась до ТОВ «Червоносільська» з вимогою повернути пісок в

кількості 48263 метрів кубічних, який було передано на відповідальне зберігання

на підставі укладеного договору передачі від 05.01.2005 р. між підприємцем та

керівником ТОВ агрофірми «Червоносільська»( а.с.20). В умовах даного договору

зазначено, що позивач взяв на себе зобов*язання щодо відповідального зберігання

піску в кількості 48263 метрів кубічних на 193051,68 грн.

В матеріалах справи є накладна № 1 від 05.01.2005 р. про

відпущення підприємцем вищевказаної кількості піску та його отримання

позивачем.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, так і під час

апеляційного провадження відповідно до статуту, затвердженого установчими

зборами засновників, протокол № 1 від 11.03.00 р. і перереєстрованого в

Сумській райдержадміністрації за НОМЕР_5 від 27.03.00 р. ТОВ АФ

«Червоносільська» створено шляхом реорганізації КСП «Червононенське». Статут

ТОВ АФ «Червоносільська» викладено в новій редакції відповідно до рішення

загальних зборів учасників  (протокол від

26.07.06 р.) та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів

01.08.06 р. за НОМЕР_6.

Згідно зі статтею 19 Кодексу України «Про надра» надання надр у

користування надається підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише

за наявності у них спеціального договору на користування ділянкою надр. Право

на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Як видно з матеріалів справи, спеціальним дозволом ( ліцензією) №

1187 від 13.05.1999 р. надрокористувачу КСП «Чевононенське» надані надра у

користування для видобудування ( експлуатації) Червоненського родовища з метою

видобування сировини, придатної для користування у будівництві. Однак КСП

«Червоненське» було реорганізовано в ТОВ АФ «Червоносільська», а відповідно до

положень Постанови КМУ від 31.08.1995 р. № 709 «Про затвердження Порядку надання

спеціальних дозволів ( ліцензій) на користування надрами, та Постанови КМУ від

02.10.2003 р. № 1540 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на

користування надрами», у разі коли відповідно до законодавства має місце

правонаступництво, дозвіл переоформляється у порядку, визначеному спеціально

уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та

забезпечення раціонального використання надр.

Як встановлено колегією суддів, дані вимоги ТОВ АФ

«Червоносільська» не виконала і, відповідно, не отримала дозвільних документів.

Таким чином, ТОВ АФ «Червоносільська» не мала можливості

розробляти кар*єр та добувати пісок.

Проте, як видно з матеріалів справи, 05.01.2005 р. між ТОВ АФ

«Чевоносільська»та СПД ФО ОСОБА_2 укладено договір купівлі -продажу на

отримання останнім від товариства 48263 куб. метрів піску на загальну суму

193051,68 грн. Вказаний договір підписано з одного боку ОСОБА_2 з другого боку

Устіком В.А.

Дана операція була об*єктом дослідження при розслідуванні кримінальної

справи № 05660016, в ході розслідування якої було встановлено, що операції з

продажу піску були фіктивними і укладалися з метою подальшого отримання коштів

з бюджету як відшкодування ПДВ.

Відповідно до ч. 5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований

на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності

правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами)

вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п*ятою та шостою статті 203

цього кодексу.

У даному випадку правочин, а саме договір купівлі -продажу

вчинений без наміру створити правові наслідки, тому він є недійсним, а

фіктивним, тобто вчиненим лише для виду. Господарська операція з продажу піску

була проведена формально, без фактичного руху товару. Таким чином договір

купівлі-продажу піску від 05.01.05 р. є фіктивний.

Стосовно спірного договору передачі товару ( піску) на відповідне

зберігання б/н від 05.01.2005 р., який було укладено на підставі договору купівлі

-продажу піску від 05.01.2005 р., між СПД ФО ОСОБА_2 та ТОВ АФ

«Червоносільська», то такий договір відповідно статті 234 ЦК України також є

фіктивним, оскільки він вчинений без наміру створення правових наслідків, які

обумовлені цим правочином.

Матеріали справи свідчать про наступне. Листом прокуратури

Сумського району Сумської області НОМЕР_7 від 28.12.06 р. повідомляється, що

ОСОБА_5 підробив документи, зокрема, підписав від імені ОСОБА_6. з одного боку

та СПД ФО ОСОБА_2 договір передачі товару на відповідне зберігання, предметом

якого є пісок в кількості 48263 метрів кубічних на суму 193051,68 грн., крім

того, підроблена довіреність ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.01.05 р., яка виписана на

ім.*я ОСОБА_6., та накладна № 1 від 05.01.05 р.( а.с.42). Про підробку вказаних

документів зазначається і в постанові слідчого прокуратури Сумського району

Сумської області по кримінальній справі № 05660016 про направлення кримінальної

справи до суду  (а.с.28-34). Також

фіктивність оскаржуваного договору відповідальності зберігання піску від

05.01.05 р. підтверджується і постановою Сумського районного суду від 26.10.06

р. про закриття кримінальної справи № 05660016 (а.с.66-69), пояснювальною

ОСОБА_6. від 18.12.06 р. та заявами підприємця ОСОБА_2 від 23.02.07 р.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який

вчинений без наміру створення правових наслідків, які б обумовлювалися цим

правочином.

У вищезазначеній постанові суду від 26.10.06 р .вказано , що

договір передачі на відповідальне зберігання 

від 05.01.2005 р. було підписано ОСОБА_5 від свого імені та від імені

ОСОБА_6. і скріплені печатками вказаних підприємств. Зокрема, в постанові суду

зазначено, що : «своїми умисними діями, які виразились у внесенні до офіційних

документів завідомо неправдивих відомостей, будучи службовою особою, що

спричинили такі наслідки».

Крім того, в постанові суду зазначено, що вказані документи не

були обліковані в обліку ТОВ агрофірми «Червоносільська», про що також зазначив

представник позивача.

Відповідно до п.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняється  юридичними особами, підписується

уповноваженими особами, якими в даному випадку являється ОСОБА_2 та з боку ТОВ

агрофірми «Червоносільська»- директор ОСОБА_6.

ТОВ агрофірма «Червоносільська» зі свого боку договір

відповідального зберігання не укладало взагалі, так як в ході розслідування

кримінальної справи доведено підробку підписів посадових осіб позивача як на

договорі так і на накладній.

Позивачем в підтвердження позовних вимог до матеріалів справи

надано пояснювальну записку від ОСОБА_6., підпис якого зазначено на

оскаржуваному договорі. Як свідчить письмове пояснення ОСОБА_6., даний договір

він не підписував, піску в кількості 48263 метрів кубічних ТОВ агрофірма

«Червоносільська» ніколи на відповідальне зберігання не одержувало.

Згідно п.3 ст.203 ЦК України вільне волевиявлення учасників

договірних відносин при укладанні угод є необхідною вимогою для чинності

укладених правочинів.

Відсутність волевиявлення однієї зі сторін щодо укладання

правочину відповідно до п.1 ст.215 ЦК України призводить до його недійсності.

Слід зазначити, що відповідно до ст.35 ГПК України рішення суду,

яке набрало законної сили, є обов*язковим для господарського суду щодо фактів,

які встановлені судом, і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не

доводяться при розгляді справи.

Враховуючи викладене, судово колегія вважає, що оскаржуване

відповідачем рішення господарського суду Сумської області від 15.02.07 р

.прийнято при повному з*ясуванні обставин, що мають значення для справи, у

відповідності до норм чинного матеріального права, викладені в рішенні суду

висновки відповідають обставинам справи, тому рішення підлягає залишенню без

змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Щодо доводів відповідача про порушення судом норм процесуального

права, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.104 ГПК України

порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути

підставою для скасування або зміни рішення лише за умов, якщо це порушення

призвело до прийняття неправильного рішення. З матеріалів справи вбачається, що

судом було створено належні умови для реалізації сторонами по справі своїх

процесуальних прав, в т. ч. передбачених ст.22 ГПК України. В протоколі судового

засідання від 15.02.20076 р. зазначено, що представник відповідача в засідання

не з*явився, про  час і місце розгляду

справи був повідомлений належним чином, тому суд дійшов висновку про розгляд

справи за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України. Зауважень

на протокол судового засідання від сторін не надходило. Отже, судова колегія

вважає, що підстави для скасування правильного по суті рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 234 ЦК

України, ст.ст. 99, 101, ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

В задоволенні клопотання ліквідатора ОСОБА_1 про призначення судово

-почеркознавчої експертизи відмовити.

Апеляційну скаргу СПДФО ОСОБА_2 в особі ліквідатора ОСОБА_1

залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 15.02.2007 р. по

справі № 4/47-07 залишити без змін.

Судді:                                                         Погребняк

В.Я.

Горбачова Л.П.

                                                                                                Кравець

Т.В.