Рішення

від 08.12.2011 по справі 2-5649/11

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-5649/11

2/401/11572/11

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що від шлюбу із відповідачем має неповнолітню дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір'ю (позивачем за цим позовом) та перебуває на її утриманні; зазначаючи у позові про те, що відповідач проживає окремо від дитини, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, участі в його вихованні не приймає, працює по найму, постійного місця роботи не має, позивач й звернулася до суду із даним позовом.

У судове засідання позивач не з'явилася, водночас надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та зазначила про те, що позов підтримує повністю, та просила суд його задовольнити; відповідач також надав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що позов визнає.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, врахувавши заяви сторін та дослідивши матеріали судової справи, дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Як було встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилася дитина, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Книзі реєстрації народжень був зроблений відповідний запис та видано свідоцтво; відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3. Оскільки обов'язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, вбачаються усі підстави для присудження на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в заявленому у позові розмірі. Разом з тим, при вирішенні питання щодо присудження до сплати аліментів, про яке позивачем було заявлено відповідну вимогу у позові, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка є малолітньою, мешкає разом із матір'ю (позивачем), потребує піклування та утримання, визнання позову відповідачем тощо.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів для суду вбачаються підстави для ухвалення про задоволення позову частково, при цьому, визначаючи розмір в сумі 500 грн., суд виходить з обов'язку обох батьків приймати участь в утриманні дитини та з розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також з наявності передбачених СК України підстав для присудження до сплати аліментів в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що на виконання п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ В«Про державне митоВ»позивача було звільнено від сплати судового збору та не підлягали оплаті при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України), утім, на виконання ч. 3 ст. 88 зазначеного кодексу, згідно зі змістом якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, з відповідача в дохід держави підлягає присудженню до сплати судовий збір, розмір якого визначений відповідно до Закону України В«Про судовий збірВ» .

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 3 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повістю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500,00 (п'ятисот) грн. щомісяця, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи проводити стягнення з 10.10.2011 р . та до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.

Рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 188 (ста вісімдесяти восьми) гривень 20 (двадцяти) копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя