Рішення

від 09.07.2015 по справі 702/650/15-ц

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/702/207/15

Справа № 2/650/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2015 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Бурлаки М.В.,

із секретарем с/з ОСОБА_1,

за участі

представників позивача

ПрАТ «Райз-Максимко» ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача

ОСОБА_4 ОСОБА_5,

представника відповідача

ТОВ «ОСОБА_6 Терра» ОСОБА_7,

Представник третьої особи

Відділ реєстраційної служби

Монастирищенського РУЮ не з»явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПрАТ «Райз-Максимко» до ОСОБА_4, ТОВ «ОСОБА_6 Терра», третьої особи - реєстраційної служби Монастирищенського РУЮ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренді землі, визнання поновленим договору оренди землі, зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, зобов'язання реєстраційної служби Монастирищенського РУЮ здійснити державну реєстрацію додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

Позивач 18 травня 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третьої особи - реєстраційної служби Монастирищенського РУЮ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору оренді землі, визнання поновленим договору оренди землі, зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, зобов'язання реєстраційної служби Монастирищенського РУЮ здійснити державну реєстрацію додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

Ухвалою суду від 16 червня 2015 року до розгляду справи в якості другого відповідача залучено ТОВ «ОСОБА_6 Терра»,

Підставою своїх позовних вимог позивач вважає те, що 9 липня 2009 року між ЗАТ «Райз-Максимко» (перейменоване на ПрАТ «Райз-Максимко» згідно ЗаконуУкраїни «Про акціонерні товариства» і протоколу № 10 від 12.07.2010 р. (наділ - орендар/позивач) та ОСОБА_4 (надалі - орендодавець/відповідач) було укладено договір оренди землі, за яким передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,26 га за кадастровим номером 7123455500:03:001:0719 (надалі - Договір/Договір оренди землі).

Даний Договір був зареєстрований у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК» 16.03.2010 р. за № 041079100111.

Відповідно до п.8 Договору оренди землі, договір укладено на 5 (п'ять) років.

Згідно з п.43 Договору оренди землі, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Строк і термін можуть визначатись актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За загальним правилом, строк починається з наступного дня після календарної дати або з настанням події, якими визначено його початок. Оскільки, Договором була визначена така подія, як дата державної реєстрації, то строк його дії розпочався з наступного дня після державної реєстрації Договору оренди землі, тобто з 17.03.2010 року.

Згідно з п. 37 Договору оренди земельної ділянки та ст. 31 ЗУ «Про оренду землі», дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, при цьому строк, що обчислюється роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку.

Згідно п. 8 Договору оренди після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити про намір продовжити його дію.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий у строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі не досягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. »

03 лютого 2015 року відповідач під розписку отримав від позивача лист-повідомлення про поновлення Договору оренди землі з доданим до нього проектом додаткової угоди (у двох екземплярах).

У місячний термін з моменту вручення відповідачеві листа-повідомлення відповіді на нього позивач не отримав, підписаної додаткової угоди про поновлення договору оренди відповідач йому не надіслав, вимог про повернення орендованої земельної ділянки, повідомлень про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду іншому орендареві, скарг або повідомлень про порушення чи неналежне виконання орендарем умов договору оренди землі, тощо від відповідача позивачеві не надходило.

Позивач який є сумлінним орендарем, що належним чином виконував умови Договору оренди землі, після закінчення строку його дії (тобто, після 16.03.2015 року) продовжив користуватися земельною ділянкою, здійснював її обробіток та засіяв її зерновими. При цьому, листа-повідомлення орендодавця «про заперечення у поновленні договору оренди землі» позивач протягом 1 (одного) місяця після закінчення строку Договору не отримував.

Врахувавши вище зазначене, позивач, дійшов висновку про те, що у відповідності до імперативної норми, яку містить частина 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Проте, 12 березня 2015 року відповідач уклав договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 7123455500:03:001:0719) з іншим товариством - ТОВ «ОСОБА_6 Терра», та як стало відомо позивачеві із усної розмови з представниками цього товариства, реєстраційною службою Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області було зареєстровано право оренди на підставі цього договору.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди згідно статті 15 вказаного вище Закону є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) та строк дії договору оренди.

Ст. 627 ЦК встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні змісту такого договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК умови договору поділяються на такі, що визначені на розсуд сторін і узгоджені ними, і такі, що є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та умовами Договору оренди сумлінному орендареві надано та гарантовано, переважне перед іншими, право на поновлення договору оренди на новий строк.

Норми ст. 33 Закону України «Про оренду землі» повною мірою узгоджуються із загальними нормами, які містяться у частині першій статті 777 ЦК України, якою законодавець закріпив переважне право наймача, що належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права; а також зі статтею 764 ЦК України, що передбачає таку правову конструкцію, як поновленнія договору найму шляхом автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Верховний Суд України у своїй постанові, ухваленій на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14, зробив правовий висновок про те, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» об'єднує два випадки пролонгації договору оренди:

«Зокрема, у частині першій статті 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2 -5 цієї статті). Таким чином для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те. що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

-з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

-у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

-укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб»

Позивач вважає, що його переважне право на поновлення Договору оренди, надане йому Договором та законом, було порушене відповідачем в наслідок не укладення із позивачем додаткової угоди про поновлення Договору оренди та укладення із іншим орендарем договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 7123455500:03:001:0719.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі № 6-55цс15 (Постанова від 15.04.2015 року) «...вразі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України.»

Керуючись ст. ст. 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 13, 15, 31 ЗУ «Про оренду землі», ЦК України, ст. З, ст.ст. 12-15, п.2 ч. 2 ст. ст. 16, ст. 20, 777 ЦК України; статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України,

ПРОСЯТЬ:

1.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7123455500:03:001:0719), укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «ОСОБА_6 Терра» 12 березня 2015 року;

2.Скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 7123455500:03:001:0719), зареєстроване Реєстраційною службою Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області на підставі договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7123455500:03:001:0719) від 12 березня 2015 року.

3.Визнати поновленим договір оренди землі від 09 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 і попереднім орендарем - ПрАТ «Райз-Максимко», та зареєстрований у Монастирищенському районному відділіЧРФ ДП«Центр ДЗК» 16.03.2010р. за№041079100111.

4.Зобов'язати ОСОБА_4 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09 липня 2009 року, укладеного між нею і ПрАТ «Райз-Максимко» та зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК» 16.03.2010 р. за№ 041079100111.

5.Зобов'язати Реєстраційну службу Монастирищенського районного управління юстиції здійснити державну реєстрацію додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09 липня 2009 року, укладеного між ОСОБА_4 і ПрАТ «Райз-Максимко» та зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК» 16.03.2010 р. за№ 041079100111.

Відповідач ТОВ «ОСОБА_6 Терра», керуючись статтею 128 ЦПК України, звернувся до суду з письмовими запереченнями на позов та вважає, що:

Підписання і реєстрація договору оренди землі були вчинені відповідно до вимог законодавства.

Питання про поновлення договору з позивачем є недоречним, так як ОСОБА_4 ще 29.05.2014 р. листом (додаток 1) повідомила позивача про небажання його поновлювати на новий строк. І цей лист позивач отримав 04.06.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення, чеком і описом (додаток 2).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги та їх обгрунтування, викладені в позовній заяві, підтримали повністю та пояснили суду, що згідно Закону позивач має переважне право на укладення договору оренди землі, оскільки всі вимоги договору оренди землі від 9 липня 2009 року виконував добросовісно, від орендодавця не надходили жодних нарікань щодо повноти та строків сплати орендної плати, орендодавця у визначені Законом строки повідомлено про наміри продовжити строк оренди землі, надано примірники проектів додаткової угоди. Відповідач всупереч вимогам Закону у місячний термін з дня отримання листа-повідомлення будь-якої відповіді орендарю не надав, своїх зауважень до проекту додаткової угоди не висловив, тому у них були всі законні підстави вважати, що дію договору оренди землі від 9 липня 2009 року пролонговано. Просить позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 позов визнав у повному обсязі, надав оригінали листа-повідомлення ПрАТ «Райз-Максимко» на ім»я ОСОБА_4 від 3 лютого 2015 року про поновлення договору оренди землі, оригінали додаткової угоди з підписами ОСОБА_4 та пояснив суду, що він є сином ОСОБА_4, у власності якої є земельна ділянка. У 2009 році мати уклала договір оренди землі з ТОВ «Райз-Максимко». У 2014 році вона дійсно повідомила дане товариство про те, що не має наміру продовжувати з ними співпрацю і не хоче продовжувати договір оренди землі. У лютому місяці 2015 року представниками ПрАТ «Райз-Максимко» матері було вручено лист - повідомлення про поновлення договору оренди землі, а також було додано проекти додаткової угоди з новими умовами. Мати погодилась на запропоновані умови. Чому вона не повідомила про це представників ПрАТ не знає. Як йому стало відомо пізніше, у березні місяці 2015 року мати уклала договір оренди землі з ТОВ «ОСОБА_6 Терра». При укладанні вказаного договору мати не повідомила представників ТОВ про намір укласти договір оренди землі з ПрАТ «Райз-Максимко». На даний час він уповноважений матір»ю визнати договір оренди землі між нею та ТОВ «ОСОБА_6 Терра» недійсним, оскільки умови запропоновані ПрАТ «Райз-Мансимко» вигідніші, ніж запропоновані ТОВ «ОСОБА_6 Терра», про що було вказано у проекті додаткової угоди. На даний час мати має намір продовжити договір оренди землі з ПрАТ «Райз-Максимко». Він отримував за матір у орендаря орендну плату у грошовому виразі і в натурі. Умови та строки оплати орендарем не порушувались, тому будь-яких претензій до орендаря - ПрАТ «Райз-Максимко» не має.

Представник відповідача ТОВ «ОСОБА_6 Терра» - ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав, повністю підтримав заперечення, які надав суду 30 червня 2015 року, крім того, пояснив суду, що позивачем не надано додаткової угоди про продовження договору оренди землі, не визначено істотні умови договору та не надано доказів належної оплати за оренду землі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи. Суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення і виходить з наступного:

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Судом установлено, що 9 липня 2009 року між ТОВ «Райз-Максимко», переіменованому вподальшому у ПрАТ «Райз-Максимко» та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Монастирищенському районному відділенні ЧРФ ДП «Центр ДЗК» 16 березня 2010 року за № 041079100111.

Частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до статей 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування виділеною земельною ділянкою, належне виконання своїх обов'язків за договором; відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; укладення додаткової угоди про поновлення договорів оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, буде передусім при укладенні договору оренди:

-з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

-у разі укладення з новим орендарем договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

-у разі укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Виходячи з положень статті 11 ЦК України, статті 2 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких права й обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, а також із частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» , слід дійти висновку про те, що направлення відповідачем до закінчення строку дії договору оренди повідомлення про відсутність у нього, як власника земельної ділянки, наміру поновлювати договір оренди на новий строк після закінчення терміну дії попереднього договору з проханням після закінчення терміну дії договору не проводити посівні роботи, залишивши земельну ділянку в належному стані, не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін у і розумінні статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (справа № 6-3цс15), 18 березня 2015 року (справа № 6-4цс15) та 25 лютого 2015 року (справа № 6-10 цс15)які є обов'язковими для судів в силу ст. 360-7 ЦПК України.

В судовому засідання достовірно встановлено, що позивачем дотримано всі вимоги статті 33 ЗУ «Про оренду землі» щодо поновлення договору оренди землі, що вбачається із листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі та тексту додаткової угоди від 3 лютого 2015 року, наданого суду представником відповідача - ОСОБА_5

Суд вважає, що позивачем дотримано і строки повідомлення орендодавця про наміри продовжити договір оренди землі, оскільки строк договору оренди землі закінчувався 16 березня 2015 року і до закінчення договору оренди земельна ділянка знаходилась у користування позивача.

Вказаним листом-повідомленням орендарю також було зроблено пропозицію внести зміни до умов Договору оренди землі та направити власний проект додаткової угоди орендарю.

Всупереч вимогам Закону орендодавець у місячний термін не направив орендарю свої пропозицію щодо умов договору, або повідомлення про відмову у продовженні договору оренди землі, з чого суд робить висновок про те, що орендодавець погодився на умови договору, запропоновані орендарем, а відсутність заперечення орендодавця про припинення договору оренди дає орендарю переважне право на поновлення існуючого договору оренди землі, тим більше, що представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 надано оригінали додаткової угоди з підписами ОСОБА_4, що свідчить про її згоду на поновлення договору оренди землі.

Поясненнями представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 спростовуються заперечення представника відповідача ТОВ «ОСОБА_6 Терра» про неналежне виконання позивачем умов договору оренди землі в частині належної сплати орендної плати. Суд вважає, що обов'язок доказування неналежної сплати орендної плати за договором оренди землі, в разі якщо таке має місце, повністю лежить на орендодавцю.

Аналіз договору оренди землі, укладеного між відповідачами у справі - ОСОБА_4 та ТОВ «ОСОБА_6 Терра» від 12 березня 2015 року та додаткової угоди між ПрАТ «Райз-Максимко» від 3 лютого 2015 року дає суду право зробити висновок, що позивач у справі ПрАТ «Райз-Максимко» пропонував орендодавцю ОСОБА_4 кращі умови оренди землі, оскільки ТОВ «ОСОБА_6 Терра» уклало договір оренди землі зі сплатою 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час, коли позивач у справі - ПрАТ «Райз-Максимко» пропонував орендодавцю орендну плату у розмірі 5 % нормативної грошової оцінки землі, тому і з цих підстав позивач у справі мав переважне право на поновлення договору оренди землі.

Ще однією підставою неможливості переважного права на поновлення договору оренди землі з попереднім орендарем є укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Відповідачі в судовому засіданні не довели факту, що відповідач у справі - ОСОБА_4 зверталась до позивача у справі - ПрАТ «Райз-Максимко» із заявою про бажання використовувати належну їй земельну ділянку для власних потреб, отже і з цих підстав позов підлягає задоволенню.

Суд не може прийняти твердження представника відповідача у справі ТОВ «ОСОБА_6 Терра» і відмовити у задоволенні позову з підстав відсутності істотних умов договору, оскільки всі істотні умови договору між ПрАТ «Райз-Максимко» і ОСОБА_4 викладені у договорі оренді землі від 9 липня 2009 року, а додатковою угодою від 3 лютого 2015 року оговорено зміни до істотних умов договору оренди землі.

В судовому засіданні встановлено, що договір оренди земельної ділянки між ТОВ «ОСОБА_6 Терра» та ОСОБА_4 був зареєстрований в реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області ( рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20133411 від 19 березня 2015 року).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Оскільки судом встановлено, що в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, то він є укладеними, а отже - оспорюваними та за рішенням суду може бути визнаний недійсним. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-99 цс13 від 18.09.2013 року, яка є обов'язковою для судів в силу ст. 360-7 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 13, 15, 31,33 ЗУ «Про оренду землі», ст. ст. З, 11-15, 16, 20, 319, 626-627, 792, 777 ЦК України; правовими позиціями у постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (справа № 6-3цс15), 18 березня 2015 року (справа № 6-4цс15) та 25 лютого 2015 року (справа № 6-10 цс15), статтями 3-5, 11, 15, 31 3, 60, 61, 209, 212-218, 291-296, 360-7 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

1.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7123455500:03:001:0719), укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «ОСОБА_6 Терра» 12 березня 2015 року,

2.Скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 7123455500:03:001:0719), зареєстроване Реєстраційною службою Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області на підставі договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7123455500:03:001:0719) від 12 березня 2015 року.

3.Визнати поновленим договір оренди землі від 09 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 і попереднім орендарем - ПрАТ «Райз-Максимко», зареєстрований у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП«Центр ДЗК» 16.03.2010 року за№041079100111.

4.Зобов'язати ОСОБА_4 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09 липня 2009 року, укладеного між нею і ПрАТ «Райз-Максимко» та зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК» 16.03.2010 року за № 041079100111.

5.Зобов'язати Реєстраційну службу Монастирищенського районного управління юстиції здійснити державну реєстрацію додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09 липня 2009 року, укладеного між ОСОБА_4 і ПрАТ «Райз-Максимко» та зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК» 16.03.2010 року за № 041079100111.

Рішення протягом 10 днів з дня його проголошення (вручення) може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 9 липня 2015 року.

Суддя М.В. Бурлака