ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1920/15
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,
секретаря Мамедової С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
01 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0001112200; НОМЕР_1 від 21 жовтня 2014 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року адміністративний позов задоволений.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 09 вересня 2014 року по 22 вересня 2014 року на підставі наказу від 09 вересня 2014 року №483, направлення на перевірку від 09 вересня 2014 року № 350/22, згідно з пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, посадовою особою Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Снарт Лайн» за період з 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2013 року та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам із вищезазначеним контрагентом за 2013 рік.
За результатами перевірки відповідачем складений акт (з урахуванням акту від 07.05.2014р. №206/22-03/35749697 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Снарт Лайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупчями за жовтень 2013р., листопад 2013р. та лютий 2013р.») від 06 жовтня 2014 року №1749/22/37260797 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлтранс», яким встановлено порушення позивачем: пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14, п.п.138.2, 138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 230355грн.; п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України; п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 258944грн. /а.с.67/
На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 21 жовтня 2014 року №0001112200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 345532,50грн.; №0001122200 від 21 жовтня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 388416грн. /а.с.18-19/
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного
Так, пунктом 15.1 ст.15 Податкового кодексу України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом, покладено обов'язок із сплати податків та зборів.
Одночасно, пунктом 36.5 ст.36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно з абзацом 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначено ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.
За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.200.1 ст.200 ПК України.
Судом не встановлено фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. Натомість встановлено, що податкові накладні видані особою, яка, на час їх видачі, була зареєстрована платником податку на додану вартість та дієздатною юридичною особою.
За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.
Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Податковим органом не наведено доводів та доказів того, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.
Доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань є необґрунтованими, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчинені таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку (покупця) не можуть свідчили лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування постачальниками товару.
Водночас, судом апеляційної інстанції досліджені наявні первинні документи та встановлено реальність господарських операцій з контрагентом та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту. Реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, зокрема, договором транспортного експедирування, рахунками на оплату, платіжним дорученням, актами надання послуг, податковими накладними, довідкою про безготівковий розрахунок, товарно-транспортними накладними /т.1 а.с.104-193/
При цьому, отримання послуг за договором транспортного експедитування здійснювалось позивачем у межах його господарської діяльності.
Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Разом з тим, постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. (набрала законної сили) визнано протиправними дії ДПІ У Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Снарт Лайн» за результатами яких був складений акт від 07.05.2014р. №206/22-03/35749697 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Снарт Лайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за жовтень 2013р., листопад 2013р. та лютий 2013р.», на підставі якого відповідач дійшов до висновку про вчинення позивачем спірних порушень податкового законодавства. /а.с.169-177/
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає правомірним формування позивачем витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Снарт Лайн», у зв'язку з чим вимоги позивача про скасування спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: О.І. Шляхтицький
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2015 |
Оприлюднено | 15.07.2015 |
Номер документу | 46479843 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Крусян А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні