Постанова

від 06.07.2015 по справі 910/22680/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р. Справа№ 910/22680/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Сухового В.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання Данилік Л.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги №А-22 від 25.02.2015 року комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року

у справі №910/22680/14 (суддя - Отрош І.М.)

за позовом комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп»

про стягнення 14 923,30 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Сидоришина Т.Г., довіреність №15 від 17.03.2015 року;

від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» (позивач у справі) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (відповідач у справі) про стягнення 14 923,30 грн (а.с. 6-10 том 1).

В обґрунтування позовних вимог, комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» посилалось на порушення відповідачем умов договору №1.1-166.11 від 30.12.2011 року про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування, а саме на несплату послуг за користування паркомісцями в серпні-грудні 2013 року, а тому позивач просив стягнути із відповідача 14000,00 грн боргу, 331,10 грн - 3 % річних та 592,20 грн пені, а всього - 14 923,30 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року у справі №910/22680/14 позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» на користь комунального підприємства «Київтранспарксервіс» 2 986,67 грн боргу, 189,42 грн пені, 85,20-грн 3 % річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 399, 27 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про внесення зміни до Правил паркування транспортних засобів» від 14.08.2013 №583 та набрання нею чинності, з 03.09.2013 року припилися зобов'язання сторін, які виникли на підставі укладеного договору (а.с. 93-101 том 1).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», 26.02.2015 року надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року апеляційну скаргу комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року у справі №910/22680/14 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 22.06.2015 року.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 22.06.2015 року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено 06.07.2015 року.

У судовому засіданні 06.07.2015 року представник апелянта підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

У судове засідання 06.07.2015 року представник відповідача у справі не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Згідно з п. 3 Рішення Київської міської ради «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» від 26.06.2007 року №930/1591 комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» є єдиним оператором з паркування транспортних засобів, яке займається стягненням паркувального збору та виготовленням єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

30.12.2011 року між комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (сторона 1 за договором, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (сторона 2 за договором, відповідач у справі) укладено договір № 1.1-166.11 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування (а.с. 16-18 том 1), відповідно до п. 1.1. якого позивач надає відповідачу в експлуатацію 8 (вісім) фіксованих місць для щоденного паркування автотранспортних засобів за адресою: Шевченківський р-н, бульвар Т. Шевченка, 2/54 (об'єкт).

27.06.2012 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 (а.с. 19 том 1), якою сторони погодили викласти п. 3.1 договору в наступній редакції: сторона 1 (позивач у справі) надає стороні 2 (відповідачу) в експлуатацію 4 (чотири) фіксованих місця для паркування автотранспортних засобів за тарифом 700 грн. 00 коп. за одне фіксоване місце на місяць, в тому числі тариф без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 429 грн. 08 коп., ПДВ - 85 грн. 82 коп., збір за місця для паркування транспортних засобів - 185 грн. 10 коп.

Загальна вартість використання 4 (чотирьох) фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів складає 2800 грн. 00 коп. на місяць, в т.ч. тариф без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1716 грн. 33 коп., ПДВ - 343 грн. 27 коп., збір за місця для паркування транспортних засобів - 740 грн. 40 коп.

Відповідно до п. 3.2 договору, розрахунок між сторонами здійснюється щомісячно шляхом попередньої оплати у розмірі 100% вартості послуг не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.3 договору, сторона 1 щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає стороні 2 в двох примірниках акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. п. 3.4-3.5. договору, відповідач зобов'язаний протягом 2 (двох) календарних днів з дня отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписати його та повернути стороні 1 один примірник акту. Якщо на думку сторони 2 надані стороною 1 послуги не відповідають встановленим вимогам, то протягом 3-х робочих днів місяця, наступного за звітним, сторона 2 повинна надати мотивовану відмову від прийняття послуг. Якщо в установлений строк сторона 1 не одержить підписаний акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову від підписання акту, послуги вважаються прийнятими з виконанням всіх умов договору. Акт без підпису сторони 2 вважається прийнятим за умови наявності запису «Зауважень від Сторони 2 не надійшли».

Згідно до п. 5.1 договору, він вважається укладеним і набирає чинності 01.01.2012 і діє до 31.12.2012.

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його розірвання, договір вважається продовженим ще на один рік ( п. 5.2 Договору).

В матеріалах справи відсутні докази направлення в період з 01.12.2012 по 31.12.2012 заяв про закінчення строку дії договору, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що строк дії договору було продовжено до 31.12.2013.

Відповідно умов договору відповідач отримав фіксовані місця для щоденного паркування автотранспортних засобів за адресою: Шевченківський р-н, бульвар Т. Шевченка, 2/54, за надання яких позивачем були направлені на адресу відповідача Акти приймання-передачі наданих послуг №КП-0019594 від 31.08.2013 року, №КП-0022250 від 30.09.2013 року, №КП-0024878 від 31.10.2008 року, №КП-0027290 від 30.11.2013 року, №КП-0028585 від 31.12.2013 року (а.с. 20-24 том 1) на загальну суму 14 000,00 грн.

Разом з цим, враховуючи погодження сторонами у п. 3.2. договору порядку розрахунків шляхом 100% попередньої оплати вартості наданих послуг, апеляційний господарський суд зазначає, що у товариства з обмежено відповідальністю «Поляна Україна Груп» настав строк для оплати згідно укладеного договору.

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, ТОВ «Поляна Україна Груп» за надані позивачем у період з серпня 2013 по грудень 2013 року послуги на загальну суму 14 000,00 грн не оплатило, Акти приймання-передачі наданих послуг відповідно з серпня 2013 року по грудень 2013 року не підписало, мотивованої відмови від підписання актів відповідач також не надав.

Колегія суддів зазначає, що, враховуючи п. 3.5. договору та відсутність мотивованої відмови відповідача від підписання актів, послуги, надані позивачем за період з серпня 2013 року по грудень 2013 року є прийнятими ТОВ «Поляна Україна Груп».

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою договір про № 1.1-166.11 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування від 30.12.2011 р є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На момент звернення позивача з позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості послуг настав.

З огляду на те, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 14 серпня 2013 року № 583 постанови «Про внесення зміни до Правил паркування транспортних засобів», якою заборонено передавати суб'єктам господарювання місця для паркування на тротуарах та проїзній частині автомобільних доріг,з 03.09.2013 року відсутні правові підстави надавати в користування відповідачу фіксовані місця для щоденного паркування автотранспортних засобів, а отже і вимагати оплати за їх користування, з огляду на наступне.

Згідно п. 8-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1342 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів» (Правила доповнено зазначеним пунктом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року № 583) операторам забороняється передавати майданчики для паркування на тротуарах та проїзній частині автомобільних доріг у користування іншим суб'єктам господарювання.

У постанові Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року №583, якою Правила доповнено зазначеним вище пунктом 8-1, не вказано, що вона має зворотну дію в часі. Таким чином, зазначена Постанова розповсюджує свою дію на майбутнє та відповідно забороняє в подальшому передачу, тобто укладення договорів про надання в експлуатацію місць для паркування на тротуарах та проїзній частині автомобільних доріг, а не припиняє дію договорів, укладених раніше до набрання нею чинності.

Як вже зазначалось, договір №1.1-166.11 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування було укладено 30.12.2011 року, тобто до набрання чинності зазначеною постановою (03.09.2013 року), а відтак зазначена постанова не звільняє сторін від виконання своїх зобов'язань за договором №1.1-166.11 про надання в експлуатацію фіксованих місць для денного паркування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 03.03.2015 р. у справі №910/17673/14, від 18.03.2015 р. у справі №90/16347/14.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 331,10 грн - 3 % річних та 592,20 грн пені.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 4.1 договору сторонами погоджено, що за несвоєчасне перерахування плати за надані позивачем послуги, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» правомірно заявив вимогу про стягнення пені та трьох відсотків річних.

Перевіривши, поданий позивачем розрахунок, колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок сум пені та трьох відсотків річних є арифметично вірним, а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 592,20 грн пені та 331,10 грн - 3 % річних

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на зазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що з товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» на користь комунального підприємства «Київтранспарксервіс» підлягає стягненню 14 000,00 грн боргу, 592,20 грн пені та 331, 10 грн - 3% річних. Відтак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції та в апеляційному господарському суді покладається на товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп».

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п.2 ч. 1 ст. 103, п.4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року у справі №910/22680/14 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року у справі №910/22680/14 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

«1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 36592399) на користь комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код ЄДРПОУ 35210739) 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн 00 коп боргу, 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн 20 коп пені, 331 (триста тридцять одна) грн 10 коп 3% річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп судового збору.»

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 36592399) на користь комунального підприємства «Київтранспарксервіс» 913 (дев'ятсот тринадцять) грн 50 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Справу 910/22680/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді В.Г. Суховий

А.О. Мальченко