Рішення

від 10.08.2011 по справі 5023/4333/11 (н.р. 53/257-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р. Справа № 5023/4333/11 (н.р. 53/257-10)

вх. № 4333/11 (н.р. 8471/1-53)

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за наказом № 12/1-ок від 22.07.2010 р.; ОСОБА_2, за довіреністю № 255 від 20.06.2011р.; ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 04.04.2011р.

позивача - відповідача - не з"явився.

3-ої особи 1 - ОСОБА_4, за довіреністю № 01-44/206 від 17.01.2011р.;

3-ої особи 2 - не з"явився

прокурор - Богінський О.В. за наказом № 1248 к від 04.08.2011 р.

розглянувши справу за позовом

ОСОБА_5 закладу "Школа вищої спортивної майстерності" м. Харків

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління майном комунальної власності Харківської обласної державної адмінстрації, м. Харків;

до

Закритого акціонерного товариства "Барвінок", м. Харків

про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна

за участю прокуратури Дзержинського району м. Харкова

ВСТАНОВИВ:

23.09.2010р. позивач ОСОБА_5 заклад "Школа вищої спортивної майстерності", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача ЗАТ "Барвінок", про розірвання договору оренди від 16.09.1993 року та зобов'язання звільнити та повернути орендоване майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го та 2-го поверху за адресою: м. Харків, вул. Динамівська,5-А загальною площею 281,25 кв.м. орендодавцю. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст.193, 202 ГК України, ст.ст. 599, 526, 610, 651 ЦК України. Позивач стверджує, що відповідач на протязі 9 місяців не виконує прийняті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати за одержане в оренду комунальне майно.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2010р. залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. у справі №53/257-10 позов задоволено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2011р. у справі №53/257-10 вказані рішення і постанова скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи позивач підтримує позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі, вказуючи, втім, що вимога про звільнення та повернення спірних приміщень позивачем вже виконана в порядку виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2010р. у справі №53/257-10.

Прокурор Дзержинського району м. Харкова, котрий вступив у справу за власною заявою і був допущений до участі у справі ухвалою господарського суду від 19.10.2010р. підтримує позовні вимоги, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Прокурор стверджує, що в даному разі порушуються інтереси держави, адже відповідач користується комунальним майном не сплачуючи при цьому належну орендну плату.

Харківська обласна державна адміністрація (залучена до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ухвалою суду від 19.10.2010р.) у своїх письмових поясненнях (т.ІV а.с. 8, т.V а.с. 1-4) підтримує позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову.

Управління майном комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації (залучена до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ухвалою суду від 10.11.2010р.) під час нового розгляду справи правом на участь представника у судових засіданнях не скористалося, причину неявки не повідомило, витребуваних судом документів не надало. Про дату, час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвал про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень.

Відповідач заперечує проти позовних вимог. Представник відповідача в судових засіданнях, в котрих він брав участь, стверджує, що відповідачем належним чином виконуються обов'язки по сплаті орендної плати, а заборгованість нарахована позивачем помилково - внаслідок безпідставного збільшення розміру орендної плати на індекс інфляції.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

На підставі договору № 77 від 21.03.2003 управління майном комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації на підставі спільного наказу управління з питань фізичної культури, спорту та туризму і управління майном комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації від 20.12.2002 № 776/13 закріпило за школою вищої спортивної майстерності (позивач) на праві оперативного управління нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 5-А, згідно акту приймання-передачі (додаток № 1) та переліку майна (додаток №2).

16.09.1993 року між позивачем та ТОВ В«БарвінокВ» (правопопередником відповідача) було укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н строком до 16.09.2023 року з додатковими угодами від 31.05.2000р., 01.06.2000р., 16.09.2003р. та 01.01.2005р.

Відповідно до спірного договору оренди нежитлового приміщення від 16.09.1993р. №б/н та додаткової угоди до нього від 31.05.2000 року позивач передав відповідачу у довгострокове платне користування нежитлові приміщення 1-го та 2-го поверху за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 5-А, загальною площею 281,25 кв.м., що знаходиться на балансі ОСОБА_5 закладу школи вищої спортивної майстерності, що підтверджується копіями актів про передачу в оренду нежитлових приміщень.

Відповідач, в свою чергу зобов'язався прийняти вищевказані нежитлові приміщення та здійснювати оплату за користування вищевказаними нежитловими приміщеннями відповідно до Договору та додаткових угод до нього.

Розмір орендної плати визначений п.3.1. договору оренди нежитлового приміщення від 16.09.1993р. №б/н в редакції додаткової угоди від 01.06.2000р. №1 (т.І а.с. 33) в сумі 1.564,99 грн. на місяць. Строк оплати, встановлений згідно тієї самої додаткової угоди, - не пізніше 15 числа наступного місяця.

При цьому в тексті додаткової угоди додаткової угоди від 01.06.2000р. №1 та в додатках до неї (т.І а.с.34, 35) сторони узгодили, що розмір орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 16.09.1993р. №б/н визначається згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. ПКМУ від 04.10.1995р. №786 із змінами та доповненнями.

На підставі викладеного позивачем за період з 01.01.2009р. по 21.09.2010р. відповідачеві була нарахована до сплати сума орендної плати 92.399,02 грн. Відповідачем з неї сплачено 48.009,42 грн. Заборгованість, за підрахунками позивача, становить 44.389,60 грн. (т.V а.с.17-19).

На думку позивача, такі обставини свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і вони стали підставою для звернення за їх захистом у судовому порядку.

Крім того, вже після порушення провадження у даній справі (27.09.2010р.) позивачем відповідачеві було надіслано лист від 06.06.2011р. №243/1 про відмову від договору оренди нежитлового приміщення від 16.09.1993р. №б/н (т.V а.с.67). Факт одержання листа директором відповідача ПАТ «Барвінок» ОСОБА_6 підтверджується його особистим підписом під словом «отримав» на цьому листі та визнається представником відповідача в судових засіданнях.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З урахуванням зазначених правових норм та встановлених матеріалами справи обставин справи суд приходить до висновку про те, що заборгованість відповідача за договором оренди нежитлового приміщення від 16.09.1993р. №б/н підтверджена матеріалами справи у розмірі визначеному позивачем 44.389,60 грн. станом на 21.09.2010р.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин (доказів оплати заборгованості) не надав.

Суд критично оцінює твердження відповідача про неможливість коригування суми орендної плати за спірним договором на індекс інфляції. При цьому суд виходить з такого. По-перше, сторонами, у додатковій угоді від 01.06.2000р. №1 прямо визначено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. ПКМУ від 04.10.1995р. №786 та на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14.04.2000р. №346. Положеннями п.13 названої Методики розрахунку плати за оренду державного майна визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. По-друге, з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач протягом певного часу (березень-липень 2009р.) сплачував орендну плату із застосуванням індексу інфляції, чим підтвердив факт виникнення відповідного зобов'язання. Так у зв'язку із добровільною сплатою постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 25.02.2010р. у справі №13/170 було припинено провадження у справі в частині стягнення відповідної суми орендної плати на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК у зв'язку з відсутністю предмету спору внаслідок добровільного погашення цієї суми боргу відповідачем (т.V а.с. 139-140).

Посилання відповідача на факт проведення ним ремонту (т.V а.с. 114-131) в орендованому приміщенні як на підставу для зменшення суми орендної плати на вартість ремонту суд також залишає без уваги. Відповідно ч.3 ст.788 ЦК України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Проте, відповідачем не надано доказів того, що цей ремонт, його вартісні та кількісні показники були узгоджені ним з орендодавцем.

Є юридично неспроможними посилання відповідача на неможливість припинення позивачем спірного договору оренди на підставі ч.1 ст. 782 ЦК України, мотивовані тим, що він, відповідач, частково сплачував орендну плату протягом трьохмісячного періоду, що передував відмові від договору (06.06.2011р.). По-перше, такі твердження відповідача не підтверджені документально - відповідачем не надано доказів сплати (хоча б часткової) орендної плати протягом даного періоду. Натомість з наданих самим відповідачем проектів акту звірки, розрахунків заборгованості (т.V а.с. 48-50, 112, 113), виписки про рух коштів на поточному рахунку (т.V а.с. 33-44) вбачається, що платежі ним припинені в грудні 2010р., тобто більше ніж три місяці до дати відмови від договору (06.06.2011р.). По-друге, часткове погашення заборгованості (навіть, якщо б воно мало місце) не тягне неможливості застосування до спірних правовідносин положень ст. 782 ЦК України, адже це суперечило б засадам добросовісності, справедливості і розумності цивільного законодавства (ст.3 ЦК України). Так, зі змісту ст.782 ЦК України випливає, що право наймодавця на відмову від договору найму є способом захисту його прав від недобросовісного наймача, котрий порушує прийняті на себе зобов'язання і, відповідно, права наймодавця. При цьому суд враховує, що згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто, з точки зору наведених норм Закону для виникнення у наймача права на відмову від договору не має значення, яке саме порушення допустив наймач - повне невиконання зобов'язань по сплаті плати за користування річчю, чи неналежне виконання, сплативши лише частину плати і заборгувавши решту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач дійсно протягом більш ніж три місяці порушував свої обов'язки по сплаті орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 16.09.1993р. №б/н внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 44.389,60 грн., а відтак позивач правомірно скористався своїм правом на відмову від договору в порядку ст. 782 ЦК України. Це в свою чергу означає що договір припинив свою дію з моменту одержання відповідачем листа від 06.06.2011р. №243/1 про відмову від договору.

Оскільки припинення дії договору оренди відбулося після порушення провадження у справі (27.09.200р.) такі обставини означають, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Додатково до викладеного про відсутність предмету спору в цій частині свідчить про те, що сторони прямо визначили що вони вважають спірний договір розірваним в акті приймання передачі орендованого нежитлового приміщення від 31.03.2011р. (т.ІV а.с. 10)

Стовно решти позовних вимог (про зобов'язання звільнити приміщення та повернути їх позивачеві) суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» також передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Таким чином після припинення дії договору оренди нежитлового приміщення від 16.09.1993р. №б/н у відповідача виник обов'язок по вчиненню відповідних дій - звільненню приміщення та поверненню їх позивачеві.

За таких обставин позов у цій частині підлягає задоволенню. Проте, враховуючи, що обов'язок по звільненню та поверненню спірних приміщень позивачем вже виконаний в порядку виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2010р. у справі №53/257-10 (т.ІV а.с. 10) підстави для примусового виконання цього обов'язку відсутні. У зв'язку з цим підстав для видачі наказу суду на примусове виконання рішення в даній частині немає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України і покладає їх на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі , ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 526, 610, 651, 782 ЦК України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Зобов'язати Акціонерне товариство В«БарвінокВ» (61023, м. Харків, вул. Динамівська, 5-А код: 21191470) звільнити нежитлові приміщення 1-го та 2-го поверху за адресою: м. Харків, вул.Динамівська, 5-А, загальною площею 281,25 кв.м., та повернути їх ОСОБА_5 закладу школа вищої спортивної майстерності (61023, м. Харків, вул. Динамівська,5-А, код: 02928373) за двостороннім актом приймання - передачі.

Наказ не видавати.

Стягнути з Акціоненого товариства В«БарвінокВ» (61023, м. Харків, вул. Динамівська, 5-А код: 21191470) на користь ОСОБА_5 закладу школа вищої спортивної майстерності (61023, м. Харків, вул. Динамівська, 5-А, код: 02928373) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 16.09.1993р. №б/н провадження у справі припинити.

Суддя Бринцев О.В.

/Справа №5023/4333/11

Повний текст рішення підписано 12.08.2011р./