Постанова

від 07.07.2015 по справі 923/861/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р.Справа № 923/861/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Лавриненко Л.В., Богатиря К.В.

(Склад судової колегії сформований на підставі розпорядження №233 від 06.07.2015 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2015)

секретар судового засідання : Мельник Ю.М.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.06.2015

у справі № 923/681/15

за заявою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області

до боржника ОСОБА_1 підприємця «Промислово - торгівельна фірма» «Георгій Победоносец»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.06.2015 заяву Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ДПІ) про порушення справи про банкрутство боржника ОСОБА_1 підприємця «Промислово - торгівельна фірма» «Георгій Победоносец» повернуто без розгляду.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що додані до заяви копії інкасових доручень не є доказами безспірності вимог кредитора та неспроможності боржника задовольнити вимоги кредитора на протязі більше трьох місяців після відкриття виконавчого провадження у розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ДПІ звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.06.2015 по справі № 923/861/15 та направити справу на новий розгляд.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що доказами в підтвердження безспірності грошових вимог кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 23.06.2015 апеляційну скаргу ДПІ прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.07.2015 об 10:30 год.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених статтею 104 ГПК України, підстав для скасування оскарженої ухвали суду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Частиною 3 ст. 10 Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника .

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно із ч. 7 даної статті, до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа; до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо, зокрема, заявник - кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеною частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області 03.06.2015 подала до господарського суду Одеської області заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 підприємця «Промислово - торгівельна фірма» «Георгій Победоносец».

В підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора до заяви додана постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2014 по справі №821/1853/14, якою позов ДПІ до відповідача ПП «Промислово - торгівельна фірма» «Георгій Победоносец» про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 15 715 727.24 грн. задоволено.

Повертаючи без розгляду подану заяву, суд першої інстанції, керувався приписами ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 15 Закону та виходив з того, що кредитором до заяви не подано доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором у розмірі. Визначеному ч. 3 ст. 10 Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, а саме копії виконавчого документа на примусове виконання рішення суду, постанови про відкриття виконавчого провадження.

Проте, з таким висновком колегія апеляційної інстанції не може погодитися, оскільки його зроблено без врахування спеціальних норм матеріального та процесуального права, котрі визначають порядок примусового виконання судового рішення про стягнення податкового боргу, і які підлягали застосуванню при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для прийняття до розгляду заяви податкового органу про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Так, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, яка передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається, натомість, реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами другим та третім п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та Податкового кодексу України дає підстави для правового висновку про те, що примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючи органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 95 Податкового кодексу України, частини третьої ст. 10, частини сьомої ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України «Про виконавче провадження». Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 по справі №920/629/14.

Необхідно зазначити, що перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 ст. 10 Закону починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає, що не надавши належної правової оцінки викладеним у заяві податкового органу доводам, стосовно відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення податкового боргу в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для повернення без розгляду заяви Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 підприємця «Промислово - торгівельна фірма» «Георгій Победоносец», через недодання до неї постанови органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог ініціюючого кредитора, у зв'язку з чим, прийнята ухвала господарського суду Одеської області від 04.06.2015 підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції на стадію прийняття заяви.

За таких обставин та виходячи з положень норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області підлягає частковому задоволенню, оскільки вимоги апеляційної скарги стосовно направлення справи на новий розгляд не належать до повноважень апеляційної інстанції відповідно до ст. 103 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 04.06.2015 по справі №923/861/15 - скасувати.

Справу №923/861/15 направити до господарського суду Херсонської області на стадію прийняття заяви.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Богатир К.В.