Постанова

від 02.07.2015 по справі 910/807/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2015 р. Справа№ 910/807/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Ільєнок Т.В.

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 р. у справі № 910/807/15-г (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Приватне акціонерне товариство "Науково-виробничий

комплекс "Курс"

2. Публічне акціонерне товариство "Київський радіозавод"

про визнання незаконним та скасування рішення

за участю представників сторін:

прокуратури- Одуденко А.В. за посвідченням

відповідача- Тхорик С.М. за довіреністю

третьої особи 1-Бабіч О.І. за довіреністю

третьої особи 2-Заруднєв Є.О за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 17.04.2015 у справі № 910/807/15-г відмовлено Заступнику прокурора м. Києва у задоволенні позову до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Заступник прокурора міста Києва, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись порушенням норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Представники третіх осіб підтримали позицію відповідача, вважають рішення таким що не підлягає скасуванню.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 23.09.2014 р. Київською міською радою на ІІ сесії ІV скликання прийнято рішення №265/265 "Про передачу Приватному акціонерному товариству "Науково-виробничий комплекс "Курс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої будівлі на вул. Бориспільській, 9 (літера 8 цифра) у Дарницькому районі м. Києва, яким, зокрема, вирішено:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному акціонерному товариству "Науково-виробничий комплекс "Курс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої будівлі на вул. Бориспільській, 9 (літера 8 цифра) у Дарницькому районі м. Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, заява ДЦ №01016-000120880-014 від 24.09.2013 р., справа Д-5570);

- передати Приватному акціонерному товариству "Науково-виробничий комплекс "Курс" за умови виконання п. 3 цього рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,4629 га (кадастровий номер 8000000000:63:275:0004) для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої будівлі на вул. Бориспільській, 9 (літера 8 цифра) у Дарницькому районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва;

- Приватному акціонерному товариству "Науково-виробничий комплекс "Курс": виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України; у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконаного органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладання договору оренди земельної ділянки; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж, що знаходяться в межах земельної ділянки; виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 05.07.2013 р. №11468/0/12/19-13, Головного управління Держземагенства від 16.07.2013 р. №3004; у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України; питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку; питання пайової участі вирішувати відповідно до законодавства;

- визнати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 10.09.1968 р. №1519 "Про додатковий відвод земельної ділянки Київському радіозаводу в Дарницькому районі".

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Заступник прокурора звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення ради, мотивуючи вимоги тим, що оскаржуваним рішенням щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду Приватному акціонерному товариству "Науково-виробничий комплекс "Курс" для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничої будівлі на вул. Бориспільській, 9 (літера 8 (цифра)) у Дарницькому районі м. Києва порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охоронною земель, ефективного використання земельних ресурсів. Крім того, послався на порушення інтересів держави, у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення, за наслідками якого, як стверджує позивач, законний користувач - Публічне акціонерне товариство "Київський радіозавод" був позбавлений права користуватись земельною ділянкою.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що ПАТ "Київський радіозавод" не є правонаступником Ордена Трудового Червоного Прапора Київського радіозаводу та не було власником та/або користувачем спірної земельної ділянки. Спірна земельна ділянка не перебувала у власності чи користуванні як то Публічного акціонерного товариства "Київський радіозавод", так і будь-яких інших осіб, а відтак, за висновками суду, Київська міська рада діяла у відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України.

При цьому, суд зазначив, що з моменту з моменту прийняття рішення виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих №1519 від 10.09.1968 р. "Про додатковий відвід земельної ділянки Київському радіозаводу в Дарницькому районі" Ордена Трудового Червоного Прапора до моменту його скасування, 23.09.2014 р., документи, що підтверджували б оформлення права користування спірною земельною ділянкою у відповідності до законодавства, яке діяло в період дії рішення від 10.09.1968 р. до 23.09.2014 р. Відсутні, а тому посилання прокурора на постанову Вищого господарського суду України від 04.12.2014р. по справі №910/4293/13 суд вважає безпідставним в силу того, що позивачем не доведено факту виконання рішення від 10.09.1968 р. №1519 у спосіб передбачений земельним законодавством та не доведено факту отримання акту на постійне користування, що було встановлено в судовому рішенні №910/4293/13.

Заперечуючи проти рішення суду Заступник прокурора наполягає на позовних вимогах та звертає увагу на те, що саме з матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Курс» земельна ділянка надана за рахунок земель, відведених Київському радіозаводу , а судом не враховано, що без згоди попереднього землекористувача вилучення земельної ділянки неможливо. Крім того, третій особі 1 передано в користування земельну ділянку що перевішує в 2,6рази площу нерухомого майна без застосування конкурентних засад.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За змістом ст. 377 ЦК України, статей 120, 123, 124 ЗК України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 р. у справі N 3-51гс10).

Порядок передачі у власність юридичним особам земельних ділянок із земель державної або комунальної власності передбачений статтею 116 ЗК України.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві регулюється, зокрема, рішенням Київської міської ради №63/9120 від 28.02.2013 "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві"

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01.01.2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31.12.2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 3.12.2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. При переході права власності на будинок або його частину за договором довічного утримання до набувача переходило право на земельну ділянку, де вони розташовані, на умовах, на яких ця ділянка належала відчужувачу.

Статтею 92 ЗК передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (див. резолютивну частину Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005).

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою(постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Рішення про надання земельної ділянки в користування є складовою землевпорядної документації, згідно із положенням статті 123 Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій».

З огляду на викладене, оформлення та реєстрація правопосвідчувальних документів на земельну ділянку здійснюється з врахуванням вимог ст. 90 ЦК України, Законів України «Про землеустрій» і «Про оренду землі», постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», наказів Держкомзему від 04.05.99 N 43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» та від 22.06.2009 № 325 «Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою».

Додатково Державне агентство земельних ресурсів України від 01.08.2011р. у листі № 11562/17/11-11 зазначив, що зміни до документації із землеустрою, яка, відповідно до ст. 31 Закону України «Про землеустрій», вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року N 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються дійсними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. (аналогічна позиція ВГСУ у листі від 01.01.2010, постанові №04-06/15 від 02.02.10р.)

Як правильно зазначив місцевий господарський суд матеріалами справи не підтверджується оформлення Київським радіозаводом в Дарницькому районі" Ордена Трудового Червоного Прапора, додаткового відводу ділянки площею 0,5га під поширення території. Доказів того, що третя особа 2 є правонаступником Київським радіозаводом в Дарницькому районі" Ордена Трудового Червоного Прапора не має та спростовується поясненнями ПАТ «Київський радіозавод».

Відповідно до ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Проект землеустрою з відведення земельної ділянки на вул. Бориспільська, 9 (літера 8 (цифра)) погоджено та містить позитивні висновки викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 05.07.2013 р. №11468/0/12/19-13, Головного управління Держземагентства у м. Києві від 16.07.2013 р. №3004.

У матеріалах справи є Угода про розподіл та закріплення земельних ділянок ВО «Київський радіозавод» від 01.10.1997р. з якої вбачається, що, зокрема, Науково-технічний комплекс "Курс" створюваний на базі державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" відповідно до Постанови КМУ № 569 від 29.05.1996р. «Про реорганізацію державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"» та за ним закріплена прилегла територія 0,8975га.

З матеріалів справи випливає, що органи здійснюючі контроль за використанням земель, їх реєстрації, вказують на те, що спірна земельна ділянка у користуванні, володінні когось не перебуває, а враховуючи, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки не проведена, у Ради відсутні підстави для отримання згоди у користувача на вилучення або припинення права користування земельною ділянкою.

Крім того, слід зазначити, що з моменту прийняття рішення виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих №1519 від 10.09.1968 р. "Про додатковий відвід земельної ділянки Київському радіозаводу в Дарницькому районі" Ордена Трудового Червоного Прапора до моменту його скасування, 23.09.2014 р., документи, що підтверджували б оформлення права користування спірною земельною ділянкою у відповідності до законодавства, яке діяло в період дії рішення від 10.09.1968 р. до 23.09.2014 р. відсутні, а тому скасування рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №1519 від 10.09.1968 р. обумовлено відсутністю дій, направлених на його виконання більш ніж 40років.

Колегія суддів підтримує позицію господарського суду та звертає увагу прокуратури на те, що жодним нормативним актом, що регулює порядок передачі земельних ділянок у власність чи користування не визначено співвідношення площі майна та площі земельної ділянки, яка відводиться.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 17.04.2015 у справі 910/807/15-г - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

повний текст постанови підписаний 03.07.2015

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

Т.В. Ільєнок