Рішення

від 25.06.2015 по справі 910/11147/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015Справа №910/11147/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гандікап"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

про визнання договору недійсним

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Ландишева С.Л. - за дов.;

від відповідача: Максименко І.В. - за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вог рітейл» звернулось до господарського Товариство з обмеженою відповідальністю "Гандікап" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про визнання договору недійсним.

Ухвалою від 05.05.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.06.2015 р.

04.06.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання ухвали суду.

09.06.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання ухвали суду.

10.06.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 11.06.05р. розгляд справи відкладено на 25.06.15р.

22.06.15р. через відділ діловодства відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

25.06.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 25.06.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гандікап» (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № LC8759-06/13 (надалі - Договір лізингу).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до пункту 1.1. Договору лізингу, Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до цього Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

05 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Когель Україна» (Продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (Покупець або Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гандікап» (Лізингоодержувач) було укладено договір купівлі - продажу № Р8759 (надалі - Договір купівлі-продажу).

У відповідності до пункту 1.1. Договору купівлі-продажу, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити транспортний засіб згідно додатку № 1 (специфікації), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Придбання транспортного засобу на умовах цього Договору здійснюється Покупцем для подальшої передачі в лізинг Лізингоодержувачу відповідно до Договору лізингу від 05 червня 2013 року № LC8759-06/13, укладеному між Лізингоодержувачем та Покупцем.

Згідно зі специфікаціями (додаток № 2 до Договору лізингу та додаток № 1 до Договору купівлі - продажу), Предметом лізингу є напівпричіп KOGEL SN24 P90/1110, 2013 року випуску, ціна якого 290 021,75 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.1. Договору лізингу, вартість Предмету лізингу на момент підписання цього Договору становить 290 021,75 грн. (в тому числі 20 % ПДВ) і підлягає остаточному визначенню після передачі Предмета лізингу Лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за договором купівлі - продажу.

Згідно з пунктом 2.1. Договору купівлі-продажу, загальна вартість напівпричепу KOGEL SN24 становить 27 250,00 євро, що за ринковим курсом продажу євро/гривні, станом на 03 червня 2013 року (курс для операцій лізингу 10,464436) становить 241 684,79 грн., ПДВ 20% у розмірі 48 336,96 грн., всього 290 021,75 грн. та включає вартість цього транспортного засобу, пакування та транспортування до місця поставки. Зазначена в цьому пункті Договору загальна вартість транспортного засобу не є остаточною і може змінюватися залежно від зміни курсу Національного банку України євро/гривня. Остаточна вартість транспортного засобу зазначається у видатковій накладній.

За умовами пункту 2.2. Договору лізингу, до остаточної вартості Предмету лізингу включаються всі витрати Лізингодавця на придбання Предмету лізингу та оформлення права власності на нього або такі витрати відшкодовуються Лізингоодержувачем Лізингодавцю на підставі рахунку (включаючи ПДВ згідно з чинним законодавством України). Такими витратами є: сплачені Лізингодавцем Продавцю грошові кошти за придбання Предмету лізингу; нараховані та/або сплачені Лізингодавцем податки, збори та інші обов'язкові платежі при митному оформленні та оформленні права власності; вартість послуг з митного оформлення Предмета лізингу, його транспортування, зберігання, страхування, реєстрацію; інші витрати, понесені Лізингодавцем у зв'язку з придбанням та митним оформленням Предмету лізингу.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 27.06.2013 № 3514 підтверджується факт оплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу та адміністративної комісії у сумі 87 006,52 грн..

Листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Когель Україна» від 29.01.2015 підтверджується, що розрахунки за напівпричеп KOGEL SN24 P90/1110 були здійснені у повному обсязі на суму 289 953 грн.

З наявної у матеріалах справи видаткової накладної № 1176 від 03.07.2013, виданої Лізингодавцем Лізингоодержувачу вбачаться, що ціна напівпричепу KOGEL SN24 P90/1110 становить 289 953,62 грн. з ПДВ.

За актом приймання-передачі предмета лізинга від 03.07.2013 Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв у користування Предмет лізингу.

Таким чином, враховуючи вищевикладені умови Договору лізингу та Договору купівлі-продажу, суд дійшов висновку, що остаточна вартість Предмету лізингу була визначена 03.07.2013 у сумі 289 953 грн. з ПДВ.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Положеннями частини другої статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначений перелік платежів, що можуть включатися до лізингового платежу: сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

В пункті 4.1. Договору фінансового лізингу передбачено, що Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання Предмету лізингу та поточні лізингові платежі.

Відповідно до пункту 4.3. Договору лізингу, Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмету лізингу та комісії Лізингодавця. При цьому, під комісією Лізингодавця розуміється «винагорода» згідно Закону України «Про фінансовий лізинг».

Таким чином, з урахуванням положень пунктів «а», «б» частини другої статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» та пункту 4.3. Договору лізингу, лізингові платежі поділяються на дві категорії: платежі, що сплачуються за користування переданим у лізинг майном і платежі, що сплачуються з метою викупу Лізингоодержувачем Предмету лізингу.

Позивач зазначає, що умови Договору лізингу передбачають, крім платежу за користування Предметом лізингу та платежу з відшкодування його вартості (викупу) додатковий платіж - отримання додаткової винагороди у гривнях за рахунок курсів валютної конвертації гривні до євро, що суперечить вимогам частини другої статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», а також вимогам частин першої і другої статті 533 Цивільного кодексу України, статті 198 Господарського кодексу України, та є підставою для визнання недійсними окремих частин Договору лізингу, а саме, пунктів 1.8., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 4.4., 4.5. Договору лізингу, Додатку № 1 (графік розрахунку заборгованості - форма), Додатку № 1 (графік розрахунку заборгованості) та пункту 5.9., підпункту 6.1.1. пункту 6.1. Додатку № 4 (Загальні умови фінансового лізингу) до Договору лізингу.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В пункті 1.8. Договору лізингу зазначено, що на підставі частини другої статті 524 Цивільного кодексу України, сторони погодили додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобов'язання в грошовому еквіваленті іноземній валюті - євро. Зобов'язання за цими договорами попередньо визначаються у грошовому еквіваленті іноземної валюти та перераховуються у гривню в порядку, визначеному окремими положеннями цих договорів.

Згідно з пунктом 2.3. Договору лізингу, остаточна вартість Предмету лізингу розраховується в грошовому еквіваленті іноземної валюти наступним чином:

а) якщо витрати понесені Лізингодавцем у гривні: Сума витрат у валюті платежу / Курс купівлі;

б) якщо витрати понесені в іншій іноземній валюті (валюта платежу): Сума витрат у валюті платежу * Курс продажу / Курс купівлі.

У відповідності до пункту 2.4. Договору лізингу, перерахунок остаточної вартості Предмету лізингу у гривню здійснюється за формулою: Грошовий еквівалент вартості Предмету лізингу в іноземній валюті *Курс продажу.

При цьому, остаточна вартість Предмету лізингу у гривнях не може бути менше вартості його придбання за Договором купівлі-продажу. У разі якщо така вартість буде меншою за вартість придбання Предмету лізингу за бухгалтерськими даними Лізингодавця, остаточною вартістю вважається вартість за даними бухгалтерського обліку Лізингодавця. Перерахунок визначеної за такими правилами вартості Предмету лізингу у грошовий еквівалент іноземної валюти здійснюється аналогічно розрахунку витрат за підпунктом «а» пункту 2.3. цього договору (пункт 2.5. Договору лізингу).

Відповідно до пункту 2.6. Договору лізингу, викупна вартість Предмету лізингу у грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 100% від остаточної вартості Предмету лізингу. Розмір викупної вартості Предмету лізингу у гривні визначається за Курсом продажу плюс комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль» з купівлі валюти, згідно офіційного сайту Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua та підлягає сплаті Лізингоодержувачем на умовах та в порядку, визначеному розділом 9 загальних умов (додаток 4 до цього договору).

В пункті 4.4. Договору лізингу вказано, що розмір Комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в пункті 4.2. цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту. Комісія Лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача згідно даних колонки D Графіку (Додаток 1 до Договору). При цьому, якщо в межах певного періоду лізингу сума, що ставиться погашення заборгованості Лізингоодержувача, розрахована в гривнях, була меншою за суму, зазначену в колонці D Графіку (Додаток 1 до Договору), то після закінчення строку лізингу (у останній лізинговий період) Сторони здійснюють перерахунок (переоцінку) вартості Предмету лізингу в бік її зменшення про що складають та підписують Акт переоцінки вартості Предмету лізингу та Розрахунок коригування вартісних та кількісних показників до податкової накладної (останній документ підписується відповідно до положень податкового законодавства, чинного на момент такої переоцінки).

Згідно пункту 4.5. Договору лізингу, перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється Лізингодавцем за Курсом продажу плюс комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль» з купівлі валюти, згідно офіційного сайту Лізингодавця за адресою в мереж Інтернет: http://www.rla.com.ua.

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Стаття 198 Господарського кодексу України зазначає, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що усі розрахунки між сторонами Договору лізингу та Договору купівлі-продажу проводилися в національній валюті України - гривні. В пункті 2.1. Договору лізингу вартість Предмету лізингу визначена у гривнях.

Доказів придбання іноземної валюти (євро) для оплати Предмету лізингу за Договором купівлі-продажу, а також понесення додаткових витрат в іноземній валюті (євро) у зв'язку з придбанням Предмету лізингу чи інших витрат в такій валюті, що безпосередньо пов'язані з виконанням Договору лізингу, відповідач суду не надав.

Крім того, частинами першою, другою статті 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З оспорюваних положень Договору лізингу вбачається, що порядок визначення до зобов'язання у гривні додаткового зобов'язання в іноземній валюті суперечить вимогам частин першої і другої статті 533 Цивільного кодексу України, статті 198 Господарського кодексу України та частині другій статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Враховуючи вищевкладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати частково недійсним договір фінансового лізингу № LC8759-06/13 від 05.06.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гандікап», а саме, пункти 1.8., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 4.4., 4.5., додаток № 1 (графік розрахунку заборгованості - форма), додаток № 1 (графік розрахунку заборгованості) та пункт 5.9., підпункту 6.1.1. пункту 6.1. додатку № 4 (Загальні умови фінансового лізингу) до нього.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м.Київ, пр.-т. Московський, буд.9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гандікап» (01135, м.Київ, вул. Золотоустівска , буд.51, кв. 47, код ЄДРПОУ 21547903) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.07.2015р.

Суддя І.О.Домнічева