Постанова

від 15.06.2015 по справі 2а-7737/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2015 року 15:55 № 2а-7737/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Прем'єра Нивки "

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

У червні 2012 року Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 09.02.2012 року № 0003452380, від 21.12.2011 року № 0003442380.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі № 2а-7737/12/2670, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з цим, Вищий адміністративний суд України надав обов'язкові для виконання вказівки. Вказав, що судами не досліджено можливостей контрагента позивача ПП «ЧОСО» щодо виконання укладеного з позивачем договору, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів, що придбані платником податку; не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Також не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вказаним контрагентом та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Для вирішення спору важливе значення має встановлення факту реєстрації та перебування контрагента платника податку в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Також вказано, що суди залишили поза увагою, що встановлені в ході досудового слідства у кримінальній справі обставини та факти не є підставою для звільнення від доказування, перелік яких міститься у ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з ч. 4 ст. 72 цього Кодексу підставою для звільнення від доказування є лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили та який є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Ухвалою суду від 22 квітня 2015 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання на 15 червня 2015 року.

У судовому засіданні 15 червня 2015 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надав заяву про доповнення підстав позову, яку судом долучено до матеріалів справи, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача під час розгляду справи заперечував проти позову, будь-яких доказів на вимогу суду та відповідно до вказівок суду касаційної інстанції та обґрунтованих заперечень не надав. Посилаючись на висновки акту перевірки просив суд у позові відмовити.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Дочірнє підприємство "Прем'єра Нивки" зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 16 лютого 1998 року та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекцій у Шевченківському районі міста Києва. Вказане підприємство розташоване за адресою: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 23.

Судами встановлено, що в період з 16 січня 2012 року по 17 січня 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Дочірнього підприємства «Прем'єра Нивки» (код за ЄДРПОУ 25400901) щодо фінансово-господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «ЧОСО» (код за ЄДРПОУ 33654415) (згідно даних Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 309635 під ідентифікаційним кодом юридичної особи 33654415 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОСО») (далі по тексту -ТОВ «ЧОСО») за період з 30 жовтня 2008 року по 01 січня 2011 року, за результатами якої складено Акт № 56/23-12/25400901 від 19 січня 2012 року.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ДП «Прем'єра Нивки» (код за ЄДРПОУ 25400901) по взаємовідносинах з ТОВ «ЧОСО» (код за ЄДРПОУ 33654415) пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні суми податку на додану вартість, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість 23 890,28 грн., та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 29 863,00 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 09.02.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000782312 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 635 грн., в т.ч.: 18 108 грн. основного платежу та 4 527 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000792312 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 37 329 грн., в т.ч.: 29 863 грн. основного платежу та 7 466 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись із прийнятими рішеннями контролюючого органу та висновками перевірки позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно акту перевірки Дочірнього підприємства «Прем'єра Нивки» № 56/23-12/25400901 від 19 січня 2012 року, що документальну позапланову невиїзну перевірку позивача проведено на підставі п.п. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що перевірка позивача проведена на підставі постанови слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України від 02.11.2011 року про призначення позапланової перевірки ДП «Прем'єра Нивки» щодо взаємовідносин з ПП «ЧОСО» (ЄДРПОУ 33654415) в межах кримінальної справи N 49-3296, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 205 та частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки позивача) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз.3 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Статтею 78 ПК визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Так, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 цієї статті документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно п. 78.4. ст. 78 ПК, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.п 79.1., 79.2 ст 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом , та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як повідомив представник позивача під час розгляду справи перевірку підприємства проведено без прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, оформленого наказом, та без вручення копії такого наказу позивачу. Про факт проведення позапланової перевірки представникам підприємства стало відомо із листа відповідача від 16.01.2012 № 203/10/23-12, яким посадових осіб підприємства було запрошено для підписання акту вже проведеної перевірки.

Представник відповідача про прийняття та наявність наказу на проведення перевірки підприємства під час розгляду справи нічого повідомити суду не зміг.

Таким чином, оскільки наказ про проведення позапланової перевірки позивача не приймався, у податкового органу не було передбачених законом підстав проводити таку перевірку та складати за її результатом акт перевірки.

Також з матеріалів справи слідує, що перевірку Дочірнього підприємства «Прем'єра Нивки» призначено відповідно до кримінально-процесуального закону.

Згідно пункту 86.9 статті 86 ПК (у редакції чинній на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 19.01.2012 р., що призначена на виконання постанови слідчого Генеральної прокуратури України відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Відповідно до положень абзацу першого пункту 58.4 статті 58 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, системний та буквальний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 30.01.2014 по справі К800/30361/13, в ухвалі від 12.11.2014 №К/9991/67799/12, в постанові Верховного суду України від 27 січня 2015 року по справі ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Києві, Державної податкової адміністрації, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень.

Під час розгляду справи представник податкового органу про наявність вироку суду у кримінальній справі в рамках якої призначено перевірку підприємства позивача, не повідомив, будь - яких пояснень щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень не надав.

Відтак, оскільки на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень були відсутні обвинувальний вирок, що набрав законної сили, та рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, суд дійшов висновку, що такі податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Разом з цим суд також зауважує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про неправомірність формування податкової звітності з податку на прибуток та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ПП «ЧОСО», оскільки господарські операції по вказаному контрагенту мають ознаки фіктивності, що підтверджується кримінальною справою № 49-3296 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, в рамках якої була здійснена перевірка позивача.

Судами встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «ЧОСО» (постачальник) укладено договір поставки від 10.06.2008 № 10/06-08, за умовами якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у визначені договором строки (строк) другій стороні - покупцеві продукти харчування (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання вказаного договору, позивачем надано первинні документи, а саме: податкові, видаткові накладні, платіжні доручення на загальну суму 143 341,68 грн., з врахуванням податку на додану вартість 23 890,28 грн.

Податкові накладні надані позивачем суду не містять недоліків, порядок їх заповнення відповідає положенням пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про додану вартість».

Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Чосо» (ЄДРПОУ 33654415) на момент видачі податкових накладних було зареєстровано як юридична особа.

Судом не встановлено та відповідач не надав доказів на підтвердження факту анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача на момент укладення договорів та видачі податкових накладних.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено з матеріалів справи органом ДПІ, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не надано суду жодного доказу щодо визнання недійсними господарських договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Чосо", фальшивість первинних та інших документів (зокрема не надано висновків почеркознавчої експертизи), само по собі посилання позивача на пояснення посадових осіб ТОВ "Чосо", не є належним та допустимим доказом для висновку про юридичну дефектність угод, первинних документів, податкових накладних по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Чосо" та підставою для висновку про вчинення позивачем та його контрагентом порушень податкового законодавства.

Пояснення засновника ТОВ "Чосо" є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

Відтак, необґрунтованим є посилання відповідача на пояснення засновника ТОВ "Чосо" ОСОБА_4, як на доказ нікчемності укладених між позивачем та ТОВ "Чосо" правочинів.

Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямованість правочину на знищення майна чи відсутність господарських операцій і не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями первинних документів.

Аналогічну правову позицію також висловлює Вищий адміністративний суд України ухвалі від 16 05 2012 р у справі №К/9991/6340/12, в якій зазначено, що посилання відповідача на протокол допиту директора обґрунтовано відхилено попередніми судовими інстанціями, так як ДПІ не надало доказів наявності відповідного вироку суду у кримінальній справі.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Матеріали справи не містять ні копій висновку експерта, ні вироку суду у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагента, їх посадових осіб, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності певних підприємств та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків. який б набрав законної сили.

Також, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора ДП "Прем'єра Нивки" на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст.70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 КАС України).

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти заявленого позову, не надано суду, в порядку встановленому саме КАС України, жодних належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається як в акті перевірки так і в судовому засіданні при запереченні позову.

Таким чином, сукупність вищенаведених норм закону та встановлених обставин, що підтверджено документально дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Прем'єра Нивки" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 09.02.2012 р. № 0000782312 та №0000792312.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій