Ухвала

від 10.07.2015 по справі 922/1796/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" липня 2015 р. Справа № 922/1796/15

Вх. номер 1796/15

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши заяву ТОВ "Екотехнопарк" про розстрочку виконання судового рішення (від 25.06.2015 р. вх. № 25961) за позовом: Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнопарк", м. Дергачі;

про стягнення 331.264,48 грн.

за участю представників:

позивача - Засядко М.В., дов. № 4061 від 31.12.2014р.;

відповідача - Серпухова Ю.Г., дов. б/н від 07.07.2015р.

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015 р. боржник звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення суду (вх. № 25961), у якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1796/15 від 09.06.2015 р., відповідно до запропонованого у заяві графіку, яку ухвалою суду від 30.06.2015 р. призначено до розгляду у судовому засіданні 09.07.2015 р.

В судовому засіданні представник відповідача підтримує подану ним заяву, просить розстрочити виконання рішення суду з підстав тяжкого фінансового стану, викликаного неплатежами контрагентів.

Позивач у відзиві на заяву про розстрочку виконання рішення від 06.07.2015 р. № 2529 (вх. № 27315 від 07.07.2015 р.) та представник позивача у судовому засіданні проти задоволення розстрочки заперечують посилаючись на власний тяжкий фінансовий стан позивача та стратегічне значення підприємства для економіки держави та життєзабезпечення регіону.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд прийшов до висновку про відмову у задоволення заяви відповідача, у зв'язку з таким.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2015 року у справі № 922/1796/15 позов ПАТ "Харківгаз" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Екотехнопарк" на користь ПАТ «Харківгаз» заборгованість за договором № 03П-ПРФ3-2014 від 03.01.2014 р.: суму основного боргу в сумі - 72 500,00 грн., пеню в розмірі - 25 277,74 грн., 3% річних в сумі - 9 686,66 грн., інфляційні втрати в сумі - 119 029,93 грн. та 6.498,40 грн. судового збору. Припинено провадження по справі в частині стягнення 90.000,00 грн. основної заборгованості. В решті позову відмовлено.

На виконання вказаного рішення 23.06.2015 р. господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення відповідач посилається на те, що він є теплопостачальною організацією, яка має першочергове завдання постачати теплову енергію бюджетним установам, а у останніх виникають складнощі з оплатою отриманої теплової енергії, відповідачу необхідно виконати план заходів по підготовці теплових мереж до опалювального сезону жовтень 2015 - квітень 2016 (т. І а.с. 218), на виконання якого будуть спрямовані кошти, і при зриві опалювального сезону уявляється можливим банкрутство товариства, а також на відсутність майна, на яке можна було б звернути стягнення.

На підтвердження вказаних обставин відповідач зокрема надав договори оренди (т. І а.с. 207-210, 211-214), статут товариства (т. І а.с. 197-204) та дві довідки банків по двох рахунках із залишком на них 276,55 грн. та 396,80 грн. (т. І а.с. 205, 206).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про надання розстрочки виконання судового рішення і заперечень проти неї, суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

В контексті наведеного вбачається, що відповідач не надав жодних належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище відповідача не є доказом неможливості виконання рішення. Більш того, з наданих доказів не вбачається можливим зробити достовірний висновок про незадовільне фінансове становище відповідача. Серед наданих доказів немає висновку експерта чи аудитора або іншого незалежного спеціаліста у бухгалтерсько-економічній галузі, компетентного згідно чинного законодавства давати оцінку відповідним обставинам.

Можливість порушення справи про банкрутство, на можливість чого також посилається відповідач, свідчить не про ускладнення умов господарювання відповідача, а навпаки, про можливість покращення фінансового стану відповідача в результаті застосування в процедурі банкрутства мораторію на задоволення вимог кредиторів, процедури санації або мирової угоди.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач, не є винятковими у розумінні ч.1 ст.121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, неможливість перекладати комерційні ризики відповідача та його недбалість у веденні власних справ на позивача, суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 86, 121 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення відмовити повністю.

Суддя Бринцев О.В.

/Справа № 922/1796/15/