Ухвала

від 02.07.2015 по справі 2а-1670/9337/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2015 р. м. Київ К/9991/27116/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, -

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Аварійна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 по справі № 2а-1670/9337/11

за позовом Дочірнього підприємства "Аварійна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2012 № 0001662202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 21 841,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 5 460,25 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу.

У касаційній скарзі Підприємство, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги вмотивовані по - перше, відсутністю права у контролюючого органу ухвалювати оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 09.04.2012 № 0001662202 за наслідками перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність, без наявності відповідного рішення суду, по - друге, вжиттям всіх заходів з метою відновлення втрачених первинних документів, а також надання контролюючому органу їх копій з метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Державна податкова інспекція у запереченні на касаційну скаргу Підприємства просить суд залишити останню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду, враховуючи клопотання про заміну відповідача на правонаступника згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", у відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну відповідача у справі - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області Державної податкової служби на його правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для ухвалення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішень стали підсумки проведеної державним податковим органом позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 по 01.04.2011, викладені у акті від 07.06.2011, про порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягало у формуванні Товариством податкового кредиту та валових витрат за неіснуючим фінансово - господарським операціям, що не підтверджені первинними документами (не надано для перевірки у зв'язку з їх втратою).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, погодився з висновками акта перевірки, на підставі якого було ухвалено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, про те, що формування позивачем податкового кредиту за вказаних у акті перевірки обставин є безпідставним, оскільки фактично у Підприємства а відсутні первинні документи, що підтверджують правомірність такого формування, а також позивачем, всупереч вимог законодавства, не було своєчасно повідомлено контролюючий орган про втрату таких документів та не вжито належних заходів для відновлення первинної документації.

Проте колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вказаними судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи зазначена позапланова виїзна перевірка Підприємства була проведена згідно із пп. 78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу контролюючого органу від 30.05.2011 № 2731 про проведення такої перевірки на виконання постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 26.04.2011 про призначення документальної перевірки Підприємства та направлення від 30.05.2011 № 2328/002328.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є буд - які фактичні дані, на підставі яких чуд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, перевірка позивача проводилась у період дії Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Проте судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що позапланова виїзна перевірка, за наслідками якої контролюючим органом було ухвалено оскаржуване у цій справі податкове повідомлення - рішення, була проведена на виконання постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 26.04.2011 відповідно до кримінально-процесуального закону, а тому висновки, викладені за результатами такої перевірки у акті від 07.06.2011 можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання лише з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Аварійна служба" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробит" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 по справі № 2а-1670/9337/11 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко