Постанова

від 02.07.2015 по справі 910/3373/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2015 р. Справа№ 910/3373/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Корнійчук М.О.-представник;

Від відповідача:Макарова Н.Ю.- представник;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Мост-Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015

у справі № 910/3373/15-г (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг"

до Приватного акціонерного товариства "Мост-Інвест"

про повернення предмета оперативного лізингу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Мост-Інвест" про повернення предмета оперативного лізингу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 позов задоволено повністю.

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Мост-Інвест" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" предмет лізингу за договором оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.03.2011, а саме: кран баштовий YANGONG FO/23B № 2007Е264В196, 2007 року випуску, з доставкою за адресою: м. київ, вул. Марини Раскової, 23.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Мост-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Мост-Інвест" у справі №910/3373/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 поновлено Приватному акціонерному товариству "Мост-Інвест" строк на апеляційне оскарження, прийнято їх апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 02.07.2015.

02.07.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ «МОСТ-ІНВЕСТ» надійшло клопотання про перенесення розгляду судової справи та надання часу для примирення сторін.

З приводу вказаного клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Однак, це є правом суду, а не обов'язком, при цьому суд враховує вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що чинним законодавством не передбачено надання часу на примирення на стадії апеляційного провадження, враховуючи пояснення представників сторін, наданих в судовому засіданні, відсутність в зазначеному клопотанні обґрунтованих доводів щодо неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" (лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством "Мост-Інвест", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Мост-Інвест", (лізингоодержувач) укладено договір оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2, відповідно до умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу в оперативний лізинг - тимчасове платне користування кран баштовий YANGONG FO/23B № 2007Е264В196, 2007 року випуску, що не був у користуванні (предмет лізингу), з метою здійснення останнім підприємницької діяльності, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу, своєчасно та в повному обсязі сплачує лізингові платежі за користування предметом лізингу та повертає його лізингодавцю після закінчення строку лізингу в порядку, передбаченому договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору предмет лізингу залишається власністю лізингодавця і обліковується на його балансі протягом всього строку дії цього договору.

Предмет лізингу передається у заставу банку-кредитору в забезпечення кредиту, залученого лізингодавцем для придбання цього предмета лізингу (пункт 1.3. договору).

У відповідності до пункту 2.4. договору строк лізингу за цим договором становить 36 місяців від дня підписання акту приймання-передачі предмета лізингу.

Пунктом 8.1 договору визначені обов'язки лізингоодержувача, відповідно до яких останній зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі згідно з графіком, штрафні санкції за несвоєчасну сплату лізингових платежів, а також протягом трьох днів після отримання вимоги від лізингодавця інформувати його про стан, характер, використання та місцезнаходження предмета лізингу.

Так, на виконання умов укладеного договору оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.06.2011 позивачем було передано відповідачу в лізинг кран баштовий YANGONG FO/23B № 2007Е264В196, 2007 року випуску, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 04.08.2011, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать про те,що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про надання інформації про стан, характер, використання та місцезнаходження предмета лізингу, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до пункту 10.1. договору після закінчення дії даного договору, лізингоодержувач повертає предмет лізингу лізингодавцеві у придатному для подальшого користування стані з урахуванням звичайного зносу, за адресою вказаною лізингодавцем, в межах м. Києва.

Положенням пункту 10.2. договору передбачено, що повернення предмета лізингу відбувається за актом приймання-передачі, аналогічним тому, що складався при передачі предмета лізингу, що передається у лізинг, від лізингодавця лізингоодержувачу.

Згідно з пунктом 10.3 договору лізингодавець має право у межах строку дії договору на дострокове повернення предмету лізингу, зокрема, у випадку несплати лізингоодержувачем лізингових платежів протягом двох чергових строків.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.06.2011 з оплати лізингових платежів, 30.03.2013 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 1 від 30.03.2015 про повернення предмету лізингу, що підтверджується фіскальним чеком № 2364 від 30.03.2015 та опису вкладення у цінний лист від 30.03.2015.

Разом з тим, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати лізингових платежів з 31.01.2013, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед лізингодавцем у розмірі 459 970 грн 01 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати лізингових платежів на суму 459 970 грн 01 коп.

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Даний правочин за своєю правовою природою є договором оперативного лізингу.

Статтею 806 Цивільного кодексу України унормовано,що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З огляду на вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, та беручи до уваги, що відповідач обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, належним чином не спростував, доказів належного виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором суду не надав, вимоги позивача про повернення предмета оперативного лізингу (баштовий кран) за договором оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.03.2011, а саме крану баштового YANGONG FO/23B № 2007Е264В196, 2007 року випуску, визнаються колегією суддів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо відступлення права вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" за договором оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.03.2011 Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Столиця", не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Так, 30.06.2011 між Ганич Ярославом Володимировичем (поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" (лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством "Мост-Інвест" укладено додаток № 5 до договору оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.03.2011, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед лізингодавцем за виконання всіх зобов'язань за договором оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.03.2011, згідно графіку сплати лізингових платежів. Як вбачається повідомлення про відступлення , яке міститься в матеріалах справи, дане повідомлення адресоване Ганичу Ярославу Володимировичу, тобто поручителю за договором оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.03.2011, та стосується лише прав та обов'язків Ганича Ярослава Володимировича за договором оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.03.2011 та ніяким чином не впливає виконання обов'язків Приватним акціонерним товариством "Мост-Інвест" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" за договором оперативного лізингу № 30-06/11-ОЛ2 від 30.03.2011.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, задовольняючи позов, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Мост-Інвест" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 у справі № 910/3373/15-г залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3373/15-г повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко