Ухвала

від 23.06.2015 по справі 815/2106/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Київ К/800/40037/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Мороза В.Ф.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Донця О.Є.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства "Кіб-Танс" до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство «Кіб-Транс» звернулося із позовом про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації від 4 квітня 2014 року № 500040001/2014/00052 та рішення щодо коригування митної вартості товарів від 4 квітня 2014 року № 5000/40001/2014/00000/9/2.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року, позов задоволено. Скасовано рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 5000/40001/2014/00000/9/2 від 04.04.2014 року. Скасовано картку відмови митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2014/00052 від 04.04.2014 року.

Рішення судів мотивовано тим, що позивачем надано належні документи на підтвердження заявленої митної вартості, а відповідачем не доведено недостовірність даних зазначених у наданих документах та необґрунтовано відкореговано митну вартість.

У касаційній скарзі митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На дану касаційну скаргу відповідача надійшло заперечення позивача, в якому він рішення судів попередніх інстанцій вважає таким, що прийняті із дотриманням норм матеріального та процесуального права, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Диомед-2005» та компанією «GUANGZHOU YASU TRAIDING CO.LTD» було укладено зовнішньоекономічний контракт №04/2012-3 від 11.01.2012 року щодо придбання товару (столовий посуд).

На підставі вищезазначеного договору товар було подано позивачем (декларант) до митного оформлення та задекларовано його митну вартість згідно із ст. 58 МК України за першим методом (за ціною договору), яка включає ціну товару та витрати на його транспортування. Крім того, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору декларантом було подано до митного оформлення додаткові документи.

З метою упевнитися в достовірності та точності вищенаведених документів митний орган, в порядку ч. 3 ст. 53 МК України, витребував у позивача додаткові документи.

За результатом розгляду поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення від 4 квітня 2014 року № 5000/40001/2014/00000/9/2 про коригування митної вартості товару, яким митну вартість було збільшено та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04 квітня 2014 року № 500040001/2014/00052.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною 2 вказаної статті визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому ч. 5 ст. 53 МК заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно ч. 3 ст. 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 МК передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2- 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК.

Митницею не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.

Крім того митницею не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Докази, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судами не встановлено.

Враховуючи вищезазначене суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що товариством подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 КАС України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Південної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець