Рішення

від 06.07.2015 по справі 2-2047/2010

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

---

Справа № 2-2047/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Луньовій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси 18.09.2009 р. звернулась ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.02.1994 р., виданого УЖКГ співвласниками квартири АДРЕСА_1 у рівних частках - бабуся позивачки - ОСОБА_4 та мати позивачки - ОСОБА_5 Мати позивачки ОСОБА_5 була дочкою ОСОБА_4 та після смерті ОСОБА_4, фактично прийняла спадщину проживаючи в квартирі, однак не оформила її в нотаріальному порядку. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 склала заповіт на ім'я позивачки, та в зв'язку з відсутністю документів на право власності на спадкову квартиру, вона, просить визнати за нею право власності на кв. № 56, в буд. № 28, по вул. Ген. Петрова, в м. Одесі.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не сповістила.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим райЗАГСом м. Саврань, Одеської області, 26.01.1950 року, актовий запис № 97.

Свідоцтвом про одруження від 27.10.1949 р., виданим Савранським районним Загсом Одеської області, підтверджується факт вступу ОСОБА_6 в шлюб з ОСОБА_7 після чого ОСОБА_6 змінила прізвище на «Грозицька», актовий запис № 11 від 25.09.1948 р. Даний шлюб було розірвано.

Після чого ОСОБА_8 14.01.1956 р. вступила в зареєстрований шлюб з гр-ном ОСОБА_9,актовий запис №113, та змінила прізвище на «Тимченко».

Судом встановлено, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Балтською сільрадою, Одеської області, актовий запис № 3.

З свідоцтва про одруження, виданого Приморським ЗАГС м. Одеси вбачається, що ОСОБА_10 вступила в шлюб з ОСОБА_11, який зареєстровано 16.12.1969 р. актовий запис №1053, та змінила прізвище на «Євсюкова».

З свідоцтва про право власності на житло від 02.02.1994 р., виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради народних депутатів, та зареєстровано за № 3-3744 вбачається, що кв.№ 56 по вул. Ген. Петрова, буд. №28 належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

ОСОБА_4 померла 20.01.2002 р., актовий запис №719, що підтверджується копією запису акта про смерть, виданого Першим Приморським відділом РАЦС Одеського МУЮ. З ОСОБА_11 зі Спадкового реєстру Сьомої Одеської державної нотаріальної контори від 18.01.2010 р. №22629931 встановлено, що спадкова справа до майна померлої 19.01.2002 р. ОСОБА_4 відсутня.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від нього.

З довідки КП «ЖКС «Черьомушки» від 14.01.2010 р. вбачається, що ОСОБА_4 проживала по день смерті в кв. №56,буд. №28, по вул. Ген. Петрова, в м. Одесі та вела спільне господарство з донькою ОСОБА_5, яка також постійно проживала у вказаній квартирі по день смерті 07.04.2009 р., що дає суду підстави визнати її такою що фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері.

07.04.2009 року померла ОСОБА_5, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, виданого Київським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 592.

З відповіді Сьомої Одеської державної нотаріальної контори від 03.03.2010 р. №931\02-14 судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини за заповітом до Сьомої одеської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами спадкової справи від 18.05.2009 р.

Із заповіту складеного 03.04.1995 р., посвідченого державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_12, вбачається, що ОСОБА_5 заповідала все своє майно де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося - ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1269, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на квартиру АДРЕСА_2, що належала на праві спільної суміснї власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно свідоцтва про право власності на житло від 02.02.1994 р., виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради народних депутатів, зареєстровано за № 3-3744.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: Л.В. Жуган