Рішення

від 06.07.2015 по справі 910/28148/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/28148/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіомакс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоуправління"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центренергобуд"

про стягнення 145 612,36 грн.

Головуючий суддя: Домнічева І.О.

Суддя: Цюкало Ю.В.

Суддя: Чебикіна С.О.

від позивача: Кисельова В.Г. - директор;

Мордасов С.В. - за довіреністю;

від відповідача-1: Войтух О.М. - за довіреністю;

від відповідача-2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство обмеженою відповідальністю "Аксіомакс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоуправління" про стягнення 106 834,88 грн.

Ухвалою від 17.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.01.2015 р.

19.01.15р. через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано заяву про застосування строків позовної давності щодо пені та клопотання про відкладення розгляду справи,

Судове засідання 20.01.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 26.01.2015 р. розгляд справи призначено на 29.01.2015 р.

29.01.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

29.01.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, також подано клопотання про заміну відповідача правонаступником.

Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуправління» 03.11.2014 року було прийняте рішення щодо реорганізації ТОВ управління» шляхом виділу з його складу Товариства з обмеженою дальністю «Центренергобуд».

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Енергоуправління» №15/1 від 21.01.15 року були затверджені звіт комісії з виділу ТОВ «Енергоуправління» та розподільчий баланс ТОВ «Енергоуправління».

Рішенням установчих зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» № 1 від 23.01.2015 року ухвалено створення ТОВ «Центренергобуд» та затверджено його статут. Статутом ТОВ «Центренергобуд» визначено, що це товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуправління» в частині розподільчого балансу.

Відповідно до розподільчого балансу ТОВ «Енергоуправління» від 20.01.2015 року і розшифровки до нього ТОВ «Енергоуправління» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» кредиторську заборгованість перед ТОВ «Аксіомакс» за договором №01/10-1-12 від 01.10.2012 року.

Статтею 25 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації і злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

В зв'язку з реорганізацією ТОВ «Енергоуправління» та передачею до його правонаступника - ТОВ «Центренергобуд».

У судовому засіданні 29.01.2015 р. було оголошено перерву до 05.02.2015 р.

02.02.15р. через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 05.02.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 24.02.2015 р.

20.02.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про вчинення процесуальних дій та подано заяву про забезпечення позову.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Разом з тим, позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Крім того, 20.02.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано заяву заперечення на клопотання відповідача про заміну відповідача правонаступником.

24.04.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано пояснення на позов, заяву про уточнення позовних вимог і стягнення додаткових сум заборгованості.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р. п. 3.11. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 71 546,73 грн. основного боргу, 29 794,91 грн. пені, 21 728,69 грн. інфляційних, 5013,09 грн. 3% річних.

Тобто, у вказаній заяві позивач фактично збільшує позовні вимоги.

Вищеописана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається до розгляду та свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі (п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482).

Ухвалою від 24.02.2015 р. залучено ТОВ "Центренергобуд" до участі у розгляді справи у якості іншого відповідача, розгляд справи відкладено на 10.03.2015 р.

10.03.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано заяву №2 про забезпечення позову, яка судом не задовольняється з підстав що наведені при відмові у задоволенні попередньої заяви. Крім того, позивачем подано клопотання щодо запобігання банкрутству, заяву №2 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить, стягнути з відповідача 1 на користь позивача, 71 546,73 грн. основного боргу, 31 153,32 грн. пені, 21 728,69 грн. інфляційних, 5095,41 грн. 3% річних.

Судове засідання 10.03.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 17.03.2015 р. розгляд справи призначено на 19.03.2015 р.

19.03.15р. через відділ діловодства суду позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, заява про відкладення розгляду справи, заява про роз'яснення ухвали.

Ухвалою від 19.03.2015 р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2015 р.

31.03.15р. через відділ діловодства суду позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, заява - протест проти порушення прав, заява про роз'яснення ухвал, клопотання про вчинення процесуальних дій.

31.03.15р. через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано клопотання про зміну відповідача 1 правонаступником, яка судом не

31.03.15р. через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою від 31.03.2015 р. розгляд справи було відкладено на 16.04.2015 р. та витребувано у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві інформацію по наявних відкритих рахунках.

16.04.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про відвід суду та секретаря судового засідання, заява про нікчемність відзиву, заява -протест проти порушення процесуальних прав.

Позивачем неодноразово збільшувались позовні вимоги, відповідно до останьої заяви про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 71 546,73 грн. основного боргу, 35 504,93 грн. пені, 5312,99 грн. 3% річних, 33 347,71 грн. інфляційних.

Тобто, у вказаній заяві позивач фактично збільшує позовні вимоги.

Вищеописана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається до розгляду та свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі (п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482).

15.04.15р. через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 16.04.2015 р. було оголошено перерву до 21.04.2015 р. для розгляду заяви про відвід суду.

Ухвалою від 21.04.2015 р. у задоволенні заяви про відвід судді відмовлено та призначено колегіальний склад суду для розгляду справи.

Ухвалою від 28.04.15р. у результаті проведеного повторного автоматизованого розподілу справ, справу передано колегії суддів: Головуюча суддя Домнічева І.О., судді Цюкало Ю.В., Чебикіна С.О., колегія суддів прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 26.05.14р.

25.05.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано телефонограму про відкладення розгляду справи.

26.05.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про відзив заяви про збільшення розміру позовних вимог та про витребування доказів.

26.05.14р. судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 04.06.15р., розгляд справи відкладено на 06.07.15р.

06.07.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано пояснення до позовних вимог, клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом не задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні 06.07.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

« 01» жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОУПРАВЛІННЯ» (надалі - відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКСІОМАКС» (надалі - позивач, Підрядник) було укладено договір підряду №01/10-1-12 (надалі Договір).

Згідно з даним Договором ТОВ «АКСІОМАКС» (Підрядник) зобов'язався виконати роботи по виготовленню навісу над автомобільною стоянкою на об'єкті: Будівлі з господарськими спорудами, які розташовані за адресою: м. Донецьк, Калінінський район, вул. Лівобережна,11,13, а позивач зобов'язався надати Підряднику об'єкт для проведення робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору безпосередній перелік, об'єм та вартість робіт визначається гонами в договірній ціні та локальному кошторисі, узгодженими та затвердженими Сторонами являються невід'ємною частиною даного Договору.

Вартість робіт по Договору підряду № 01/10-1-12 від « 01» жовтня 2012 року, згідно з п. 2.1 складає 81 021,60 грн.

Оплата за Договором проводиться у два етапи (п. 5.2):

- оплата першого етапу згідно п.5.2 розділу 5 Договору на матеріали в розмірі 11855,85грн., в т.ч. ПДВ-1975,98грн. протягом п'яти робочих днів з моменту підписання договору.

Остаточний розрахунок за виконані роботи згідно п.5.4 розділу 5 Договору проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Як стверджує позивач, передоплата на матеріали надійшла 04.10.12р. у розмірі 11 855,85 грн.

За актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт № 1 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за листопад 2012р. форми КБ-3, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень, позивачем були виконані та передані, а відповідачем прийняті підрядні роботи по договору підряду № 01/10-1-12 від 01.10.2014р. на суму 81 021,60 грн.

Акт прийому-здачі виконаних робіт, підписаний 21.11.12р.

Проте, відповідачем була здійснена часткова оплата в порушення п.5.4 Договору, у розмірі 20 000,00 грн. Доказів оплати решти суми у розмірі 49 165,75 грн. суду не надано.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 49 165,75 грн.

20 листопада 2012р. між ТОВ «ЕНЕРГОУПРАВЛІННЯ» (надалі Замовник, відповідач) і ТОВ «АКСІОМАКС» (надалі - позивач, підрядник) , було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору підряду №01 /10-1-12 від 01.10.12р. Відповідно до п. 1 додаткової угоди, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати додаткові роботи відповідно до додатку № 1, вартість яких складає 31 460,40 грн.

За Додатковою угодою оплата проводиться в два етапи: оплата першого етапу згідно п.3 передоплата за матеріали в розмірі 8502,00 грн.

Оплата за виконані роботи здійснюється замовником на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

За актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт № 1 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за лютий 2013р. форми КБ-3, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень, позивачем були виконані та передані, а відповідачем прийняті підрядні роботи по договору підряду № 01/10-1-12 від 01.10.2014р. на суму 22 380,98 грн.

Доказів оплати суми у розмірі 22 380,98 грн. суду не надано.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 71 546,73 (22 380,98 - 49 165,75=71 546,73)грн.

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів оплати відповідачем суми 71 546,73 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п.8.5 Договору підряду №01/10-1-12 від 01.10.12р. у випадку невиконання або неналежного виконання однією зі сторін своїх зобов'язань згідно даного договору, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочки.

На підставі п.8.5 договору позивачем нараховано 35 504,93 грн. пені за період з 16.12.2013р. по 16.04.2015р.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого Господарського суду України № 14 від 17.12.13р. п. 2.5. щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідачем у відзиві заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності для стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем у відзиві заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності для стягнення пені.

Таким чином, початок перебігу позовної давності для нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором № 01/10-1-12 від 01.10.12р., для позивача розпочався відповідно грудні 2012р. та у березні 2013, та закінчився зі спливом шести місяців. Позивач звернувся з позовом до суду, згідно штемпеля поштового відділення на конверті - 16.12.2014р., отже позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені, що складає суму 35 504,93 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 33 247,71 грн. інфляційних втрат за період з 29.11.12р. по 16.04.15р., , 5 312,99 грн. 3% річних за період з 29.11.12р. по 16.04.15р., за прострочення виконання зобов'язання по кожному Акту виконаних робіт.

Акти виконаних робіт сторонами були підписані 21 листопада 2012 року та 28 лютого 2013 року. Тобто останнім днем оплати робіт відповідно до п. 5.4. договору є 2 грудня 2012 та 11 березня 2013 року. Тому вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат, річних повинні нарахувуватись з 02.12.2012р. та з 12.03.13р.

Судом задоволено 33 247,71 грн. інфляційних втрат, 5 312,99 грн. 3% річних в межах заявлених вимог.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 71 546,73 грн. заборгованості, 33 247,71 грн. інфляційних втрат, 5 312,99 грн. 3% річних, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про покладення на відповідача витрат, пов'язаних з розглядом даної справи в сумі 9 114,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарськолго суду України № 7 від 21.02.13р. п. 6.2. Судовим експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються: вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів, проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту; найом жилого приміщення; добові в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження; судовому експерту відшкодовуються також витрати, пов'язані з дослідженням об'єкта судової експертизи, якщо останній знаходиться в іншому населеному пункті, ніж експертна установа (або експерт проживає в іншому населеному пункті), і не може бути доставлений до цієї установи (або експерту). В усіх зазначених випадках відшкодуванню підлягає мінімальна вартість проїзду та мінімальна (для населеного пункту, в якому знаходиться господарський суд) вартість проживання в готелі. Документально підтверджені відомості про таку вартість та про фактичні витрати на проїзд і проживання подаються заінтересованими особами.

Правовий аналіз наведеного свідчить, що вказані витрати відшкодовується у разі виклику судом (визнання явки обов'язковою) - судовим експертам, перекладачам, іншим особам.

Так, відповідно до ухвал господарського суду міста Києва у справі суд зобов'язав учасників судового процесу направити для участі у розгляді справи, своїх представників, повноваження яких повинні бути підтверджені належним чином оформленою довіреністю.

Проте, для документального обґрунтування здійснених витрат на відрядження щодо сплати добових мають бути належним чином оформлені відповідні документи, зокрема:

- наказ про направлення у відрядження - визначає організаційні дані щодо здійснення відрядження;

- посвідчення про відрядження - підтверджує факт перебування працівника у відрядженні відповідно до організаційних даних за наказом про направлення у відрядження;

- звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт - підтверджує доцільність витрат на відрядження (в т.ч. щодо виплати добових) та, після його затвердження керівником підприємства, являється основою для відображення таких витрат у бухгалтерському обліку.

Позивачем додано до заяви квитки на проїзд, поштові квитанції, наказ на відрядження, Таким чином, за наданими документами витрати позивача по виплаті поштових, транспортних, витрат на відрядження у розумінні ст. 33 ГПК України, є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

2. Замінити Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоуправління" його процесуальним правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Центренергобуд ».

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» (03127, м. Київ, пр..-т. 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, код ЄДРПОУ 39602205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» (83001, м. Донецьк, вул..Щорса, буд. 14, код ЄДРПОУ 37720203) 71 546 (сімдесят одну тисячу п'ятсот сорок шість) грн. 73 коп. основного боргу, 33 247 (тридцять три тисячі двісті сорок сім) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 5 312 (п'ять тисяч триста дванадцять) грн. 99 коп. 3% річних та 2 202 (дві тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 15 коп. судового збору.

5. В решті позову відмовити.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» (83001, м. Донецьк, вул..Щорса, буд. 14, код ЄДРПОУ 37720203) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн.. 00 коп. сплаченого судового збору з Державного бюджету України.

7. Провадження по справі до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоуправління" припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.07.2015р.

Головуючий суддя І.О. Домнічева

Суддя Ю.В. Цюкало

Суддя С.О. Чебикіна