Ухвала

від 08.07.2015 по справі 2а-16503/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 р.Справа № 2а-16503/10/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року по справі № 2а-16503/10/2070 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ № 0002511720/0 від 16.12.2010 р. про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість по вітчизняним товарах у розмірі 37875,50 грн.; та № 0002521720\0 від 16.12.2010 р. Харківської ОДПІ про визначення податкового зобов'язання зі сплати прибуткового податку з підприємницької діяльності у розмірі 13884,21 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року позов задоволений в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ від 16 грудня 2010 року №0002511720/0 та №0002521720/0.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками перегляду справи після касаційного оскарження, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року задоволено позов. (т. 11 а.с. 51-60).

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0002511720/0 від 16.12.2010р., № 0002521720/0 від 16.12.2010 р. Вирішене питання щодо судового збору.

Відповідач не погодившись з судовим рішенням першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, прийняту з неправильним дослідженням доказів та встановлення обставин у справі, порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт доводить та наголошує на тому, що позивач не мав господарських операцій зі своїми контрагентами, відносно якого має місце встановлення порушень податкового законодавства, а тому не мав права на формування податкового кредиту.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Позивач заперечував проти апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 10.12.2011 року Харківською ОДПІ Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09 по 30.09.10р.

За результатами перевірки Харківською ОДПІ Харківській області складено акт № 4994/17-2320800957 від 10.12.2010 року (т.1 а.с. 16-49).

Згідно висновків вказаного акту перевірки в діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено наступні порушення: статті 13, пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України В«Про прибутковий податок з громадянВ» , що мало вираз у перекрученні даних валового доходу та витрат у деклараціях про доходи за охоплений перевіркою період, що призвело до заниження об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 92561,40 грн., у тому числі: за 2-4 квартали 2009 року - занижено на 102505,78 грн., за 1-3 квартали 2010 року - завищено на 9944,18 гри., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб всього на суму 13884,21 грн., у тому числі: за 2-4 квартали 2009 року занижено на суму 15375,87 грн., за 1-3 квартали 2010 року завищено на суму 1491,66 грн.; статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині укладення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, у зв'язку з чим визнані фіктивними дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит), із наступними контрагентами: ПП В«Муссон-2009В» , ПП В«Сканлайн-плюсВ» , ПП В«Аграрні Ініціативи ХерсонщиниВ» , ПП В«РотаторВ» , ПП В«Ротсен ІнвестВ» , ПП В«ВертикальВ» , ПП В«РемсервісВ» , ПП В«ОСОБА_3 ЛТДВ» , ПП В«Вінскіф 22В» , ПП В«ІнтерпетролВ» , ПП В«АІВВ» , УАСП ТОВ В«КаісВ» , ПП В«СогласиеВ» , ТОВ ТК В«УрожайВ» , ТОВ В«Лідер-УкраїнаВ» , ТОВ В«Константа агроВ» , ТОВ В«Дружківська харчосмакова фабрикаВ» , ТОВ В«ВаріантВ» , ТОВ В«Далпорт УкраїнаВ» ; підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , пункту 18 наказу ДПА України В«Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповненняВ» від 30 травня 1997 року № 165, в результаті чого встановлено заниження чистого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18507,00 грн., у тому числі: встановлено заниження в наступних періодах: вересень 2009 року - на 14445 грн.; листопад 2009 року - на 8327,00 грн.; лютий 2010 року - на 11220,00 грн.; квітень 2010 року - на 4745,00 грн.; завищення в наступних періодах: грудень 2009 року - на 2273,00 грн.; січень 2010 року - на 418,00 грн.; березень 2010 року - на 12086,00 грн.; травень 2010 року - на 1126,00 грн.; червень 2010 року - на 4297,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 4994/17-2320800957 від 10.12.2010 року Харківською ОДПІ щодо встановлення в діяльності позивача вищезазначеного порушення, згідно підпункту В«бВ» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 та п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» Харківською ОДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення № 0002521720\0 від 16.12.2010р. про визначення податкового зобов'язання зі сплати прибуткового податку з підприємницької діяльності у розмірі 13884,21 грн., № 0002511720/0 від 16.12.2010р. про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на добавлену вартість по вітчизняним товарах у розмірі 37875,50 грн.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем статті 13, пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України В«Про прибутковий податок з громадянВ» , підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» слугував викладений в акті висновок відповідача про те, що угоди, укладені позивачем з контрагентами: ПП В«Муссон-2009В» , ПП В«Сканлайн-плюсВ» , ПП В«Аграрні ініціативи ХерсонщиниВ» , ПП В«РотаторВ» , ПП В«Ротсен ІнвестВ» , ПП В«АнтральВ» , ПП В«ВертикальВ» , ПП В«РемсервісВ» , ПП В«ОСОБА_3 ЛТДВ» , ПП В«Вінскіф22В» , ПП В«ІнтерпетролВ» , ППВ»АІВВ» , УАСП ТОВ В«КіасВ» , ПП В«СогласієВ» , ТОВ В«УрожайВ» , ТОВ В«Лідер-УкраїнаВ» , ТОВ В«Константа агроВ» , ТОВ В«Дружківська харчосмакова фабрикаВ» , ТОВ В«ВаріантВ» , ТОВ В«Далпорт УкраїнаВ» , є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки за результатами здійснених державними податковими інспекціями зустрічних перевірок вказаних суб'єктів господарювання встановлено відсутність у останніх основних фондів, земельних ділянок, об'єктів нерухомості, транспортних засобів, техніки, сільгосптехніки, трудових ресурсів, торгівельних приміщень, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності, а також встановлено відсутність контрагентів за юридичними адресами. З урахуванням цього в акті перевірки зазначено, що вказані правочини порушують публічний порядок, є недійсними в силу їх нікчемності, у зв'язку з чим позивачем неправомірно були сформовані на підставі виписаних вказаними суб'єктами господарювання документами валові доходи і валові витрати, а також податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит, що, в свою чергу, є підставою для визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість податковим органом.

Також, судом встановлено, що в період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року позивач здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування та був платником податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 3 ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України В«Про прибутковий податок з громадянВ» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» .

Отже, для цілей визначення оподатковуваного доходу фізичної особи від зайняття підприємницькою діяльністю законодавцем передбачено, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» .

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Колегія суддів зазначає, що при попередньому розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанції в обґрунтування реальності господарських операцій з контрагентами ПП В«Муссон-2009В» , ПП В«Сканлайн-плюсВ» , ПП В«Аграрні ініціативи ХерсонщиниВ» , ПП В«РотаторВ» , ПП В«Ротсен ІнвестВ» , ПП В«АнтральВ» , ПП В«ВертикальВ» , ПП В«РемсервісВ» , ПП В«ОСОБА_3 ЛТДВ» , ПП В«Вінскіф22В» , ПП В«ІнтерпетролВ» , ППВ»АІВВ» , УАСП ТОВ В«КаісВ» , ПП В«СогласиеВ» , ТОВ В«УрожайВ» , ТОВ В«Лідер-УкраїнаВ» , ТОВ В«Константа агроВ» , ТОВ В«Дружківська харчосмакова фабрикаВ» , ТОВ В«ВаріантВ» , ТОВ В«Далпорт УкраїнаВ» позивач посилався на наявність відповідних підтверджувальних первинних документів, які він не має змоги надати у зв'язку з їх вилученням слідчим СВ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області згідно протоколу виїмки від 03 грудня 2010 року.

З метою повного, всебічного розгляду справи судом першої інстанції, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України судом для огляду та виготовлення необхідних копії документів витребувано у Харківського районного суду Харківської області матеріали кримінальної справи №2034/5105/2012 по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочинів передбачених ст.ст.212 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.4 Кримінального кодексу України.

Дослідивши первинні документи бухгалтерського обліку, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП В«Муссон-2009В» укладено договір №15/9 від 25.09.2090 року, згідно умов якого продавець ПП В«Муссон-2009В» зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 7 а.с. 22).

На виконання умов зазначеного договору ПП В«Муссон-2009В» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 7 а.с. 16-22). Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено умовами договору. Оплату за отриманий товар позивачем здійснено у повному обсязі грошовими коштами - готівкою, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Також, між позивачем та ПП В«Сканлайн-плюсВ» укладено договір № 2/11-п від 02.11.2009 року згідно умов якого продавець ПП В«Сканлайн-плюсВ» зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 7 а.с. 40).

На виконання умов зазначеного договору ПП В«Сканлайн-плюсВ» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 7 а.с.41-45).

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.2.3 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами за безготівковим розрахунком, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Судом встановлено, господарські відносини між позивачем та ПП В«Аграрні ініціативи ХерсонщиниВ» здійснювались на підставі договору №01/11-п від 01.11.2009 року, згідно умов якого продавець (ПП В«Аграрні ініціативи ХерсонщиниВ» ) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 7 а.с. 37).

На виконання умов зазначеного договору ПП В«Аграрні ініціативи ХерсонщиниВ» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 7 а.с.33-36). Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.2.3 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами за безготівковим розрахунком, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП В«РотаторВ» було укладено договір № 2/11 від 01.11.2009 року згідно умов якого продавець (ПП В«РотаторВ» ) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 7 а.с. 158).

На виконання умов зазначеного договору ПП В«РотаторВ» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 7 а.с.135-157, т. 5 а.с. 32-34).

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.3.2 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами - готівкою, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ПП В«Ротсен ІнвестВ» було укладено договір № 01/12-п від 01.12.2009 року згідно умов якого продавець (ПП В«Ротсен ІнвестВ» ) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника. (т. 7 а.с. 89)

На виконання умов зазначеного договору ПП В«Ротсен ІнвестВ» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними.(т. 7 а.с.76-101)

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.2.3 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами - готівкою, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП В«АнтральВ» було укладено договір № 041/02/10 від 04.02.2010 року згідно умов якого продавець (ПП В«АнтральВ» ) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 7 а.с.131).

На виконання умов зазначеного договору ПП В«АнтральВ» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 7 а.с.122-130).

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.3.2 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами - готівкою, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Також, що між позивачем та ПП В«ВертикальВ» було укладено договір № 1-3-п від 01.03.2010 року, згідно умов якого продавець (ПП В«ВертикальВ» ) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника. (т. 7 а.с.57)

На виконання умов зазначеного договору ПП В«ВертикальВ» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними.(т. 7 а.с.46-57)

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.3.2 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами - готівкою, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП В«РемсервісВ» було укладено договір № 01-04 від 01.04.2010 року, згідно умов якого продавець (ПП В«РемсервісВ» ) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 7 а.с.74).

На виконання умов зазначеного договору ПП В«РемсервісВ» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 7 а.с.58-73).

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.3.2 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами - готівкою, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Також, що між позивачем та ПП В«ОСОБА_3 -ОСОБА_3 ЛТДВ» було укладено договір № 5/5-п, згідно умов якого продавець (м) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 7 а.с.32).

На виконання умов зазначеного договору ПП В«ОСОБА_3 -ОСОБА_3 ЛТДВ» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 7 а.с.23-32, т.5 а.с.22-31).

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.3.2 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами з безготівково рахунку, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП В«Вінскіф22В» було укладено договір № 05/05-1 від 01.05.2010 року , згідно умов якого продавець (ПП В«Вінскіф22В» ) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 5 а.с.21).

На виконання умов зазначеного договору ПП В«Вінскіф22В» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 5 а.с.4-20).

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.3.2 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами - готівкою, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП В«ІнтерпетролВ» було укладено договір № 1/6-п від 01.06.2010 року , згідно умов якого продавець (ПП В«ІнтерпетролВ» ) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 7 а.с.14).

На виконання умов зазначеного договору ПП В«Вінскіф22В» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 7 а.с.2-14).

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.2.3 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами - готівкою, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Також, що між позивачем та ППВ«АІВВ» було укладено договір № 5-06 від 06.06.2010 року, згідно умов якого продавець (ППВ«АІВВ» ) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшника (т. 7 а.с.121).

На виконання умов зазначеного договору ППВ«АІВВ» поставило позивачу насіння соняшника, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними (т. 7 а.с.102-120).

Фізичне переміщення товару відбувалося за рахунок продавця, що передбачено п.2.3 договору. Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами - готівкою, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордера. Насіння соняшника придбане підприємцем для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу. Суми податку на додану вартість включені позивачем до реєстрів виданих податкових накладних та до складу податкових зобов'язань податкових декларацій з податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що отриманий від перелічених вище постачальників товар (насіння соняшника) позивачем було реалізовано наступним покупцям :

- ПП В«СогласиеВ» , що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, специфікацією, довіреностями (т. 6 а.с.87-124, а.с. 138-158, а.с.175-190, а.с. 207-219, т.8 а.с. 11-17, а.с.118-127);

- ТОВ В«Далпорт УкраїнаВ» , що підтверджується наявними у матеріалах справи договором №21/05 від 21.05.2010 року, податковими накладними, видатковими накладними, специфікацією (т. 6 а.с.191-193, т.8 а.с. 117);

- ТОВ В«Константа агроВ» , що підтверджується наявними у матеріалах справи договором №К-А 10/19 від 11.01.2010 року, податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями, довіреністями (т. 6 а.с.226-237);

- ТОВ В«Лідер-УкраїнаВ» , що підтверджується наявними у матеріалах справи договором №1/14 від 14.01.2010 року, податковими накладними, видатковими накладними, довіреністю (т. 6 а.с.238-241);

- ТОВ В«УрожайВ» , що підтверджується наявними у матеріалах справи договором №171209 від 17.12.2009 року, податковою накладною, видатковою накладною, специфікаціями (т. 6 а.с.242-244, т.8 а.с. 6-10);

- ТОВ В«ВаріантВ» , що підтверджується наявними у матеріалах справи договором №38 від 05.03.2010 року, податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями (т. 8 а.с.35-38);

- УАСП ТОВ В«КаісВ» , що підтверджується наявними у матеріалах справи договором №01/0107-10 Ю від 01.06.2010 року, податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями (т. 8 а.с.109-116).

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки податковим органом встановлено та не заперечувалось ним, що податковий кредит за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. по господарським операціям з контрагентами позивача був підтверджений податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені Законом України В«Про податок на додану вартістьВ» .

Також, при поданні позивачем податкових декларацій з ПДВ за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. та відповідних додатків № 5 до них, останнім вказувалися у розділі В«Податковий кредитВ» інформація щодо операцій з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту щодо Постачальників.

Колегія суддів також зазначає, що факт реального настання правових наслідків в результаті укладення правочинів між позивачем та його контрагентами, підтверджується також наявними в матеріалах справи видатковими накладними, квитанціями до ПКО, договорами та іншими первинними документами.

Крім того, правомірність дій позивача щодо віднесення сум до податкового кредиту та податкових зобов'язань по господарським відносинам з контрагентами підтверджується наявним у матеріалах справи вироком Харківського районного суду Харківської області по кримінальній справі №2034/5105/2012 по звинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.4 Кримінального кодексу України, який набрав чинності 28.12.2013 року.

Так, згідно вказаного вироку Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 визнано невинним у скоєнні злочину передбаченого ст. 212 ч.3 Кримінального кодексу України та виправдано його у скоєнні даного злочину, на підставі ст. 6 п.2 КПК України (в редакції 1960 р.) у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Зі змісту вказаного вироку судом встановлено, що звинувачення пред'явлене ОСОБА_1 про скоєння ним зокрема, злочину передбаченого ст. 212 ч.3 Кримінального кодексу України, було винесено на підставі висновків викладених в акті Харківської ОДПІ Харківської області від 18.01.2012 року №69/17-2320800957 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року".

Так, згідно висновків вказаного акту в діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено наступні порушення: статті 13, пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України В«Про прибутковий податок з громадянВ» , що мало вираз у перекрученні даних валового доходу та витрат у деклараціях про доходи за охоплений перевіркою період та підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , пункту 18 наказу ДПА України В«Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповненняВ» від 30 травня 1997 року № 165, в результаті чого встановлено заниження чистого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зі змісту вироку встановлено, що під час розгляду кримінальної справи проведено судово-економічну експертизу з питань правомірності висновків податкового органу викладених у акті від 18.01.2012 року №69/17-2320800957.

Згідно висновків вказаної експертизи в об'ємі наданих для перевірки документів та компетенції судового експерта-економіста, з урахуванням всіх наданих документів, в тому числі документів складених з ПП В«Муссон-2009В» , ПП В«Сканлайн-плюсВ» , ПП В«Аграрні ініціативи ХерсонщиниВ» , ПП В«РотаторВ» , ПП В«Ротсен ІнвестВ» , ПП В«АнтральВ» , ПП В«ВертикальВ» , ПП В«РемсервісВ» , ПП В«ОСОБА_3 ЛТДВ» , ПП В«Вінскіф22В» , ПП В«ІнтерпетролВ» , ППВ»АІВВ» встановлено, що заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та податкового кредиту, зокрема по господарським відносинам з вище наведеними контрагентами не підтверджено.

Так, у вироку зазначено, що ФОП ОСОБА_1 в 2009-2010 роках здійснювався реальний товарообіг сільгосппродукції, тобто ним дійсно проводилась реальна закупка товару та подальша його реалізація споживачам, що відповідним чином відображено у бухгалтерському та податковому обліку ФОП ОСОБА_1

Враховуючи вказаний вирок суду, наявний у матеріалах справи акт перевірки від 18.01.2012 року №69/17-2320800957 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року" та акт перевіркиакт № 4994/17-2320800957 від 10.12.2010 року (т.1 а.с. 16-49), колегія суддів прийшла до висновку, що вказана перевірка яка проводилась у січні 2012 року була проведена за той самий період, досліджувались ті ж самі господарські операції позивача з контрагентами, що і у грудні 2010 року. Тобто, є по суті своєї ідентичними, з різницею у часі проведення перевірки, проти чого не заперечував представник відповідача.

Таким чином, колегія суддів, з урахуванням приписів ч. 2 ст.71, ч. 4 ст.72 КАС України погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від його контрагентів, в межах операцій з придбання товарів та послуг, необхідних для здійснення господарської діяльності

Недоведеність податковим органом порушення платником податку, при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень, доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року по справі № 2а-16503/10/2070 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 08 липня 2015 року. У повному обсязі буде складена 09 липня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6