Постанова

від 02.07.2015 по справі 912/1062/15-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 року Справа № 912/1062/15-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю:

прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури області: Оксенюк М.М. (дов. № 05/2-1164 вих.-15 від 08.04.15р.)

представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства "Техпромпроект" м. Кременчук на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2015р. у справі № 912/1062/15-г .

за позовом: Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держава, в особі:

П-1: Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградської обл. м. Кіровоград;

П-2: Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської обл. с. Павлівка, Світловодського р-ну, Кіровоградської обл.;

П-3: Світловодської районної державної адміністрації м. Світловодськ;

П-4: Кіровоградської обласної державної адміністрації м. Кіровоград

до: приватного науково-виробничого підприємства "Техпромпроект" м. Кременчук

про: стягнення 81 126,93 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 19.05.15 р. у справі № 912/1062/15-г, яке підписано 25.05.2015 р. і оформлено відповідно до вимог ст.. 84 ГПК України ( суддя Шевчук О.Б.), задоволено позов Світловодського міжрайонного прокурора, пред'явленого в інтересах держава, в особі: П-1: Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградської обл. м. Кіровоград; П-2: Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської обл. с. Павлівка, Світловодського р-ну, Кіровоградської обл.; П-3: Світловодської районної державної адміністрації м.Світловодськ; П-4: Кіровоградської обласної державної адміністрації м. Кіровоград до приватного науково-виробничого підприємства "Техпромпроект" м. Кременчук про стягнення 81 126,93 грн.

Вказаним рішенням стягнуто з Приватного науково - виробничого підприємства "Техпромпроект" м. Кременчук на користь місцевого бюджету Павлівської сільської ради Світловодського району шкоду завдану внаслідок самовільного використання земельної ділянки в розмірі 81 126,93 грн.

Стягнуто з Приватного науково - виробничого підприємства "Техпромпроект" м.Кременчук на користь Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

Позов Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації залишено без розгляду.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу та клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження по справі, оскільки вважає, що рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач зазначає у скарзі, що господарський суд у своєму рішенні посилається на п. «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, за яким за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Сполучник «або» у даному випадку означає взаємовиключність застосування перелічених видів юридичної відповідальності при самовільному зайнятті земельної ділянки, а також те, що одночасно може використовуватись лише один із видів юридичної відповідальності. За дії відповідача уже було притягнено до кримінальної відповідальності директора ПНВП «Техпромпроект», а отже відповідач не повинен більше притягуватись до юридичної відповідальності за це ж саме правопорушення, що стало причиною притягнення до кримінальної відповідальності директора ПНВП «Техпромпроект».

Скаржник вказує, що господарський суд посилається на ч. 1.2 ст. 212 Земельного кодексу України, яким передбачено, що самовільне зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб . які самовільно зайняли земельні ділянки.

Тобто, задовольняючи позов про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного і незаконного користування земельною ділянкою, господарський суд посилається на норму закону, яка прямо забороняє таке відшкодування.

Відповідач вважає, що посилання господарського суду на ст. 1166 Цивільного кодексу України взагалі є безпідставним, оскільки згідно цієї статті відшкодовується лише майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, а не державі у особі Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської обл., Світловодської районної державної адміністрації чи Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Скаржник вказує, що про порушення норм процесуального права при прийнятті рішення судом свідчить той факт, що суд прийняв до провадження і розгляду справу, яка не підлягає вирішенню у господарський судах України, оскільки позовні вимоги полягають у відшкодуванні шкоди, завданої злочином і фактично є цивільним позовом у рамках кримінального процесу.

Розпорядженням голови суду від 17.06.2015 р. за № 266, у зв`язку з перебуванням судді Кощеєва І.М. - члена постійно діючої колегії суддів у відрядженні, змінено склад колегії суддів.

У відзиві на апеляційну скаргу Кіровоградська обласна державна адміністрація просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області подала заяву № 15-403/1 від 25.06.15 р. , в якій просить слухати справу без її участі, так як на даний час знаходиться в стадії ліквідації.

Відповідач надав по факсу письмове клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, у зв'язку з відсутністю можливості забезпечити явку представників у судове зсідання.

Павлівська сільська рада також надіслала на адресу суду лист, в якому просить розглядати справу без участі її представника.

Розпорядженням секретаря судової палати від 30.06.2015 р. за № 592, у зв`язку з поверненням з відрядження судді Кощеєва І.М. - члена постійно діючої колегії суддів, змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2013 у справі № 912/791/13 17.03.2010 встановлено, що між Світловодською РДА (орендодавець) та ПНВП "Техпромпроект" (орендар) укладено договір оренди землі (надалі - договір), за умовами якого орендодавець на підставі розпоряджень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 22 лютого 2010 року за №116-р та Світловодської районної державної адміністрації від 17 березня 2010 року №159-р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь - землі, що використовуються для технічної інфраструктури, в т.ч. для видалення відходів, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради, Світловодського району, Кіровоградської області. Відповідно до пунктів 2, 8 договору в оренду передається земельна ділянка площею 5,1 га терміном на 10 років. Договір зареєстрований у Світловодському МРВ КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18.03.2010 за №041038300003.

Цим же рішенням вищезгаданий договір розірвано (а.с.12-13).

Не дивлячись на розірвання договору, відповідач продовжував користуватись вищезгаданою земельною ділянкою.

02.04.2014 Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області проведено перевірку дотримання ПНВП "Техпромпроект" вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 5,1 га, розташованої на території Павлівської сільської ради, Світловодського району, Кіровоградської області. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.04.2014 (а.с. 45, 63) та акт обстеження земельної ділянки №79 (а.с.17,18, 37-40, 46, 62). Із змісту зазначених актів вбачається, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку площею 5,1 га на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

За результатами матеріалів перевірки на підставі Методики № 963 головним спеціалістом Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зайняття вищезгаданої земельної ділянки ПНВП "Техпромпроект", яка складає 81 126,93 грн.

Вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.05.2014 у справі №401/5337/14-к (а.с.15-16) директора ПНВП "Техпромпроект" Крутова Ю.О. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

При цьому даним вироком, зокрема, встановлено факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки розміром 5,1 га на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області в період з 24.08.2013 по 03.10.2014, чим спричинив шкоду державі на суму 81126,93 грн.

Згідно частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Частина 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено поняття "самовільне зайняття земельної ділянки" - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок (пункт "б" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки. Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Прокурор, звертаючись до господарського суду з даним позовом в інтересах держави, зазначив позивачами: Державну інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Павлівську сільську раду Світловодського району Кіровоградської області, Світловодську районну державну адміністрацію та Кіровоградську обласну державну адміністрацію, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що до компетенції Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області відносяться, зокрема, повноваження щодо розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та вжиття заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку. Що стосується позивачів: Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації, то прокурор зазначає, що кошти за вказаним позовом у вигляді шкоди, заподіяної самовільним використанням земельної ділянки підлягають стягненню на рахунки: Павлівської сільської ради (60%), Світловодської РДА (15%) та Кіровоградської ОДА (25%)

Проте, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства колегія суддів вважає, що господарський суд прийшов до висновку, що Світловодським міжрайонним прокурором правомірно заявлено позов в інтересах держави в особі Павлівської сільської ради з огляду на наступне.

З інформації, яка викладена в листі Світловодського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області №03-16/626/1 від 30.04.2015 (а.с.71), вбачається, що кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (код класифікації доходів бюджету 24062200) підлягають стягненню в доход місцевого бюджету (Павлівської сільської ради) на рахунок 31413611700401, тобто не підлягають розподілу між рівнями бюджету.

Викладене узгоджується з положеннями статті 69-1 Бюджетного кодексу України, положеннями Класифікації доходів бюджету України, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 11 від 14.01.2011 та Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 1203 від 31.12.2013 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.01.2014 за №161/24938.

Отже, позов Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету 81126,93 грн шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позов Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації суд першої інстанції цілком правомірно залишив без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до приписів статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Законом, яким передбачені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, є Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Органи, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель, дотриманням законодавства про охорону земель, визначенні статтею 5 цього Закону.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 1 Господарського процесуального кодексу України, державні органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. Це правило повною мірою стосується й звернень до господарського суду державних органів з питань, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.

З огляду на приписи зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України, у разі звернення державного органу з відповідним позовом необхідним є з'ясування наявності у нього передбачених законом повноважень саме на подання до суду відповідного позову.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб (стаття 20 Закону України "Про прокуратуру").

Так, в обґрунтування звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області прокурором зазначено, що Державна інспекція сільського господарства у Кіровоградській області є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства в Україні та діє на підставі Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Україні, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №459/2011.

Відповідно до вимог вказаного Положення до функцій Державної інспекції сільського господарства в Україні належить, зокрема, здійснення державного нагляду та контролю за: веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема, за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об'єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; тощо.

Приймаючи рішення по даній справі господарський суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Як правомірно зазначив прокурор таким органом відповідно до вищезазначеного Положення є Державна інспекція сільського господарства України.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

До повноважень цього органу належить, зокрема, внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону (пункт "б" статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Вищезгаданим Законом визначене вичерпне коло заходів, які вправі вживати Державна інспекція сільського господарства України, здійснюючи державний контроль. Це насамперед випливає з положень частини 4 статті 9 цього Закону, за якою державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

При цьому, згідно абзацу 8 частини 1 статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, вищевказана норма свідчить, що Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи не наділені правом самостійного звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, відповідно зазначені органи не можуть набувати статусу позивача у таких спорах.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки ні Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ні будь-яким іншим Законом не передбачено право Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів, в межах здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, на самостійне звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, прокурором безпідставно заявлено позов в інтересах цього органу.

Прокурором безпідставно заявлено позов і в інтересах Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації, оскільки зазначені органи також не наділені повноваженнями звертатися до господарського суду з позовами про стягнення в доход місцевого бюджету шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок

При цьому, господарський суд врахував позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" № 7 від 23.03.2012 р. з послідуючими змінами (надалі - постанова пленуму).

Абзацом 9 пункту 1 цієї постанови встановлено, що згідно з частиною другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутністьоргану, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Відповідно до пункту 3 постанови пленуму у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області, Світловодську районну державну адміністрацію та Кіровоградську обласну державну адміністрацію не уповноважено здійснювати функції держави в спірних правовідносинах шляхом подання відповідного позову, господарський суд, оцінюючи правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, вірно зробив висновок неправильним визначення прокурором цих позивачів у даній справі, тобто органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статі 81 Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції цілком правомірно залишив без розгляду позов Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Світловодської районної державної адміністрації та Кіровоградської обласної державної адміністрації

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про те, що суд першої інстанції, задовольняючи позов про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного і незаконного користування земельною ділянкою послався на п"б" ч. 1 ст. 211 та ч. 1,2 ст. 212 Земельного кодексу України, так як, на його думку, вказана норма закону забороняє таке відшкодування.

П.»б» ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Вироком Свіловодського міського районного суду Кіровоградської обл. у справі № 401/5337/14-К 1-КП/401/253/14 (а.с. 15-16) гр. Крутова Юрія Олександровича, який є директором приватного науково-виробничого підприємства «Техпромпроект», за самовільне використання земельної ділянки площею 5,1 га на території Павлівської сільської ради Світловодського району визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. (притягнуто до відповідальності).

Світловодський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся з позовом про стягнення з приватного науково-виробничого підприємства «Техпромпроект» на підставі ст. 1166 ЦК України шкоди в розмірі 81 126 грн.93 коп., завданої державі внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

Зважаючи на вище викладене, доводи скаржника, вказані в апеляційній скарзі, є безпідставними, а тому не можут слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства "Техпромпроект" м. Кременчук залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2015 р. у справі № 912/1062/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 06.07.2015 р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: О.С. Євстигнеєв

І.М.Кощеєв