Постанова

від 25.06.2015 по справі 808/8941/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 808/8941/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року по справі № 808/8941/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чисте місто» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чисте місто» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2013 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що надані до перевірки первинні документи підтверджують реальний характер проведених господарських операцій з придбання у ТОВ «Підприємство «Фортіс» засобів для чищення, що свідчить про правомірність формування податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.11.2013 № НОМЕР_1 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Чисте місто» грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 91 625,00 грн., в т.ч. 73 300,00 грн. за основним платежем та 18 325,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Чисте місто» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 300,00 грн., в т.ч. 58 640,00 грн. за основним платежем та 14 660,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача - Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області його правонаступником - Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у зв'язку з реорганізацією.

Розглянувши дане клопотання та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва відповідно до ст.55 КАС України та замінити відповідача: Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області його правонаступником - Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Чисте місто» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Підприємство «Фортіс» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 29.10.2013 № 110/08-29-22-0109/31255598.

Перевіркою встановлено, порушення:

1) пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства в сумі 73 300,00 грн., в т.ч. за 2010 рік у сумі 73 300,00 грн.;

2) п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 58 640,00 грн., в т.ч. по періодам за жовтень 2010 року у розмірі 30 423,00 грн.; листопад 2010 року у розмірі 28217,00 грн.

На підставі акту перевірки від 29.10.2013 № 110/08-29-22-0109/3125559811.11.2013 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ «Чисте місто» грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 91 625,00 грн., в т.ч. 73 300,00 грн. за основним платежем та 18 325,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № НОМЕР_2 про збільшення ТОВ «Чисте місто» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 300,00 грн., в т.ч. 58 640,00 грн. за основним платежем та 14 660,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу прийняття податкових повідомлень-рішень покладено вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя, яким визнано, що директор ТОВ «Підприємство «Фортіс» ніякої діяльності від імені вказаного підприємства не проводив, печатку підприємства не отримував та ніколи не бачив, документи фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «Підприємство «Фортіс» не підписував, документи податкової звітності також не складав, не підписував та не подавав до податкової служби.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу щодо наявності підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2009 ТОВ «Чисте місто» (виконавець) уклало з ПАТ «Запоріжкокс» (замовник) договір підряду № 2511, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати роботи з клінінгового обслуговування приміщень та прилеглої території замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи. Під клінінговим обслуговуванням приміщень сторони розуміють здійснення комплексу робіт, направлених на прибирання та чистку приміщень та прилеглої території.

Пунктом 2.1.6 договору передбачено, що виконавець - ТОВ «Чисте місто» зобов'язується за власний рахунок забезпечити персонал, який здійснює обслуговування інвентарем та витратними матеріалами, в т.ч. миючими засобами.

Для виконання робіт за договором підряду № 2511, ТОВ «Чисте місто» придбавало у ТОВ «Підприємство «Фортіс» товарно-матеріальні цінності (миючі засоби та засоби для прибирання).

Договір між позивачем та ТОВ «Підприємство «Фортіс» не укладався, цивільно-правова угода була оформлена у простій письмовій формі шляхом обміну документами: рахунки-фактури № СФ-1233 від 12.10.2010 та № СФ-1266 від 11.11.2010, видаткові накладні № РН-1210/1 від 12.10.2010 та № РН-111109 від 11.11.2010, податкові накладні № 1201 від 12.10.2010 та № 111109 від 11.11.2010.

Оплата придбаних у ТОВ «Підприємство «Фортіс» ТМЦ здійснено позивачем у повному обсязі, що підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень № 419 від 13.10.2010, № 422 від 26.10.2010, № 432 від 11.11.2010, № 447 від 18.11.2010, № 454 від 26.11.2010.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наслідки в податковому обліку створюють тільки реально здійснені господарські операції, тобто такі, які пов'язані з рухом активів, зміною обставин або власного капіталу платника та відповідають змісту відображеному в складених платником податків договорах.

Податковим органом при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чисте місто» було використано інформацію - вирок винесений Хортицьким районним судом м. Запоріжжя по справі № 1/337/57/2013 року, яким визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. У вироку суду також зазначено, що згідно пояснень гр. ОСОБА_2., який є директором ТОВ «Підприємство «Фортіс», він ніколи господарської діяльності не вів, документи фінансово - господарської діяльності від імені ТОВ «Підприємство «Фортіс» не складав, не підписував та не надавав до ДПІ.

Отже, видаткові накладні та податкові накладні, виписані ТОВ «Підприємство «Фортіс», які стали підставою для формування ТОВ «Чисте місто» валових витрат та податкового кредиту, зареєстровані та підписані від імені ОСОБА_2, тобто від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства (ТОВ «Підприємство «Фортіс»), зокрема й у підписанні будь - яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженою особою, а тому не є звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Враховуючи викладене, віднесення відображених у них сум до валових витрат та податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, у вищезазначеному вироку суду встановлено, що ТОВ «Підприємство «Фортіс» не веде фінансово-господарську діяльність і його реєстрація здійснена з метою ведення протизаконної діяльності.

Отже, вказана первинна документація не відображає фактично здійснених операцій, крім цього вироком суду встановлений юридичний факт, що ТОВ «Підприємство «Фортіс» не здійснювало діяльності і було зареєстровано з метою надання податкової вигоди третім особам.

Наведені обставини свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України неповне з'ясування обставини, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст. 202 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року скасувати.

У позові відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 9 липня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов